13.8. Теми рефератів

1. Розрахунки довгострокових резервів зі страхування життя.

2. Джерела інформації для проведення актуарних розрахунків.

13.9. Задачі для розв'язання

3адача 13.1. Використовуючи наведений динамічний ряд фактичних показ­ників збитковості, визначити плановий розмір нетто-ставки та брутто-ставки за

			Коефіцієнт
	Страхова	Страхове від-	збитковості
Місяці	сума, тис.	шкодування,	на 100 грн.	Ч, - Ч	(я - я)2
	грн	тис. грн.	страхової суми (я)
1	1550,0	31,0	2,00
2	1250,0	19,0	1,52
3	1480,0	25,0	1,69
4	1620,0	30,0	1,85
5	1410,0	26,0	1,84
6	1240,0	29,0	2,34
7	630,0	10,0	1,59
8	1550,0	34,0	2,19
9	1300,0	25,0	1,92
10	1450,0	28,0	1,93
11	1600,0	30,0	1,88
12	1810,0	38,0	2,10
Разом	16890,0	325,0	?

Задача 13.2. Страховик уклав 3,0 тис. договорів страхування дачних будин­ків на загальну страхову суму 6,0 млн. грн. За рік сталося 150 страхових випад­ків за якими сплачено страхувальникам 2,0 млн. грн. Доля навантаження у брутто-ставці — 10 %.

Визначити нетто та брутто-ставку.

13.10. Тести

1. Метою актуарних розрахунків є визначення:

а) визначення тарифної ставки;

б) розміру математичних резервів;

в) визначення тарифної ставки та розміру математичних резервів.

2. Системне викладення тарифів — це:

а) тарифний посібник;

б) актуарний розрахунок;

в) немає вірної відповіді.

3. Розмір страхових тарифів за добровільними видами страхування визнача- ється страховиком:

а) самостійно;

б) за згодою сторін;

в) у межах тарифів, затверджених Держфінпослуг.

4. Включення розміру тарифних ставок до правил страхування є:

а) обов'язковим;

б) не обов'язковим.

5. Актуарна калькуляція — це:

а) розрахунок чистого прибутку за певним видом страхування;

б) розрахунок витрат на здійснення страхування одного страхувальника за одним видом страхування;

в) форма, за якою проводиться розрахунок собівартості і вартості страхових послуг, що надаються страховиком страхувальнику.

6. Страховий тариф за певним видом страхування — це:

а) нетто-ставка;

б) брутто-ставка;

в) нетто ставка + навантаження;

г) вірно б), в;

д) вірно а), в.

7. Ризикову надбавку розраховують на основі:

а) середньоквадратичного відхилення страхових подій;

б) врахування ймовірності настання надзвичайних подій;

в) очікуваних рівнів інфляції.

8. Актуарні розрахунки повинні бути обов'язково підписані:

а) головним бухгалтером страховика;

б) керівником та головним бухгалтером страховика;

в) актуарієм, який має підтверджену відповідним свідоцтвом кваліфікацію.

9. Розмір страхових тарифів за добровільними видами страхування, обчис- лений страховиком актуарно, підлягає реєстрації у:

а) Держфінпослуг;

б) органі місцевого самоврядування;

в) антимонопольному комітеті;

г) реєстрації не підлягає.

10. Математичний резерв — це:

а) резерв, створений понад обсяги визначені законодавством;

б) сума резерву, яка розрахована математично;

в) сума, що розглядається як математичне очікування виплати.

ГЛОСАРІЙ СТРАХОВИХ ТЕРМІНІВ

Аварійний сертифікат — документ у якому зазначаються причини і обста­вини страхового випадку та розмір заподіяної шкоди.

Аварійні комісари — особи, які займаються визначенням причин настання страхового випадку та розміру збитків, кваліфікаційні вимоги до яких встанов­люються актами чинного законодавства України. При необхідності страховий комісар робить дослідження про причини та розмір заподіяної шкоди, звертаю­чись за поясненнями до юридичних та фізичних осіб які володіють інформаці­єю про обставини страхового випадку. На підставі досліджень та зібраних до­кументів аварійний комісар складає аварійний сертифікат.

