- •Рецензенти:
- •Пояснювальна записка
- •Завдання розвивально-виховної практики в дитячому садку
- •Приблизна схема проведення психологічної практики
- •Тема 1.
- •Вивчення рівня домагань дітей у різних видах діяльності
- •Вивчення самооцінки і моральної поведінки
- •II етап
- •III етап
- •IV етап
- •Вивчення самооцінки й оцінки особистих якостей дітей групи
- •Порівняльна оцінка моральних якостей у себе й однолітків
- •Вивчення сформованості я-образу і самооцінки
- •Особливості образу «я»
- •Тема 2 Мотиви поведінки і діяльності
- •Вивчення супідрядності мотивів
- •Вивчення мотивів поведінки в ситуації вибору
- •Вивчення дієвості суспільного і особистого мотиву
- •Порівняльна частота мотивів
- •Вивчення вміння стримувати свої безпосередні спонукання під впливом обмежувальних мотивів
- •Порівняльна частота мотивів
- •Тема 3 Воля
- •Визначення точності рухового і словесного наслідування
- •Успішність виконання дошкільниками завдань на пряме наслідування
- •Вивчення вміння зберігати мету в умовах ускладненого успіху
- •Вивчення цілеспрямованості діяльності
- •Показники досягнення дітьми мети в умовах, які допускають порушення способу виконання дії
- •Вивчення взаємозв’язку між мотивацією і мобілізацією вольових зусиль
- •Змінення умов залежно від мотивації
- •Тема 4 Емоції і почуття
- •Вивчення емоційних реакцій у дітей на смішні зображення
- •Вивчення розуміння емоційних станів людей, зображених на малюнку
- •Вивчення емоційних проявів дітей при розігруванні сюжетних сценок
- •Аналіз емоційних проявів дітей при розігруванні сюжетних сценок
- •Вивчення взаємозв’язку між оцінними еталонами й емоціями
- •Оцінка, яка поставлена випробуваним після показу першого (восьмого) малюнку, додаткового питання
- •Вплив зовнішності, акуратності і морального змісту вчинків персонажів на зміну оцінки дітей
- •Рівні розвитку сюжетно-рольової гри (за д.Б.Ельконіним)
- •Вивчення взяття дитиною на себе ролі
- •Вивчення впливу сюжету і ролі на підпорядковування правилам гри
- •Підпорядкування правилу в іграх без сюжету і з сюжетом
- •Вивчення особливостей сюжетно-рольової гри
- •IV. Виконання ролі і взаємодія дітей у групі:
- •Розвиток ігрової діяльності
- •V. Ігрові дії і ігрові предмети:
- •Вивчення взаємовідношень між предметом, дією і словом у рольовій грі
- •Успішність виконання завдання на перейменування
- •Тема 6 Конструювання
- •Вивчення сприйняття величини деталей в процесі конструювання
- •Успішність оцінки величини
- •Вивчення просторових орієнтувань при конструюванні
- •Вивчення ефективності конструювання в залежності від взірця
- •Успішність конструювання, у %
- •Вивчення творчості в конструюванні
- •Розподіл дітей за групами прояву творчості
- •Тема 7 Малювання
- •Вивчення особливостей зображувальної діяльності
- •Вивчення малювання за задумом
- •Вивчення відображення дітьми в малюнку характерних особливостей предмету
- •Тема 8 Культурно-гігієнічні навички
- •Вивчення сформованості культурно-гігієнічних навичок
- •I. Умивання.
- •II. Приймання їжі.
- •III. Одягання і роздягання.
