8.3. Облік витрат за елементами та статтями калькуляції

Страхові організації облік витрат на рахунку 23 ведуть за елементами та статтями калькуляції.

Витрати, відповідно до їх економічного змісту, як і в інших суб'єктів госпо­дарювання, групуються за такими основними елементами:

• матеріальні витрати;

• витрати на оплату праці;

• відрахування на соціальні заходи;

• амортизація основних фондів;

• інші витрати.

До матеріальних витрат відносять витрати на сировину і матеріали; компле­ктуючі вироби; знос малоцінних та швидкозношуваних предметів; роботи і по­слуги; витрати, пов'язані з використанням природного середовища, сировини; паливо; енергію; нестачі і втрати в межах норм. У вартість матеріальних ресур­сів включають вартість їх придбання, націнки, комісійні винагороди постачаль­никам, вартість послуг товарних бірж, брокерські послуги, мито, транспортні витрати, витрати зі зберігання і доставки сторонніми організаціями, вартість пакувальних матеріалів без вартості зворотної тари.

До елементу інші витрати відносять: витрати, пов'язані з управлінням виро­бництвом; витрати на відрядження; консультації; аудит; оплата за використання та обслуговування засобів виробництва; оплата за ліцензії; за реєстрацію стату­тних документів; доплати і витрати, пов'язані з вахтовим методом; витрати на обов'язкове страхування; відсотки за кредит для поповнення власних обігових коштів; оплату послуг комерційних банків; оплату та виготовлення бланків цінних паперів; витрати на гарантійний ремонт та обслуговування власної про­дукції; витрати на реалізацію; витрати на рекламу, включаючи участь у вистав­ках, виготовлення стендів, тощо.

Залежно від обсягів страхових послуг та завдань обліку, кожен з цих елеме­нтів витрат може бути розподілений на додаткові елементи.

За статтями калькуляції в страховиків виділяють такі витрати:

1. матеріали;

2. паливо і енергія на технічні цілі;

3. основна заробітна плата;

4. додаткова заробітна плата;

5. відрахування на соціальне страхування;

6. витрати на утримання і експлуатацію устаткування;

7. виплата комісійних винагород брокерам, посередникам за укладення і об­слуговування договорів страхування;

8. оплата послуг з метою оцінки прийнятих на страхування (перестрахуван­ня) ризиків і збитків, нанесених об'єктам страхування;

9. оплата за виготовлення бланків страхової документації;

10. оплата банківських послуг, пов'язаних з інкасацією страхових платежів і здійсненням виплат страхового відшкодування;

11. оплата послуг, пов'язаних з розробкою умов, правил страхування і про­веденням актуарних розрахунків;

12. відшкодування страховим агентам витрат на службові поїздки, пов'язані с виконанням їх службових обов'язків, включаючи придбання для цих цілей проїзних квитків;

13. загальновиробничі витрати;

14. загальногосподарські витрати;

15. інші виробничі витрати.

До статей можуть вноситися зміни або, залежно від потреб страховика, кілька статей можуть об'єднуватись в одну.

У бухгалтерському обліку витрати також поділяють на ті, що включаються і не включаються в собівартість продукції. Перші формують собівартість, другі — відносяться безпосередньо на фінансові результати. Водночас ті, що вклю­чаються до собівартості послуг поділяють на безпосередньо пов'язані з надан­ням послуг (основні, технологічні) та непрямі (накладні, організаційні). Групу­ють витрати також за місцем їх виникнення, за видами послуг та за елементами собівартості (статтями затрат).