Аверсія ризику — негативне ставлення до ризику, що доходить до неви­знання його значення і ролі, а також виявляється як протидія ризиковій діяль­ності.

Аддендум — доповнення до договору страхування, яке містить узгоджені сторонами зміни умов раніше укладеного договору.

Аквізиційні витрати — витрати, що пов'язані з укладанням договорів страхування (комісійна винагорода страховим посередникам, витрати на відря­дження, витрати на рекламу, інші витрати). Найбільшу питому вагу серед акві-зиційних витрат займає винагорода страховим агентам.

Аквізиція — укладення нових договорів страхування.

Активи по перестрахуванню — чисті права вимоги цедента за договором перестрахування.

Актуарна вартість потоку платежів (страхових внесків, страхових ви­плат) на визначену дату — математичне очікування вартості потоку на цю да­ту.

Актуарна калькуляція — форма, за якою проводиться розрахунок собіва­ртості і вартості страхових послуг, що надається страховиком страхувальнику.

Андеррайтинг — а) розміщення цінних паперів за публічною підпискою через посередників, функції яких звичайно виконують інвестиційні банки. Останні купують цінні папери у компаній, що їх випускають, за заздалегідь встановленою ціною і потім розміщують їх серед приватних осіб чи інституці-ональних інвесторів за більш високими цінами; б) підписка на акції; в) при­ймання нерухомості на страхування; г) страховик.

Аннуїтет (періодичний платіж) — це інвестиції, що дають вкладнику пев­ний прибуток через регулярні проміжки часу, наприклад, після виходу на пен­сію. Переважно це вклади в страхові й пенсійні фонди.

Асистанс — перелік послуг (у рамках договору страхування), які надаються в потрібний момент через медичне, технічне, юридичне і фінансове сприяння.

Асістансу установа — установа з організації надання медичної допомоги.

Базис розрахунку резервів (страхових премій) — сукупність значень па­раметрів, що впливають на розміри резервів (страхових премій). За договором базис розрахунку резервів може відрізнятися від базису розрахунку страхових премій.

Біндер — тимчасова форма угоди між страхувальником і страховиком з приводу наступного укладання страхового договору.

Бонус — знижка, що її надає страховик із суми страхової премії за оформ­лення договору страхування на особливо вигідних умовах.

Бонус-малус — система підвищень і знижок, що застосовується у страху­ванні, здебільшого транспортних засобів.

Бордеро — перелік ризиків, які підпадають під перестрахування, який за умовами перестрахувальних договорів перестрахувальник повинен системати­чно надсилати перестраховику.

Бордеро (bordereau) — звіт перед страховиком страхового агента.

Брутто-ставка — тарифна ставка, за якою укладається договір страхування.

Валове утримання — сумарний обсяг зобов'язань, узятих страховиком на свій ризик за всіма договорами страхування.

Взаємність (ресіпросіті) — практика, згідно з якою перестрахувальник роз­міщує свої перестрахувальні договори проти адекватної взаємності зі сторони перестраховика.

Виділення — облік компонентів договору, начебто б вони становили розді­льні договори.

Викупна сума — це сума, яка виплачується страховиком у разі дострокового припинення дії договору страхування життя та розраховується математично на день припинення договору страхування життя залежно від періоду, протягом якого діяв договір страхування життя, згідно з методикою, яка проходить експертизу в Уповноваженому органі, здійснена актуарієм і є невід'ємною частиною правил страхування життя.

Вимоги страхувальників — заяви страхувальників (їх правонаступників або третіх осіб) щодо настання страхового випадку (випадків).

Відкритий ковер — форма автоматичного страхування вантажів на трива­лий час без визначення будь-яких загальних лімітів.

Вільні резерви — частка власних коштів страховика, яка резервується з метою забезпечення платоспроможності страховика відповідно до прийнятої методики здійснення страхової діяльності. Джерелом створення вільних резервів є нерозподілений прибуток.

Власне утримання — економічно обгрунтований рівень суми, в межах якої страховик залишає (утримує) на своїй відповідальності певну суму страхових ризиків, передаючи в перестрахування суми, які перевищують цей рівень.