- •Формування культурно-гігієнічних навичок
- •Тема 9 Спілкування із дорослими й однолітками
- •Вивчення особливостей спілкування вихователя з дітьми
- •Вивчення ставлення дошкільників до дорослих і однолітків
- •Вивчення навичок культури спілкування
- •Формування навиків культури спілкування
- •Вивчення стосунків між дітьми в групі дитячого садка
- •Тема 10 Увага
- •Вивчення стійкості уваги
- •Вивчення стійкості уваги
- •Особливості стійкості уваги
- •Вивчення довільного переведення уваги
- •Вивчення стійкості і розподілу уваги
- •Тема 11 Мова і мовлення
- •Вивчення розуміння значення слів
- •Правильність виконання завдання «Покажи предмет»
- •Розуміння дітьми значення слів
- •Вивчення використання прикметників і дієслів у мові
- •Кількість названих прикметників (або дієслів)
- •Частота виділення ознак предметів і явищ
- •Частота виділення дії об’єктів, %
- •Частота використання прикметників і дієслів у мові
- •Вивчення вміння виокремлювати причинно-наслідкові зв’язки у реченні
- •Особливості виокремлення причинно-наслідкових зв’язків у реченні
- •Вивчення ролі ілюстрації в розумінні казки
- •Покращення розуміння казки під впливом ілюстрацій
- •Кількість дітей, які зрозуміли казку правильно
- •Помилки дітей при сприйманні ілюстрацій
- •Тема 12 Відчуття і сприймання
- •Вивчення сприймання кольору
- •Вікові особливості сприймання кольорів
- •Вивчення вмінь орієнтуватись у величині предметів
- •Вивчення орієнтування у величині предметів
- •Вивчення просторових уявлень
- •Просторові уявлення дітей
- •Визначення просторового розташування різновіддалених предметів
- •Тема 13
- •Вивчення співвідношення мимовільної і довільної пам’яті
- •Продуктивність запам’ятовування
- •Вивчення ефективності запам’ятовування осмисленого матеріалу
- •Ефективність запам’ятовування словесного матеріалу від ступеня його осмисленості (і серія)
- •Ефективність запам’ятовування слів і предметів залежно від опосередкування словом (II серія)
- •Вивчення ролі слова в процесі мимовільного запам’ятовування
- •Результати мимовільного запам’ятовування при словесному підкріпленні
- •Вивчення залежності обсягу довільної образної пам’яті
- •Залежність обсягу довільної образної пам’яті від змісту
- •Тема 14 Уява
- •Вивчення оригінальності рішення задач на уяву
- •Вивчення творчої уяви
- •Вивчення репродуктивної уяви при сприйманні літературного твору
- •Вивчення уяви у словесній творчості
- •Тема 15
- •Вивчення процесу класифікації
- •Вивчення процесу узагальнення
- •Вивчення процесу розмірковування
- •Вивчення розуміння причинності
- •Ефективність пояснення дітьми причин фізичних явищ
- •Ефективність пояснення причини фізичних явищ
- •Тема 16 Психологічна Готовність дитини до школи
- •Мотиваційну готовність дитини до шкільного навчання
- •Пізнавальна готовність дошкільника до систематичного навчання
- •Вольова готовність дитини виконувати вимоги школи
- •Емоційна готовність дошкільника до входження у систему взаємовідносин шкільного середовища
- •Протокол індивідуального психолого-педагогічного обстеження
- •Висновок
- •Оцінка результатів
- •Оцінка результатів
- •Образне уявлення.
- •1. Збирання розрізних картинок (малюнків):
- •2. Малюнок людини:
- •Оцінка результатів
- •5. Аналіз зразка.
- •Оцінка результатів
- •6. Миттєве сприймання кількості.
- •Оцінка результатів
- •7. Розвиток дрібних рухів.
- •Оцінка результатів
- •8. Великі рухи
- •Оцінка результатів
- •9. Вербальне мислення
- •Оцінка результатів
- •Оцінка результатів
- •10. Знаходження аналогії
- •Оцінка результатів
- •Методи і методики вивчення параметрів самосвідомості дітей дошкільного віку
- •2.1. Формування структурних компонентів самосвідомості в дитинстві
- •2.2. Самооцінка особистості – її функції та детермінанти
- •Стійка Нестійка
- •2.3. Становлення самооцінки в дошкільному дитинстві
- •Етапи розвитку самоопису в дитячому віці
- •Динаміка чинників впливу на розвиток складових самосвідомості в передкризовий період дошкільного дитинства
- •2.4. Методики діагностики основних показників самосвідомості дітей дошкільного віку
- •Методика «Який ти?»
