2. Середній дошкільний вік (від 3 до 5 років)

Середньому віку дошкільників необхідно приділяти особливу увагу у зв’язку з винятковим положенням в дошкільному дитинстві, коли дитя ще і не велике, але вже і не маленький. Середній вік є перехідним віком дошкільного дитинства. Це вік, коли батьки найчастіше звертаються за психолого-педагогічною допомогою.

Проблеми спілкування з однолітками «у їжачка не було друзів»

Дівчинка Лера, 4,5 роки. У дитячому саду не йде на контакт з однолітками, грається одна з іграшками, вигадує і розповідає всілякі історії про маленького бідненького зайчика (їжачка, мишеняти і ін.), в якого не було друзів. Ось одна з історій Лери про бідного їжачка. «В одному лісі жив-був їжачок і багато інших звірів. У їжачка не було друзів. Одного дня їжачок вирішив піти до мишки, аби подружитися. До мишки прийшли й інші звірі. Загралися звірі і не помітили, як настав вечір, і стало темно. Вилетіла сова-розбійниця на полювання і давай ломитися в той будиночок, де сиділи звірятка. Сова перетягала всіх звіряток до себе в гніздо. Лише їжачка і білочку не змогла схопити. Їжачок пирхав і коловся, а білочка випускала гострі кігті. Їжачок з білкою прогнали сову з лісу і звільнили звірів. А їжачок з тих пір придбав багато друзів».

У розвитку навичок спілкування середній дошкільний вік відіграє значиму роль, оскільки саме в цьому віці з’являється бажання інтенсивно спілкуватися з однолітками. Потреба у спілкуванні з іншими дітьми виявляється у дитяти на 3-му році життя. Дефіцит спілкування в ранньому віці сприяє формуванню агресивності. Однією з причин небажання відвідувати дитячий садок є проблеми у взаєминах з однолітками, коли «можуть образити», «б’ються, ворогів повно», коли, як сказав хлопчик Ваня 4,5 років з проблемами спілкування: «Все не так, і діти не подобаються». За нашими даними, кожна третя дитина дошкільного віку потребує допомоги дорослих по налагодженню стосунків з однолітками. Як допомогти цій дівчинці, яка через історії намагається і розповісти свою проблему, і вирішити її? Перш за все, необхідно зрозуміти, в чому основна причина труднощів у спілкуванні з однолітками, що заважає Лері спілкуватися. Залежно від цієї причини і вибудовується психолого-педагогічна допомога дитяті. Перерахуємо основні групи труднощів у спілкуванні, які створюють бар’єри, що не дозволяють дитині дошкільного віку повноцінно спілкуватися з однолітками.

1. Дитя не знає, як спілкуватися, ігрові навички і навички взаємодії знаходяться на низькому рівні. Хлопчик Юра 4 років для того, щоб привернути увагу того однолітка в групі дитячого саду, який йому сподобався, підходив до хлопчика і штовхав його.

1. Дитя не хоче спілкуватися із тієї причини, що при будь-якому спілкуванні і взаємодії необхідно управляти собою, що дається йому насилу. Такі труднощі характерні для імпульсивних і гіперактивних дітей (див. «У мене є погані моменти»).

2. Небажання спілкуватися з однолітками у зв’язку з індивідуальними особливостями дитини (більшою мірою для дитяти характерні переживання внутрішнього плану: дитя не ділиться своїми проблемами). Павло (4 роки) боїться проситися у дитячому садку в туалет. Його мама відзначає, що труднощі в спілкуванні були характерні і для неї самої у дитинстві, та й зараз зберігаються, наприклад: «Не можу запитати, як кудись пройти».

3. Уже в дошкільному віці дитя проявляє здібності в якійсь сфері, і ця сфера, цей інтерес займає багато місця в житті маляти.

5. Труднощі в спілкуванні з однолітками можуть бути пов’язані у дитини з переважанням егоїстичних мотивів у поведінці. В цьому випадку від однолітків, що її оточують, вона вимагає беззаперечного підпорядкування.