Гарантійний фонд страховика — це сума статутного, додаткового, резервного капіталу, а також сума нерозподіленого прибутку за вирахуванням несплаченого та викуплених акцій (часток).

Гарантоване відшкодування — виплати (або відшкодування в іншій фор­мі), на які певний страхувальник (або інвестор) має безумовне право, що не за­лежить від дискреційних прав зобов'язаної сторони за договором.

Гарантований елемент — зобов'язання виплатити гарантоване відшкоду­вання, передбачене договором з елементом дискреційної участі.

Гіпотетичний сценарій — набір стресових ситуацій, що можуть мати місце, але на практиці ще ніколи не траплялись.

Дисклоуз — прийнята в багатьох країнах норма страхового права, згідно з якою страхувальник зобов'язаний негайно сповістити страховика про будь-які чинники, що можуть мати істотне значення стосовно ризику, прийнятого на страхування.

Диспаша — (у морському страхуванні) розрахунок витрат, пов'язаних із за­гальною аварією і розподіл їх між учасниками морських перевезень, який скла­дає диспашер.

Диспашер — фахівець у галузі морського права, який здійснює розрахунки з розподілу витрат за загальною аварією між судном, вантажем і фрахтом.

Добровільне страхування здійснюється на основі договору між страхува­льником і страховиком. Загальні умови і порядок проведення добровільного страхування визначаються правилами страхування, що встановлюються стра­ховиком самостійно відповідно до вимог Закону України "Про страхування". Конкретні умови страхування визначаються при укладенні договору страху­вання.

Договір ексцедента збитковості — договір перестрахування, в якому пе­рестраховик приймає зобов'язання вирівняти цеденту перевищення збитковості понад встановлену межу, наприклад, 105 % зібраних страхових платежів. Пере­вищення понад встановлену межу покриваються пере страховиком за умовами укладеного договору. Цей договір стосується всього портфелю страховика.

Договір ексцедента збитку — договір у якому послідовно перераховані ри­зики, які підлягають перестрахуванню, а також ті, які не належать до цього до­говору. За умовами такого договору перестраховик приймає на себе зо­бов'язання покриття тієї частини збитків, яка перевищує встановлену суму вла­сної участі цедента, але є меншою встановленої в договорі суми, яка складає верхню межу відповідальності перестраховика.

Договір прямого страхування — договір страхування, який не є догово­ром перестрахування.

Договір страхування — це письмова угода між страхувальником і страхо­виком, згідно з якою страховик бере на себе зобов'язання у разі настання стра­хового випадку виплатити страхову суму або відшкодувати завданий збиток у межах страхової суми страхувальнику чи іншій особі, визначеній страхуваль­ником, або на користь якої укладено договір страхування (подати допомогу, виконати послугу тощо), а страхувальник зобов'язується сплачувати страхові платежі у визначені терміни та виконувати інші умови договору. Договори страхування укладаються відповідно до правил страхування.

Дозволені активи — активи, визначені статтею 31 Закону України "Про страхування" для представлення технічних резервів, що відповідають умовам безпечності, прибутковості, ліквідності та диверсифікованості;

Екстраординарна подія — подія, вірогідність настання якої за звичайних обставин є невисокою і яка може мати фінансову, операційну, законодавчу природу або іншу природу.

Ексцедент — максимум власної участі страховика у договорі перестраху­вання.

Елемент дискреційної участі — передбачене договором право на одер­жання (на додаток до гарантованого відшкодування) бонусного відшкодування.

Зворотний показник платоспроможності — відношення загальної суми зобов'язань до капіталу у відсотках.

Зелена картка — назва системи міжнародних договорів і страхового свідо­цтва про страхування цивільної відповідальності власників транспортних засо­бів, які виїжджають у країни — члени цієї системи.

Інвестиції портфельні — інвестиції, пов'язані з формуванням портфеля і являють собою придбання цінних паперів та інших активів.

Інвестиції ризикові — це інвестиції у формі випуску нових акцій у нових сферах діяльності, пов'язані з великим ризиком.

