Пам’ятка для педагогів і батьків із виховання молодшої дитини

1. Виховуйте у мене почуття відповідальності, це почуття я часто помічаю в старшого. Я теж хочу за когось або за щось відповідати.

2. Я не боюся ризикувати, адже у мене є надійний тил із старшого брата (сестри) і батьків. Оберігайте мене від дуже ризикованих вчинків, адже я можу постраждати.

3. Коли мені часто нагадують про те, що я меншенька, я починаю про це замислюватися й отримувати для себе користь у вигляді поблажок, психологічних вигод і тому подібне. Я і сама знаю свою роль молодшої дитини, не треба робити на цьому акцент.

4. Я швидко звикаю до допомоги оточуючих. Це заважатиме мені, коли я зустрінуся із серйозними перешкодами, я чекатиму і навіть вимагатиму підтримки.

5. Я часто не прагну лідирувати серед однолітків і тому можу виявитися на останніх ролях. Допоможіть мені повірити в себе, в цьому питанні мені потрібна підтримка.

6. Мені необхідний свій особистий простір, свої іграшки, своя кімната і так далі. Наша дружба із старшим буде від цього лише міцніти.

Пам’ятка для педагогів і батьків із виховання старшої дитини

1. На мене завжди можна покластися, але я так втомилася від цієї відповідальності, яка постійно лягає на мої крихкі плечі. Я дитина, а почуття відповідальності за молодшого – це таке доросле почуття. Я теж ще маля!

2. Мені доводиться постійно зважувати свої вчинки і слова, думати про те, як сприйме їх молодший, чи не навчиться він у мене поганому. Від цього я перестаю бути сама собою, я втрачаю безпосередність і стаю не по роках дорослою. Я ще буду дорослою, а зараз допоможіть мені залишатися дитям.

3. Не дивлячись на зовнішню відвертість і товариськість, я внутрішньо багато переживаю. Говоріть мені про те, що ви мене любите, мені так не вистачає підтверджень вашої любові.

4. Ваша строгість і зайва вимогливість по відношенню до мене викликають у мене почуття незахищеності.

5. Коли я не права, проявите терпіння, поясните мені мою неправоту, я і сама зрозумію це з часом.

Пам’ятка для педагогів і батьків із виховання середньої дитини

1. Я відчуваю себе буфером між старшим і молодшим. Це важка роль – одного заспокоїти, а іншого підтримати – вимотує мене.

2. До мене завжди можна звернутися із приводу налагодження взаємин, але ця роль важка навіть для досвідченого психотерапевта. Я почуваю себе мудрою і дорослою не по роках, але ж я ще дитя!

3. Я так добре адаптуюся в будь-якій ситуації, що всім здається, що для мені це легко. Я рано навчилась адаптуватись і до вчинків старшого, і до капризів молодшого.

4. Мене часто не помічають, а мені хочеться тепла, ласки, уваги. Мені такі потрібні докази, що мене люблять.

5. Якщо мене не помічати, моя поведінка здаватиметься вам зухвалою і агресивною або нагадувати поведінку маленького дитяти. Допоможіть мені не поводитися так.

Пам’ятка для педагогів і батьків із виховання єдиної дитини

1. Учіть мене піклуватися про інших, для мене так важливо цьому навчитися, адже я виросту і створю свою сім’ю, де мені згодиться це вміння.

2. Вправляйте мене в терпимості до інших, мені це потрібно, адже я хочу, аби у мене були справжні друзі.

3. Навчіть мене ділитися, я хочу відчувати радість від цього. Коли-небудь я буду готова поділитися найдорожчим, що є у мене: я віддам своє серце улюбленій людині.

4. Я почуваю себе постійно на передовій, дорослі так багато надій покладають на мене, що я боюся не виправдати їх сподівання.

5. Організовуйте моє життя так, щоб я вступала у різні контакти з різними дітьми, адже у мене вдома немає меншенького для моїх ігор.

6. Допоможіть мені подружитися з іншою дитиною. Я дуже хочу дружити і боюся цього, адже я так прив’язуюсь до об’єкту свого обожнювання, як колись я була прив’язана до вас. Я боюся втратити друга і тому можу відмовлятися дружити. Заохочуйте мою активність.