- •Методика «Особливості розвитку самооцінки дитини»
- •Вікові показники розподілу самооцінки за рівнями
- •Методика «Стежинки»
- •Методика «Трикутник»
- •Методика «Поштові конверти»
- •Методика «Фігури»
- •Методика «Коло»
- •Методика «Будиночки»
- •Методика «Портрети»
- •Стимульний матеріал до методики «Портрети»
- •Методика «Визначення емоційного ставлення»
- •Стимульний матеріал до методики «Визначення емоційного ставлення»
- •Емоційне ставлення дітей до мікросоціуму
- •Методика «Вивчення дитячих самохарактеристик»
- •Методика «Гра у м’яч»
- •Зразок таблиці фіксації результатів
- •Методика «Хрестики»
- •Зразок тестового бланка
- •Методика «Чотири картинки»
- •Зразок зведеної таблиці діагностичних параметрів
- •2.5. Методики збору опосередкованої інформації про особливості психічного розвитку дітей дошкільного віку
- •2.5.1. Особливості формування структурних компонентів самосвідомості дитини
- •2.5.2. Специфіка використання проективних методів дослідження особистості дитини
- •2.5.3. Методики дослідження структурних компонентів самосвідомості дитини Методика «Веселе чи сумне обличчя?»
- •Стимульний матеріал до методики «Веселе чи сумне обличчя?»
- •Зразок заповнення протоколу опитування дитини за тестом тривожності
- •Зразок фіксації внутрішньогрупового розподілу показників тесту
- •Зразок таблиці результатів розподілу емоційно негативних виборів
- •Тест колірних переваг м. Люшера
- •Інтерпретаційні коефіцієнти тесту м. Люшера
- •Значення умовних балів, відповідних рангам кольору у вибірці
- •Співвідношення темпераменту і особистісних характеристик
- •Зразок обчислення сумарного відхилення від аутогенної норми
- •Методика «Вивчення особливостей реагування у проблемній ситуації»
- •1. Ставлення дитини до діяльності і її результату:
- •2. Результати діяльності:
- •3. Характер вирішенняпроблемної ситуації:
- •Методика «Чарівна паличка»
- •1. Процесуальний характер бажань:
- •3. Спрямованість бажань:
- •Методика «Автопортрет»
- •Співвідношення виду малюнка з типологією особистості
- •Методика «Малюнок сім’ї»
- •Методика «Піктограма»
- •3.1. Ранній вік (1-3 роки)
- •Агресивна поведінка Категоричне «Ні» на всі пропозиції
- •«Вже покусала двох дітей»
- •«Що означає пристрасть до такої гри?»
- •Проблеми дитячо-материнських взаємин «я не розумію, що вона хоче»
- •Від дитини неприємно пахне
- •«Не можу знайти підхід до дочки»
- •«Так вийшло, що я хочу розлучитися з чоловіком...»
- •Страхи у дітей раннього віку «Тебе Бармалей теж забере!»
- •«Що робити, адже скоро з’являться мухи?»
- •Невідповідність статі дитини очікуванням батьків «я не дівчинка, а хлопчик!»
- •Психологічна несумісність із дитиною
- •«Вона уперта, як тато!»
- •Проблеми адаптації Вихователька відібрала пляшку
- •Молодша, середня, старша або єдина
- •«Ми плачемо, ми не хочемо ходити в дитячий садок!»
- •«Він ближче мені!»
- •«Не хотілося б запізнитися»
- •Пам’ятка для педагогів і батьків із виховання молодшої дитини
- •Пам’ятка для педагогів і батьків із виховання старшої дитини
- •Пам’ятка для педагогів і батьків із виховання середньої дитини
- •Пам’ятка для педагогів і батьків із виховання єдиної дитини
- •Середній дошкільний вік (від 3 до 5 років)
- •Проблеми спілкування з однолітками «у їжачка не було друзів»
- •Пам’ятка для педагогів і батьків із подолання труднощів у спілкуванні дітей дошкільного віку
- •«Як навчити сина спілкуватися?»
- •Вербальна агресія Діти лаються матом
- •Патологічні звички
- •Смоктання предметів «Дівчинка дуже прив’язана до ганчірочки»
- •Смоктання соски Йшла Софійка у садок і смоктала соску
- •Смоктання пальця
- •Кусання або гризіння нігтів (оніхофагія)
- •«Як відучити Ваню гризти нігті?»