Інвестиційні витрати — витрати пов'язані з управлінням фінансовими вкладеннями (зарплата , збитки від реалізації вкладень, інші витрати).

Інвойс — закордонна накладна.

Історичний сценарій — набір стресових ситуацій, що відображають певні епізоди, що мали місце в дійсності.

Ймовірність — правдоподібність того, що конкретна подія здійсниться. У числі відображається десятковим дробом, де 0,00 означає, що немає ніякої ймо­вірності, що дана подія здійсниться, а 1,00 означає повну визначеність чи до­стовірність її здійснення.

Каско — страхування транспортних засобів: суден, літаків, автомобілів, ва­гонів, цистерн тощо. Каско передбачає відшкодування збитків лише від пошко­дження чи конструктивного знищення транспортного засобу (коли цей засіб не може функціонувати за призначенням).

Квотне перестрахування — перестрахування на базі квоти, тобто, страхо­вик передає перестраховику в погодженій частці прийняті на страхування ри­зики за певним видом (групою видів) страхування.

Квотний договір — договір у якому цемент бере на себе зобов'язання пе­редати перестраховику частку в усіх ризиках певного виду, а перестраховик зо­бов'язується їх прийняти. Звичайно частка у страховому ризику визначається у відсотках від страхової суми. Проте, участь перестраховика може бути огово­рена конкретною сумою (квотою). Крім того, у договорах квотного перестраху­вання за бажанням перестраховика встановлюються для різних класів ризику верхні обмеження (ліміти) відповідальності перестраховика.

Кептивні компанії — страхові компанії створені підприємством (концер­ном, конгломератом, фінансовою групою тощо) з метою прикриття своїх влас­них ризиків.

Класифікація страхування — система поділу страхування на сфери діяль­ності, види і форми.

Клаузула — застереження, що вносяться в договір страхування. Ковер-нот — прийняття ризику перестрахування.

Контралімент — частина прибутку перестраховика, яка сплачується цеден­ту за передання перестраховику страхових ризиків.

Кризова ситуація — ситуація, яка може мати місце в майбутньому через вплив зовнішніх та/або внутрішніх чинників і яка призводить до суттєвих фінансових втрат страховика.

Ліга страхових організацій України — некомерційне громадське об'єднання страховиків.

Ліквідаційні витрати — це витрати, що здійснюються у зв'язку з настан­ням страхового випадку, які включають в себе витрати на експертизу, відря­дження, судові витрати, тощо.

Лістинг — допуск цінних паперів на біржу. Якщо випущені цінні папери зареєстровані на біржі, то можна здійснювати операції з їх купівлі-продажу. Акції, не внесені до лістингу, продаються з "прилавка" на "вуличному" ринку.

Ллойд — міжнародний страховий ринок, розташований у Лондонському Сіті; корпорація (об'єднання) юридично незалежних страховиків (синдикатів), кожен з яких самостійно приймає на страхування ризики, виходячи зі своїх фі­нансових можливостей.

Моторне (транспортне) страхове бюро України (МТСБУ) — форма об'єднання страховиків, що здійснюють страхування цивільної відповідальнос­ті власників транспортних засобів.

Облігаторне перестрахування — перестрахування при якому цедент зо­бов'язаний передавати частку ризиків прийнятих на страхування перестрахови­ку. При цьому, передача ризиків здійснюється лише у разі, коли страхова сума перевищує визначену раніше власну участь страховика. Одночасно, договір об-лігаторного перестрахування покладає обов'язок на перестраховика прийняти запропоновані йому в перестрахування частки цих ризиків.

Обов'язкове страхування цивільної відповідальності власників транс­портних засобів здійснюється з метою забезпечення відшкодування шкоди, за­подіяної третім особам внаслідок дорожньо-транспортної пригоди. Власником транспортного засобу відповідно до цього Положення вважається юридична чи фізична особа, яка експлуатує транспортний засіб, що належить їй на праві вла­сності, повного господарського відання, оперативного управління або на інших підставах, що не суперечать чинному законодавству (договір оренди, доручен­ня тощо).

