5.2. Облік операцій із перестрахування

Для забезпечення ефективної діяльності страхової організації вона повинна мати стійкий, збалансований страховий портфель, який дозволить їй здійсню­вати виплати у межах утворених фондів та страхових резервів. Одним із мето­дів забезпечення збалансованого страхового портфеля є перестрахування.

Перестрахування — страхування одним страховиком (цедентом, перестра­хувальником) на визначених договором умовах ризику виконання всіх або час-

тини своїх обов'язків перед страхувальником у іншого страховика (перестра­ховика).

Страховик (цедент, перестрахувальник) зобов'язаний повідомити перестра­ховика про всі зміни свого договору з страхувальником.

Страховик (цедент, перестрахувальник), який уклав з перестраховиком до­говір про перестрахування, залишається відповідальним перед страхувальни­ком у повному обсязі згідно з договором страхування.

Укладання договорів перестрахування страховиками є добровільним. Проте, якщо страхова сума за окремим об'єктом страхування перевищує 10 % суми сплаченого статутного фонду, сформованих вільних резервів та страхових резервів, а також у тому разі, якщо страховик прийняв на себе страхові обов'язки в обсягах, які перевищують можливість їх виконання за рахунок вла­сних активів, укладання договору перестрахування є обов'язковим.

У разі, якщо обсяги страхових платежів, що передаються в перестрахування нерезидентам, перевищують 50 % їх загального розміру, отриманого з початку календарного року, перестрахувальник подає до Уповноваженого органу де­кларацію за звітний період за формою, встановленою Кабінетом Міністрів України (табл. 10.2).

Розрізняють перестрахування активне та пасивне. Активне перестраху­вання — це передача ризику, пасивне — приймання ризику. На практиці стра­ховики одночасно здійснюють як активне так і пасивне перестрахування.

Операції з перестрахування враховуються страховиком на субрахунку 705 "Перестрахування" на якому узагальнюють інформацію про частки страхових платежів (страхових внесків, страхових премій) за договорами перестрахуван­ня. За дебетом субрахунка 705 відображаються суми часток страхових платежів (страхових внесків, страхових премій), що належать перестраховикам за дого­ворами перестрахування, за кредитом — частки страхових платежів (страхових внесків, страхових премій), що повертаються перестраховиками у разі достро­кового припинення договору перестрахування. Щомісяця сальдо субрахунка 705 списується (закривається) у кореспонденції із субрахунком 703 "Дохід від реалізації робіт і послуг".

Аналітичний облік за рахунком 705 ведуть за видами страхування.

Якщо перестрахування пряме, то залежно від того, коли перераховуються кошти перестраховику, застосовують кореспонденцію рахунків Д-т 705-К-т 6852 "Розрахунки з вітчизняними перестраховиками"⁶, або Д-т 705-К-т 311. Якщо перестрахування здійснюється через посередника, то розрахунки здійс­нюють через субрахунок 6853 "Розрахунки з вітчизняними страховими броке­рами".

Перестрахувальник одразу після укладання договору перестрахування відо­бражає страхові платежі з відображенням заборгованості клієнта. Тобто, облік операцій у страховика з перестрахування ведеться за методом нарахування.

Тут і далі застосовані субрахунки, наведені в робочому плані рахунків у додатку 1.1 до теми 1.

106

Проводки з перестрахування наведено в табл. 5.4-5.5.

У разі здіснення перестрахування у страховика нерезидента слід вра­ховувати вимоги Постанови Кабінету Міністрів України "Про затвердження Порядку та вимог щодо здійснення перестрахування у страховика (перестраховика) нерезидента" від 04.02.04 № 124. Цією Постановою перед­бачено, що укладення страховиками (цедентами, перестрахувальниками) договорів перестрахування за межами України із страховиками (перестра­ховиками) нерезидентами дозволяється тільки у разі, якщо:

• законодавством країни, в якій зареєстрований страховик (перестраховик) нерезидент, передбачений державний нагляд за страховою і перестраховою діяльністю;

• страховик (перестраховик) нерезидент провадить безперервну страхову (перестрахову) діяльність не менше ніж три роки до дати укладення договору перестрахування;

• відсутні факти порушення страховиком (перестраховиком) нерезидентом законодавства про страхову і перестрахову діяльність і з питань запобігання та протидії легалізації (відмиванню) доходів, одержаних злочинним шляхом, та боротьби з тероризмом країни його реєстрації.

Дотримання зазначених вимог підтверджує інформація у письмовій формі або у вигляді електронних даних, надана на звернення Державної комісії з регулювання ринків фінансових послуг органом, який виконує функції нагляду за страховою і перестраховою діяльністю у країні реєстрації страховика (перестраховика) нерезидента, або Міжнародною асоціацією органів нагляду за страховою діяльністю (ІЛІБ). Така інформація повинна містити реквізити відправника (найменування, адреса, в тому числі електронної пошти, номер телефону, ім'я та прізвище посадової особи, яка підписала інформацію).

Страховики (цеденти, перестрахувальники) не пізніше ніж у десятиденний строк після укладення договорів перестрахування із страховиками (перестраховиками) нерезидентами інформують Комісію з регулювання ринків фінансових послуг про їх укладення в порядку, визначеному Комісією.

Страховики (цеденти, перестрахувальники) можуть укладати договори перестрахування за участю перестрахових брокерів-нерезидентів лише через їх постійні представництва в Україні, зареєстровані як платники податку відповідно до законодавства України та включені до державного реєстру страхових або перестрахових брокерів.

Для укладення договору перестрахування із страховиками (перестра­ховиками) нерезидентами за участю перестрахових брокерів-нерезидентів їх постійні представництва подають страховикам (цедентам, перестрахуваль­никам) засвідчені в установленому порядку копії таких документів:

• свідоцтва про державну реєстрацію постійного представництва пере­страхового брокера-нерезидента в Україні як платника податку;

• документа, що підтверджує взяття на облік в органі державної подат­кової служби;

• свідоцтва про включення до державного реєстру страхових і перестра-хових брокерів.

Слід зазначити, що при здісненні перестрахування у нерезидентів, страховики повинні дотримуватись Порядку погодження в Державній комісії з регулювання ринків фінансових послуг України договорів перестрахування з перестраховиками-нерезидентами для перерахування (купівлі) іноземної валю­ти страховиками-резидентами та страховими (перестраховими) брокерами-резидентами, який затверджено розпорядженням Держфінпослуг від 03.06.2005 № 4123. Згідно з цим Порядком для погодження договорів перестрахування страховики-резиденти та страхові (перестрахові) брокери-резиденти подають до Державної комісії з регулювання ринків фінансових послуг України разом із супровідним листом три примірники засвідчених копій договорів перестраху­вання та документів, які є невід'ємною частиною таких договорів. Один примі­рник має бути засвідчений нотаріально, два інших засвідчені печаткою страхо­вика, прошиті й пронумеровані.

Договори перестрахування мають відповідати загальним вимогам до дого­ворів, установленим Цивільним кодексом України, та вимогам до зовнішньо­економічних договорів (контрактів), передбаченим законодавством про зов­нішньоекономічну діяльність з урахуванням установлених іншим законодавст­вом особливостей. Такі договори можуть бути погоджені, погоджені із заува­женнями, або непогоджені внаслідок невідповідності законодавству.