- •Онанізм (мастурбація)
- •«Мама б’є сина по руках»
- •Дівчинка совається на стільці
- •«Я не вірю, що їй може приснитися нісенітниця»
- •Пам’ятка для педагогів і батьків «Що робити і чого не робити, якщо дитя смокче предмети або гризе нігті» Смоктання предметів
- •Кусання або гризіння нігтів (оніхофагія)
- •Конфлікт у дитячо-материнських взаєминах «я так чекаю, що вона помре!»
- •«Забули забрати з дитячого садка»
- •Сибс-конфлікти
- •«Мамо, носи мене на руках!»
- •Чинники сибс-конфліктів:
- •«Я її не чула!»
- •«Ну народився і народився, чого радієте!»
- •«Мамо, якщо ти мене любиш, то не поведеш у дитячий садок!»
- •Проблеми адаптації
- •Що відбувається з дитиною?
- •«Це поганий хлопчик усередині мене»
- •«Не хочу, не буду!»
- •Причини поганої адаптації дітей
- •Нервово-психічні порушення у дітей дошкільного віку
- •«Мені важко жити!»
- •Пам’ятка для педагогів «Що потрібно робити для вирішення проблем адаптації дітей до дошкільної освітньої установи»
- •Пам’ятка для педагогів із консультування батьків
- •«Раптом їх підмінили?»
- •Виховання не відповідає статі дитини Дівчинка любить грати в машинки
- •«Я навіть не знаю, на кого вона схожа!»
- •Дівчинка Маша грає лише в машинки
- •Старший дошкільний вік (від 5 до 7 років) Страхи у дітей «Як привчити сина до болю?»
- •«Мама мене уб’є, якщо я зніму колготки!»
- •Опитувальник «Страхи у дітей» (а.І. Захаров)
- •Пам’ятка для педагогів, батьків і дітей «Правила поводження зі страхами»
- •«Ось чому я хворію!»
- •Пам’ятка для педагогів, батьків: «Обережно, страхи!»
- •«Поглянь, Ганна, весь світ – небезпека!»
- •Жорстокість в дитячо-батьківських стосунках і психологічні захисти у дітей «Собакою буду!»
- •Пам’ятка для батьків і педагогів: «Що потрібно робити, якщо дошкільник бере чуже?»
- •«Я перший!»
- •Поведінкові особливості дітей дошкільного віку, які характерні для того або іншого психологічного захисту:
- •Пам’ятка для педагогів і батьків при зіткненні із психологічними захистами у дітей
- •Хлопчик прийшов у дитячий садок зі слідами побоїв
- •Психологічна допомога дітям дисгармонії у родинних стосунках
- •«У мене є погані моменти»
- •Діагностика типів дисгармонійного родинного виховання
- •«Намалюю вбивцю»
- •«Мої батьки тепер двічі розлучилися»
- •Принципи використання гри як засоби психологічної корекції:
- •Алгоритм надання психологічної допомоги дитині в ситуації родинного стресу:
- •Опитувальник для батьків «Улюблена казка»
- •Інтерпретація відповідей:
- •Родинне інтерв’ю (а.І. Захаров)
- •Причини порушень у взаєминах педагогів і дітей дошкільного віку
- •«Ти зіпсувала мені свято!»
- •«Так боїться виховательку, що весь труситься побачивши її!»
- •Опитувальник «Ставлення дітей до педагога»
- •Запитання:
- •Обробка результатів:
- •Ставлення дітей (група дитячого садка) до педагога (стать, вік, педагогічний стаж)
- •Анкета «Ставлення педагога до дитини»
- •Обробка анкети:
- •Про покарання і заохочення дітей дошкільного віку
- •«Мене вчора тато образив словами»
- •«Нахаба!»
- •Пам’ятка для батьків і педагогів «Словесні способи заохочення і підтримки дитини дошкільного віку»
- •Пам’ятка для батьків і педагогів «Як не можна карати дітей дошкільного віку»
- •Пам’ятка для батьків і педагогів «Як потрібно заохочувати дітей дошкільного віку»
- •4.1. Розвиток сенсорно-перцептивних здібностей дітей Поняття про сенсорно-перцептивний розвиток дітей дошкільного віку
- •Формування сенсорних еталонів у процесі орієнтувальних дій
- •Розвиток спостереження як цілеспрямованого сприймання
- •Розвиток видів сприймання дитини від народження до 7 років
- •Навчання дітей способам обстеження предметів
- •Розвиток аналітичного сприйняття
- •Ігри для розвитку сенсорно-перцептивних здібностей
- •Розвивальні ігри для розвитку перцептивної сфери дошкільнят
- •Різнокольорові крижинки
- •Летіть до своєї зграйки
- •Кольори
- •Якого кольору предмет?