Перестрахування — страхування одним страховиком (цедентом, перестра­хувальником) на визначених договором умовах ризику виконання всіх або час­тини своїх обов'язків перед страхувальником у іншого страховика (перестрахо­вика).

Перестрахування активне — це передача ризику. Перестрахування пасивне — це приймання ризику.

Показник доходності — відношення чистого прибутку до капіталу у від­сотках.

Показник обсягів страхування (андеррайтингу) — відношення виплат та витрат до суми чистих зароблених премій у відсотках.

Показник ризику страхування — відношення суми чистих премій за всіма полісами до власного капіталу страховика у відсотках.

Поле страхове — максимальна кількість об'єктів, охоплюваних певним ви­дом страхування. У майновому страхуванні полем страховим вважається число власників майна чи кількість об'єктів, що підлягають страхуванню в певному регіоні. Поле страхове в особистому страхуванні охоплює всіх громадян, з яки­ми можуть бути укладені договори, або загальну чисельність мешканців міста, району, області, країни.

Поліс — документ, що є юридичним доказом існування договору страху­вання, і, відповідно, в разі необхідності може бути пред'явлений до суду для стягнення з страховика збитків.

Порто — поштово-телеграфні витрати, що відносяться кредитними, торговель­ними та страховими організаціями, а також приватними особами на своїх клієнтів.

Права вимоги до перестраховиків — категорія активу страховика, яка об­числюється в порядку, установленому Правилами формування, обліку та роз­міщення страхових резервів за видами страхування, іншими, ніж страхування життя, як величина частки перестраховиків у технічних резервах.

Пул перестрахувальний — форма об'єднання страхових компаній для ор­ганізації перестрахування крупних ризиків.

Редукування (нім. reduction — зменшення, скорочення) — зменшення розміру первісної страхової суми за договором довгострокового страхування життя чи пенсії, пов'язане з достроковим припиненням сплати місячних внес­ків, коли страхувальник має право на викупну суму.

Рекапітуляція — перелік надісланих перестраховику протягом кожного кварталу бордеро.

Репресивні заходи у страхуванні — боротьба зі стихійним лихом з метою зменшення розмірів втрат від знищення або пошкодження застрахованих об'єктів.

Ретроцесіонер — перестраховик, що передає ризик в ретроцесію.

Ретроцесія — передача частини ризику перестраховиком третьому страхо­вику (перестраховику).

Ризикова премія — частина страхової премії, яку страховик призначає для створення необхідного резерву з метою виплати страхового відшкодування.

Рівень страхових виплат — відношення суми страхових виплат до суми страхових платежів.

Ріторно — частина страхової премії, утримувана страховиком у разі розі­рвання договору.

Розміщення технічних резервів — це представлення коштів сформованих технічних резервів за видами страхування, іншими, ніж страхування життя, до­зволеними активами.

Сліп — документ, що надсилається від страховика перестраховикам, який міс­тить найменування цедента, характеристику ризику належного до перестрахування, страхову суму, умови страхування, ставку премії, власне утримання тощо.

Страхова брутто-премія — страхова премія, що сплачується страхуваль­ником відповідно до умов договору.

Страхова виплата — грошова сума, яка виплачується страховиком відпо­відно до умов договору страхування при настанні страхового випадку. При цьому виплати страхових сум за договорами особистого страхування здійсню­ються поза залежністю від суми, яку повинен одержати страхувальник за дер­жавним соціальним страхуванням і соціальним забезпеченням і суми, яка пови­нна бути йому сплачена як відшкодування збитків. При страхуванні майна страхова сума встановлюється в межах його вартості за цінами і тарифами, ді­ючими на момент укладання договору, якщо інше не встановлено договором страхування чи умовами обов'язкового страхування.

Страхова річниця — календарна дата, місяць та день якої збігаються з ви­значеною (передбаченою) договором датою початку його дії.

Страхова сума — грошова сума, в межах якої страховик відповідно до умов страхування зобов'язаний провести виплату при настанні страхового ви­падку, а також сума, що виплачується за особистим страхуванням.

