Добавил:
Upload Опубликованный материал нарушает ваши авторские права? Сообщите нам.
Вуз: Предмет: Файл:
Книга Лень.doc
Скачиваний:
2
Добавлен:
01.05.2025
Размер:
4.28 Mб
Скачать

6.6. Облік інвестицій в іпотечні сертифікати

Згідно з Законом України "Про іпотеку" від 05.06.03 № 898-ІУ іпотека1 — вид забезпечення виконання зобов'язання нерухомим майном, що залишається у володінні і користуванні іпотекодавця, згідно з яким іпотекодержатель має право в разі невиконання боржником забезпеченого іпотекою зобов'язання оде­ржати задоволення своїх вимог за рахунок предмета іпотеки переважно перед іншими кредиторами цього боржника у порядку, встановленому цим Законом;

Під нерухомим майном (нерухомістю) у Законі розуміються земельні ділян­ки, а також об'єкти, розташовані на земельній ділянці і невід'ємно пов'язані з нею, переміщення яких є неможливим без їх знецінення та зміни їх призначен­ня. Застава повітряних та морських суден, суден внутрішнього плавання, космі­чних об'єктів, майнових прав на нерухомість, будівництво якої не завершено, регулюється за правилами, визначеними цим Законом.

Кредитування підприємств, у тому числі з метою будівництва, банками час­то здійснюється під заставу іпотеки. При цьому банки отримують від дебітора заставну — борговий цінний папір, який засвідчує безумовне право його влас­ника на отримання від боржника виконання за основним зобов'язанням, за умо­ви, що воно підлягає виконанню в грошовій формі, а в разі невиконання основ­ного зобов'язання — право звернути стягнення на предмет іпотеки. Заставна оформлюється, якщо її видача передбачена іпотечним договором. Після держа­вної реєстрації іпотеки оригінал заставної передається іпотекодержателю, якщо інший порядок передачі заставної не встановлено іпотечним договором. Заста­вна не є емісійним цінним папером. Першим власником заставної є особа, яка на момент видачі заставної відповідно до умов іпотечного договору має статус іпотекодержателя. Якщо інше не передбачено іпотечним договором, оригінал заставної передається такому іпотекодержателю.

Як і за векселем, у разі видачі заставної призупиняються грошові зо­бов'язання боржника за договором, що обумовлює основне зобов'язання, і ви­никають грошові зобов'язання боржника щодо платежу за заставною.

Іпотекодержатель (власник заставної) може до настання строку виконання боржником зобов'язань за заставною проводити операції з належними йому за­ставними для рефінансування власної діяльності шляхом залучення додаткових грошових коштів від інших осіб, у тому числі здійснювати емісію іпотечних цінних паперів, а саме: іпотечних облігацій та іпотечних сертифікатів. За іпоте­чними цінними паперами нараховуються відсотки у строки і сумах, які перед­бачені умовами емісії.

Загальна схема інвестування через іпотечні цінні папери наведена на рис.

6.1.

Поняття "іпотека" походить зі Стародавньої Греції, де так називали стовп із написом, що земельна ділян­ка, на межі якої встановлювався такий стовп, є забезпеченням позики. На певному відрізку історії іпотекою на­зивали заставу нерухомого майна шляхом запису до публічних книг.

Боржник 1

Боржник п

Інвестор (страхова компанія, Пенсійний фонд тощо)

СО Еґ & М Еґ н

£ й » £ й »

Іпотечний банк

Іпотечний цінний папір

Предмети іпотеки

Спеціалізований посередник (управитель)

Рис. 6.1. Загальна схема інвестування через іпотечні цінні папери

Технічні резерви і резерви із страхування життя страховика можуть бути представлені іпотечними сертифікатами, визначеними законодавством України. При цьому розмір представлення резервів зі страхування життя іпотечними сертифікатами не повинен перевищувати 10 % загального розміру таких резер­вів.

В Інструкція про застосування плану рахунків бухгалтерського обліку акти­вів, капіталу, зобов'язань і господарських операцій підприємств і організацій прямих вказівок щодо обліку інвестиційних сертифікатів немає. За економіч­ним змістом придбання інвестиційних сертифікатів є фінансовими інвестиція­ми, а тому при їх обліку слід враховувати вимоги П(с)БО 12 "Фінансові інвес­тиції". Інвестиційні сертифікати підлягають погашенню у визначений умовами їх емісії строк, а тому їх облік є подібним до обліку облігацій.

Приклад 6.6. Страхова компанія придбала в банку інвестиційні сертифікати номінальною вартістю 1,0 млн. грн за 950 тис. грн. Строк погашення — через 2 роки. Відсоток нараховується щокварталу у розмірі 10 % річних.

Згідно з п. 4 П(с)БО 12 фінансові інвестиції первісно оцінюються та відо­бражаються у бухгалтерському обліку за собівартістю. У п. 10 вказано, що фі­нансові інвестиції, що утримуються підприємством до їх погашення, відобра­жаються на дату балансу за амортизованою собівартістю фінансових інвести­цій. Різниця між собівартістю та вартістю погашення фінансових інвестицій (дисконт або премія при придбанні) амортизується інвестором протягом пері­оду з дати придбання до дати їх погашення за методом ефективної ставки від­сотка.

Ефективна ставка відсотка розраховується за формулою

Есе

_е Фс) + (Не -Ц): Т + Не ):2

де Нв — номінальна вартість цінного паперу, що підлягає погашенню; Ц„ — ціна придбання цінного паперу; Фс — номінальна сума відсотка;

- Ц) — дисконт, якщо Нв>Ц„; премія, якщо Нв>Ц„;

Т — строк від дати придбання до дати погашення (періодів погашення).

„ _ (1000000 ■ 0,025) + (1000000 - 950000) :8

Ьсй ж 0,032

(1000000 + 950000): 2

Номінальна сума відсотка становить 1000 000 • 2,5 % = 25 000 грн кожен квартал.

Розрахунок амортизації дисконту наведено в табл. 6.11, а проводки до при­кладу 6.6 — в табл. 6.12.