- •Домалюй фігуру
- •Опиши предмет
- •Звірята шикуються
- •Порівняй предмети
- •4.2. Розвиток різновидів пам’яті дошкільнят Пам’ять та її види
- •Розвиток видів пам’яті у дошкільному дитинстві
- •Виникнення елементів довільності пам’яті
- •Психолого-педагогічні умови розвитку пам’яті дітей
- •Як розвивати довільну пам’ять
- •1) Вироблення вміння приймати мнемічне завдання
- •2) Навчання мнемічним прийомам
- •3) Вироблення вміння проводити самоперевірку результатів запам’ятовування
- •Як слід повторювати?
- •Навчання мнемічному прийому «групування»
- •Навчання мнемічному прийому «співвіднесення змісту»
- •Як краще вчити вірші
- •Ігри для тренування пам’яті
- •Ігри для розвитку виді пам’яті та прийомів запам’ятовування
- •Виконай доручення
- •Запам’ятай предмети
- •Вірші та небилиці
- •Яка група зникла?
- •Зменшилося чи додалося?
- •Пари картинок
- •Слово і картинка
- •Картинка допомагає картинці
- •Картинка допомагає слову
- •Запам’ятай картинки
- •Що змінилося?
- •Запам’ятай слова
- •Запам’ятай оповідання
- •Яких картинок більше?
- •Додавай і запам’ятовуй
- •Запам’ятай цифри
- •4.3. Розвиток уяви дітей дошкільного віку Що таке уява і якою вона буває?
- •Етапи розвиток уяви в дошкільному дитинстві
- •У кого багатша уява?
- •Що слід розвивати?
- •Психолого-педагогічні умови розвитку уяви дошкільника
- •Ігри для розвитку уяви Живі фігури
- •Розвивальні ігри для розвитку уяви
- •Водій таксі
- •Скринька з казками
- •Торбинки з подарунками
- •Чи таке буває?
- •Відгадай загадку
- •Збери картинку
- •Звідки клаптик?
- •Серветки з візерунком
- •Кубики-невидимки
- •Розгортки
- •Розшифруй казку
- •Архітектор
- •4.3. Розвиток творчих здібностей дошкільників Що таке творчі здібності?
- •Творчі здібності й інтелект
- •Діти з високим рівнем інтелекту і креативності
- •Особистісні якості школярів з різними рівнями інтелекту і творчих здібностей (за м. Воллахом і н. Коганом)
- •Діти з високим рівнем інтелекту і низьким рівнем креативності
- •Діти з низьким рівнем інтелекту і високим рівнем креативності
- •Діти з низьким рівнем інтелекту і креативності
- •Корисні поради дорослим
- •Прийоми творчого мислення
- •Виділення протилежних властивостей
- •Формулювання запитань
- •Переформулювання
- •Генерування ідей
- •Ігри для розвитку творчих здібностей
- •Прийоми розвитку творчих здібностей засобами ігор
- •І добре, і погано
- •Протилежності
- •Чомучка
- •Що в кулаці?
- •Винахідник
- •Золоті руки
- •Настрій у кольорі
- •Пантоміма для кмітливих
- •Уяви собі…
- •Склади речення
- •Чарівні кола
- •Прямокутне королівство
- •Домалюй фігуру
- •Незакінчений малюнок
- •Придумай історію
- •На що схожа фігура?
- •Подорож хмарами
- •Найсмішніше
- •Додатки
- •Програма «Психологічна компетентність дітей дошкільного віку»
- •Образлива сторінка я ображаюся, або «Не підходь до мене, я образився!»
- •Весела сторінка я радію! я сміюся! я веселюся!
- •Страшна сторінка я боюся! Мої страхи вночі і вдень
- •Сердита сторінка я серджуся! Мій гнів
- •Дивна сторінка я дивуюся!