Страхове відшкодування — грошова сума, яка виплачується страховиком за умовами майнового страхування і страхування відповідальності при настанні страхового випадку. Страхове відшкодування не може перевищувати розміру прямого збитку, якого зазнав страхувальник.

Страхове зобов'язання — чисті зобов'язання страховика за договором страхування.

Страховий актив — чисті права вимоги страховика за договором страху­вання.

Страховий випадок — подія, передбачувана договором страхування або законодавством, яка відбулась і з настанням якої виникає обов'язок страховика здійснити виплату страхової суми (страхового відшкодування) страхувальнику, застрахованій або іншій третій особі.

Страховий інтерес — матеріальна заінтересованість у страхуванні

Страховий нагляд — контроль за діяльністю страховиків уповноваженим державним органом.

Страховий платіж (страховий внесок, страхова премія) — плата за страху­вання, яку страхувальник зобов'язаний внести страховику згідно з договором страхування. Сума страхового платежу визначається на підставі страхового та­рифу, що являє собою ставку страхового внеску з одиниці страхової суми за певний період страхування. При добровільному страхуванні тарифи обрахову­ються страховиком актуарно (математично) на основі відповідної статистики настання страхових випадків. Розмір страхового тарифу визначається в догово­рі страхування за угодою сторін. При здійсненні обов'язкового страхування мі­німальні й максимальні розміри страхових тарифів, а також методика їх розра­хунків визначаються Кабінетом Міністрів України.

Страховий портфель — а) фактична кількість застрахованих об'єктів або число договорів страхування; б) сукупна відповідальність страховика (пере­страховика) за всіма діючими полісами.

Страховий пул — добровільне об'єднання страхових компаній для спіль­ного страхування (перестрахування) певних ризиків.

Страховий ризик — певна подія, на випадок якої проводиться страхування і яка має ознаки ймовірності та випадковості настання.

Страховий ризик — ризик, за винятком фінансового ризику, переданий уповноваженою стороною за договором зобов'язаній стороні.

Страховий ринок — частина фінансового ринку, де об'єктом купівлі-продажу виступає страховий захист.

Страховий рік — рік, що починається з дати, яка збігається із страховою річницею, та закінчується календарною датою, що передує наступній страховій річниці.

Страховий сертифікат "Зелена картка" — страховий сертифікат єдиної форми, що застосовується в країнах — членах міжнародної системи автомо­більного страхування "Зелена картка", які зазначені і не викреслені в такому сертифікаті.

Страховий тариф — ставка страхового внеску з одиниці страхової суми за визначений період страхування. Страхові тарифи при добровільній формі стра­хування обчислюються страховиком актуарно (математично) на підставі відпо­відної статистики настання страхових випадків. Конкретний розмір страхового тарифу визначається в договорі страхування за згодою сторін. При здійсненні обов'язкового страхування Кабінетом Міністрів України встановлюються мак­симальні розміри страхових тарифів або методика їх розрахунків та мінімальні розміри страхових сум.

Страховий тариф (брутто-ставка) — розмір страхових платежів. Складо­вими частинами страхового тарифу є нетто-ставка і навантаження. Нетто-ставка відображає витрати страховика на виплати зі страхового фонду. Нава­нтаження — витрати на ведення справи.

Страховик (андеррайтер) — юридична особа, яка приймає на себе зо­бов'язання відшкодувати збиток чи виплатити страхову суму.

Страховики — юридичні особи, створені у формі акціонерних, повних, ко-мандитних товариств або товариств з додатковою відповідальністю, згідно з Законом України "Про господарські товариства" (1576-12) з урахуванням особ­ливостей, передбачених цим Законом, а також що одержали у встановленому порядку ліцензію на здійснення страхової діяльності. Страхова діяльність в Україні здійснюється виключно страховиками — резидентами України.

Страхові агенти — громадяни або юридичні особи, які діють від імені та за дорученням страховика і виконують частину його страхової діяльності (укла­дання договорів страхування, одержання страхових платежів, виконання робіт, пов'язаних з виплатами страхових сум і страхового відшкодування). Страхові агенти є представниками страховика і діють в його інтересах за комісійну вина­городу на підставі договору із страховиком.

