Психологічна несумісність із дитиною

Психологічна несумісність з дитям дуже часто виражається у роздратуванні, яке викликають ті якості малюка, які не приймаються, наприклад, у чоловіка.

«Вона уперта, як тато!»

У цій сім’ї двоє дітей: дівчинка Христина і хлопчик Женя. Різниця між дітьми зовсім невелика, всього лише 1 рік 5 місяців. Здивування педагогів викликало те роздратування, яке батьки випліскують на своїх дітей у роздягальні дитячого садка. Коли мама забирає дітей, то можна почути про Христину, що вона «вперта, як тато», а про Женю, що він «повільний і буркотливий, як його батько». Зате коли батько забирає дітей, то про Христину ми чуємо, що «вона нервова і капризна, як мама», а про Женю, що «він, як мама, образливий».

Батьки цих дітей демонструють, перш за все, психологічну несумісність один з одним. Мама розповіла нам про те, що вона за темпераментом швидка і до того ж «жайворонок», любить вставати ні світло ні зоря. А ось її чоловік, якого вона любить, повна протилежність: і засиджується із справами до глибокої ночі, і робить все так повільно, що мама призналася: «Я б водою його облила за це!» Коли ми поцікавилися, чи не виконувала вона цю загрозу, то виявилася, що дійсно, її чоловік одного дня був нею облитий холодною водою за свою повільність, за те, що вранці буквально спав на ходу. Спроби подружжя розлучитися один з одним на два місяці ні до чого не призвели, кохання виявилося сильнішим.

Дуже до речі в сім’ї підросли діти, які стали використовуватись обома подружжям для того, щоб виплеснути своє роздратування і напругу. Незадоволеність один одним і мама, і батько спрямовували і на дочку, і сина. Таке виховання дало результати: обоє дітей заїкаються, а Христина ще і смокче палець.

Що можна зробити в даній ситуації?

1. Провести бесіду з обома батьками на тему взаємозв’язку невротичних порушень у дітей (заїкання і смоктання пальця), з психологічним кліматом у сім’ї (зокрема, з подружніми стосунками).

2. У перших 3–5 років подружнього життя відбувається притирання характерів і темпераментів, чого не сталося між батьками Христини і Жені. Батькам необхідно вказати на цей важливий аспект подружньої сумісності.

3. Батькам контролювати свої бажання у вираженні незадоволеності дітям. Якщо незадоволеність направлена на чоловіка («вона уперта, як батько»), то приберегти цю незадоволеність для чоловіка.

Проблеми адаптації Вихователька відібрала пляшку

Дівчинку Дашу, 2 роки 7 місяців, мама привела в дитячий садок після хвороби. Даша довго вередувала в роздягальні і погодилася піти в групу дитячого садка лише разом із пляшкою, в якій плескалися залишки мінеральної води. Цю пляшку дівчинка отримала від батьків увечері, довго з нею грала і вранці захопила з собою в садочок. Мама попрощалася і віддала дівчинку разом з пляшкою в групу.

Часто принесені в дитячий сад речі викликають справедливе побоювання педагогів у доцільності їх знаходження в дошкільній установі, що і сталося в даному випадку. Вихователька відібрала пляшку, в чому формально була права, адже педагог відповідає за життя і здоров’я дітей, перш за все, а принесена вода явно сумнівної якості.

Проте реакція дівчинки у вигляді плачу і розладу настрою закріпилася на наступний ранок і вилилася в небажання відвідувати дитячий садок узагалі й особливо коли працює вихователь, що відібрала пляшку.

Можливо, правильною реакцією педагога на принесені з дому речі було б не відбирання і повернення їх батькам, а відволікання малюка. В даному випадку Дашу легко відволікти цікавими іграми і заняттями, оскільки у віці 2–3 років увага дитини легко переключається. Незайвим буде і обговорення з батьками дівчинки того, які саме речі й іграшки слід приносити у дитячий садок. Діти часто приносять, наприклад, у садочок іграшки, і ці іграшки служать своєрідними якорями, що допомагають дітям встояти у складному і новому для них світі дитячого садка, де все не так, як удома, і немає поруч коханих мами і тата.