- •Небезпечна сторінка я розгубився! я впорався!
- •Особиста сторінка я люблю!
- •Добра сторінка
- •Творча сторінка я вигадую, я фантазую!
- •Психологічна компетентність дорослих
- •Тема: «я і Ти» (Технологія проведення балінтовської групи)
- •Ігри на тему «Знайомство»
- •Тренінг спілкування (16 занять)
- •Зміст програми (тематичний план занять)
- •Заняття з розвитку спілкування у дітей дошкільного віку
- •Заняття 1
- •I частина
- •II частина
- •III частина
- •Заняття 2
- •I частина
- •II частина
- •III частина
- •Заняття 3
- •I частина
- •II частина
- •Заняття 4
- •I частина
- •II частина
- •Програма коректувально-розвивальних занять із проблем адаптації дітей дошкільного віку (16 занять)
- •Зміст програми (тематичний план занять)
- •Методика м’язової релаксації за Джекобсоном (для дітей дошкільного віку і педагогів)
- •Тренування за Джекобсоном
- •Програма коректувально-розвивальних занять з подолання страхів у дітей (30 занять)
- •(Тематичний план занять)
- •Рухливі психотерапевтичні ігри: «Замри», «Хованки», «Піжмурки»
- •Психологічно мотивовані ігри: «Кинь м’яч, скажи погане, страшне, неприємне слово»; «Кинь м’яч, скажи добре, хороше, приємне слово»; «Стежка індійців»
- •Психотерапевтичні ігри: «Передай за колом один одному страшне лице»; «Передай за колом один одному щось приємне»; «Лисиця і зайці»
- •Тематичне малювання
- •Психотерапевтичні ігри: «Костій», «Баба Яга»
- •Психотерапевтичні ігри: «Зачарована дорога», «Розправся з небезпекою»
- •Розігрування казок
- •Програвання позначених ситуацій
- •Вісім подальших занять присвячені програванню казок, казкових історій, умовних історій
- •Рольові ігри за сюжетами відомих казок
- •Рольові ігри за казковими й умовними історіями
- •Наступні вісім занять відводяться для програвання страшних, кошмарних снів і реальних історій
- •Рольові ігри за страшними, кошмарними снами
- •Рольові ігри за реальними історіями
- •«Психологічна безпека дошкільників»
- •Заняття з дітьми 5–6 років на тему «я образився»
- •1 Частина заняття
- •2 Частина заняття
- •Література
Молодша, середня, старша або єдина
Всі ми отримали в дитинстві від своїх батьків якусь роль. Це може бути отримана відразу при народженні роль молодшої або єдиної дитини, а може бути і роль старшої, яка дісталася важко, і довелося пережити немало, перш ніж так характерне для старших дітей почуття відповідальності не стало рисою вдачі. Молодше дитя, так само як і середнє, ніколи не переживало ситуацію єдиної дитини, якій батьки віддають всю увагу, всю турботу, всю любов.
Наприклад, Ганна, старша дівчинка 6 років, не дивлячись на те, що їй доводиться мити посуд у чергування молодшої сестрички 4,5 років («Яна не миє, доводиться мені мити, я боюся, що тато сваритиме»), сказала, що «не хотіла б бути молодшою, оскільки старшій купують нові речі».
В той же час молодше дитя більш самовпевнене і оптимістичне, оскільки не переживало ситуації «скидання з престолу», як старше. У середнього малюка унікальна подвійна роль – він отримав при народженні роль молодшої дитини, а потім отримав і роль старшої по відношенню до новонародженої. Отримавши серединну роль, малюк виявився між двох вогнів: між старшим і молодшим. Їх конфлікти він рано навчився згладжувати, і ця роль миротворця багато чому навчила його, він став психологічно мудрим у питаннях взаємин людей. З цієї причини із середніх дітей можуть вийти хороші вихователі. Адже середні діти пізнають в ранньому дитинстві науку взаємодії і формулу безконфліктного спілкування вони засвоюють набагато раніше старших, молодших і тим більше єдиних дітей. Необхідно відмітити, що у середніх дітей підвищена адаптивність до різних умов і ситуацій. Середні діти менш егоцентричні, відкритіші досвіду, легше кооперуються з іншими, наполегливіші і комунікабельні. Можна відзначити, що педагогові й батьку, якщо він є, наприклад, молодшим дитям, легко встановлювати стосунки із старшими дітьми, а педагогові або батьку, який випробував на собі роль старшої дитини, набагато легко встановити взаємини з молодшими дітьми. Така ж тенденція просліджується і в подружніх стосунках.