Страхові агенти — громадяни чи юридичні особи, які діють від імені і за дорученням страховика і виконують частину його страхової діяльності (укла­дання договорів страхування, одержання страхових платежів, виконання робіт, пов'язаних з виплатами страхових сум і страхового відшкодування) за комісій­ну винагороду на підставі договору з страховиком.

Страхові брокери — юридичні особи або громадяни, зареєстровані в якості суб'єктів підприємницької діяльності і здійснюють страхову діяльність від сво­го імені на підставі доручень страхувальника чи страховика. Посередницька ді­яльність страхових агентів і брокерів на користь іноземних страховиків на те­риторії України не допускається, якщо інше не передбачено міжнародними до­говорами України.

Страхувальники — юридичні особи та дієздатні громадяни, які уклали із страховиками договори страхування або є страхувальниками відповідно до за­конодавства України. Страхувальники можуть укладати із страховиками дого­вори про страхування третіх осіб (застрахованих осіб), які можуть набувати прав і обов'язків страхувальника згідно з договором страхування. Страхуваль­ники мають право при укладанні договорів страхування призначати громадян або юридичних осіб для отримання страхових сум (страхового відшкодування), а також замінювати їх до настання страхового випадку.

Страхування — вид цивільно-правових відносин щодо захисту майнових інтересів громадян та юридичних осіб у разі настання певних подій (страхових випадків), визначених договором страхування або чинним законодавством, за рахунок грошових фондів, що формуються шляхом сплати громадянами та юридичними особами страхових платежів (страхових внесків, страхових пре­мій).

Страхування — це вид цивільно-правових відносин щодо захисту майно­вих інтересів громадян та юридичних осіб у разі настання певних подій (стра­хових випадків), визначених договором страхування або чинним законодавст­вом, за рахунок грошових фондів, що формуються шляхом сплати громадянами та юридичними особами страхових платежів (страхових внесків, страхових премій). Страхування може бути добровільним або обов'язковим.

Страхування КАСКО — страховий термін, що використовується для по­значення страхування засобів транспорту — судів, автомобілів, літаків, геліко­птерів тощо. Страхування КАСКО має на увазі страхування тільки самих засо­бів транспорту, виключаючи страхування пов'язаних з транспортними засобами майнових інтересів (фрахт, відповідальність перед третіми особами тощо).

Стресова ситуація — історична або гіпотетична ситуація, що може скластися в результаті екстраординарних подій і яка характеризується певним набором факторів ризику.

Стрес-тестування — тестування чутливості або сценарне тестування з метою оцінки готовності страховика до можливих кризових ситуацій.

Сума чистих премій — валовий обсяг зібраних премій за вирахуванням ча­стки, належної перестраховикам.

Суттєві фінансові втрати страховика — фінансові втрати в розмірі не менше ніж 10 % суми активів за балансом.

Сценарій — набір стресових ситуацій, що розвиваються в часі та характе­ризуються декількома взаємопов'язаними факторами ризику; — сценарне тестування — оцінка впливу на фінансовий стан страховика стресових ситуацій, що розвиваються за історичним та/або гіпотетичним сценарієм.

Сюрвеєр — експерт, інспектор, агент страховика, який здійснює огляд суд­на, вантажів та іншого майна, що приймається на страхування.

Тантьєма — комісія з прибутку, який може мати перестраховик за резуль­татами проходження договору перестрахування і на яку має право перестраху­вальник. Є формою заохочення перестрахувальника за надання участі в догово­рах перестрахування і належне ведення справ.

Тариф — сукупність тарифних ставок у загальному плані.

Тарифний посібник — системне викладення тарифів.

Тест достатності страхових зобов'язань — оцінка необхідності збіль­шення балансової вартості страхових зобов'язань/резервів (або зменшення балансової вартості відповідних відкладених аквізиційних витрат або відпові­дних нематеріальних активів) на основі аналізу майбутнього руху грошових коштів.

Тести раннього попередження — це система порівняння фактичних фі­нансових показників діяльності страховиків з визначеними Держфінпослуг по­казниками, їх узагальнення та оцінка ризиків діяльності страховиків.