Дорослим, які займаються вихованням дітей, важливо правильно розставляти акценти у вихованні молодшої, середньої, старшої або єдиної дитини. Батькам і педагогам необхідно знати, що роль середньої і єдиної дитини може бути соціально-психологічним чинником ризику виникнення нервово-психічних захворювань. Для середньої дитини така ситуація може виникнути при її проміжній позиції в сім’ї. У сім’ї, де першим народився хлопчик і другим теж народився хлопчик, а третьою з’явилася на світ довгождана дівчинка, така проміжна позиція буде у другого хлопчика. І, навпаки, при народженні першої дівчинки і другої дівчинки поява довгожданого хлопчика робить проміжною позицію другої дівчинки. Всі головні ролі «улюбленого хлопчика» і «улюбленої дівчинки» у родинному театрі під назвою «Моє життя середньої дитини» розподілені далеко не на користь середнього дитяти.
Роль єдиної дитини складна вже тим, що їй доводиться постійно відповідати очікуванням батьків. У такій ситуації неблагополуччя нервової системи, з одного боку, і похибки виховання у вигляді зайвих вимог – з іншого, здатні легко запустити механізм виникнення неврозу у єдиного малюка. Це спочатку зрідка виникаючі реакції порушення поведінки у вигляді капризів, що переходять в істерики, у вигляді страхів і побоювань. Потім такі реакції дитини стають досить частими, переходячи у невротичний стан.
Дівчинка Лера, 2 роки 6 місяців, єдине дитя у сім’ї, щодня, коли йшла з мамою додому з дитячого садка мимо заповітного магазину (там продавалися цікаві іграшки і смачні солодощі), влаштовувала одну і ту ж сцену: вона йшла до магазину і мовчки падала на землю.
Єдине дитя самолюбиве й егоцентричне, сильно реагує на невдачі і поразки. У спілкуванні єдине маля зазнає великих труднощів при вступі у контакт з однолітками і менш здатне до співчуття порівняно з молодшими, старшими і тим більше середніми дітьми. Відзначимо, що в ситуації розвитку єдиних дітей є і свої позитивні сторони. Перш за все, єдині діти краще забезпечуються матеріально, і батьки мають значно більше можливостей розвивати здібності свого єдиного дитяти. Єдині діти, як правило, мають вищий рівень домагань, самооцінки, потреби в успіхах і досягненнях. Первістки (старші і єдині діти), взаємодіючи більше з батьками, чим народжені пізніше брати і сестри, мають переваги в інтелектуальному розвитку.
Поведінка і виховна стратегія батьків міняються, а не залишаються незмінними по відношенню до молодшої, старшої, середньої або єдиної дитини. Зміна стилю виховання батьків негативно позначається на психічному здоров’ї малюка, провокуючи появу у нього такої риси характеру, як упертість. Ми виділили характерні особливості родинного виховання дітей дошкільного віку залежно від порядку їх народження (Є.Є. Алексєєва, А.А. Котлова, 2005). Виявилось, що порядок народження дитини більшою мірою впливає на материнську, а не на батьківську стратегію виховання.
Можна виділити наступні особливості виховання дітей:
Матері по відношенню до єдиних і старших дітей більше схильні до різкої зміни стилю, прийомів виховання, чим по відношенню до молодших дітей.
Обоє батьків більше схильні до коливань у вихованні старших хлопчиків.
Матері частіше бачать свої негативні риси характеру і слабкості саме у своїх старших дітях.
Єдиним дочкам родителі приділяють значно більше часу, сил і уваги, прагнуть до максимального і некритичного задоволення потреб єдиних дочок, надмірно балують їх порівняно з молодшими і середніми дівчатками. А ось відносно молодших дочок батьківська увага найбільш збалансована.
Наведемо приклад.