Тестування чутливості — оцінка впливу на фінансовий стан страховика стресових ситуацій, що характеризуються одним фактором ризику або декількома близько пов'язаними між собою факторами ризику, вплив яких може розглядатись як одне ціле.

Фактичний запас платоспроможності (нетто-активи) страховика — за­гальна сума активів мінус сума нематеріальних активів мінус загальна сума зо­бов'язань (для розрахунку використовуються відповідні показники на кінець звітного періоду).

Факультативне перестрахування — перестрахування при якому уклада­ється договір на перестрахування переважно одного ризику. При цьому пере-страхувальні платежі визначаються індивідуально, незалежно від суми страхо­вих платежів, отриманих страхувальником. Тобто, доля платежів перестрахо­вику відрізняється від частки ризику, який він на себе приймає.

Факультативний договір — договір перестрахування конкретного ризику, укладений на добровільних засадах.

Факультативно-облігаторне перестрахування (договір відкритого по­криття) — надає цеденту свободу прийняття рішень відносно яких ризиків і в якому розмірі слід передати їх перестраховику. Перестраховик зобов'язаний прийняти цедовані частки ризиків на попередньо узгоджених умовах.

Формування технічних резервів — визначення величини технічних резер­вів шляхом її обчислення за методами, визначеними законодавством, в тому числі цими Правилами формування, обліку та розміщення страхових резервів за видами страхування, іншими, ніж страхування життя.

Франшиза — частина збитків, що не відшкодовується страховиком згідно з договором страхування.

Франшиза абсолютна — у договорі страхування передбачається, що при втратах менших від визначеної франшизи страховик страхове відшкодування не сплачується. Якщо ж втрати більші, то сплачується сума, яка зменшена на величину франшизи.

Франшиза відносна — у договорі страхування передбачається, що при втратах менших від визначеної франшизи страховик страхове відшкодування не сплачує. Якщо ж втрати більші, то сплачується сума, яка не зменшується на величину франшизи.

Фронтингова компанія — страховик, що видає на прохання другої компа­нії поліс від свого імені за умови, що 100 % прийнятої відповідальності буде перестраховано в іншій компанії.

Цедент — фізична або юридична особа, яка уступає свої права третій особі.

Цедент (перестрахувальник) — страховик, що передає частину прийнято­го за договором зі страхувальником ризику на перестрахування іншому страхо­вику.

Цесія — передача ризику від цедента до перестраховика.

Частота страхових випадків — показник, що є елементом збитковості страхової суми.

Чисті страхові резерви — страхові резерви за балансом за вирахуванням частки перестраховиків у страхових резервах.

Шедула — основний розділ полісу страхування повітряних суден.

Шомаж — страхування втрати прибутку та інших фінансових втрат, зумов­лених призупиненням виробництва внаслідок настання страхового випадку, приміром, повені, пожежі, осідання ґрунту.

ДОДАТКИ

Додаток А

Форма Декларації з податку на доходи (прибуток) страховика

Відмітка про одержання (штамп ДПІ)

УЗГОДЖЕНО рішенням Комітету Верховної Ради України з питань фінансів і банківської діяльності від 31.03.2003 р. № 06-10/240

ЗАТВЕРДЖЕНО наказом ДПА України від 31.03.2003 р. № 146

(із змінами внесеними Наказами ДПАУ від: 07.04.2004 № 205, 21.06.2005 № 224, 31.03.2006 №169)

ДЕКЛАРАЦІЯ З ПОДАТКУ НА ДОХОДИ (ПРИБУТОК) СТРАХОВИКА

Звітна

Повна декларація — надаються додатки та відомості в разі заповнення рядків з позначкою "Р" та "К" Звітна н

Спрощена декларація — надаються додатки та відомості в разі заповнення рядків з позначкою "К"

І 2 І Звітний рік І 2 І 0 І 0 І

І квартал"

І півріччя"

13 квартали |

І рік

3 I Повна назва платника податку:

Юридична особа

Інша категорія

І за ЄДРПОУ

4 І Ідентифікаційний код

Код виду економічної дія- льності (КВЕД

6 6

0 3

0