Стимульний матеріал до методики «Веселе чи сумне обличчя?»

(ситуації 1–16)

1. Гра з меншими дітьми

2. Дитина і мати з немовлям

2. Об’єкт агресії

3. Одівання

4. Гра зі старшими дітьми

5. Укладання спати наодинці

6. Умивання

7. Докора

8. Ігнорування

9. Агресивний напад

10. Збирання іграшок

11. Ізоляція

12. Дитина з батьками

13. Їсть на одинці

14. Дорога в дитячий садок

15. Заняття у дитячому садочку

Ситуація 7. «Як ти думаєш, яке обличчя буде у цієї дитини, веселе чи сумне, – він (вона) у ванні?»

Ситуація 8 (догана). «Як ти думаєш, яке у цієї дитини буде обличчя, сумне чи веселе?»

Ситуація 9 (ігнорування). «Як ти думаєш, яке обличчя буде у цієї дитини, веселе чи сумне?»

Ситуація 10 (агресивний напад). «Як ти думаєш, яке обличчя буде у цієї дитини, сумне чи веселе?»

Ситуація 11. «Як ти думаєш, яке у цієї дитини буде обличчя, веселе чи сумне, – він (вона) прибирає іграшки?»

Ситуація 12 (ізоляція). «Як ти думаєш, яке обличчя буде у цієї дитини, сумне чи веселе?»

Ситуація 13. «Як ти думаєш, яке у цієї дитини буде обличчя, веселе чи сумне, – він (вона) з своїми мамою і татом?»

Ситуація 14. «Як ти думаєш, яке обличчя буде у цієї дитини, сумне чи веселе, – він (вона) їсть?»

Ситуація 15. «Як ти думаєш, яке у цієї дитини буде обличчя, веселе чи сумне, – він (вона) йде в дитячий сад?»

Ситуація 16. «Як ти думаєш, яке обличчя буде у цієї дитини, сумне чи веселе, – він (вона) на занятті у групі?»

Обробка й інтерпретація результатів. Вибір дитиною відповідного обличчя і її словесні вислови фіксуються у спеціальному протоколі. Протоколи, заповнені при опиті кожної дитини, піддаються якісному і кількісному аналізу.

Кількісний аналіз. На підставі даних протоколу обчислюється індекс тривожності (ІТ), який рівний вираженому у відсотках відношенню числа емоційно-негативних виборів до загального числа малюнків.

n

ІТ = ×100%

16

де n – є кількість емоційно-негативних виборів.

Для результатів, представлених у зразку, ІТ буде рівний 31% (5:16×100 = 31,25). Отриманий показник співвідноситься з рівневими даними:

• високий рівень тривожності (ІТ більше 50%);

• середній рівень тривожності (ІТ в межах від 20 до 49%);

• низький рівень тривожності (ІТ в інтервалі від 0 до 19%).

Психологічно допустимим вважається середній рівень тривожності. Показники, що вказують на високий і низький ІТ, свідчать про порушення емоційного розвитку дітей. Причому низький рівень тривожності може служити або ознакою недостатньо розвиненої емоційної сензитивності дитини, або свідченням включення механізмів захисту або гіперкомпенсації. Підвищений рівень тривожності свідчить про недостатню емоційну адаптованість дитини до певних соціальних ситуацій, що викликають неспокій. Високий рівень тривожності вказує на емоційну гіперсензитивність дитини, схильність до переживання очікування дії стресора, фрустратора. Тривале переживання стану тривожності і постійне знаходження в психотравмуючих ситуаціях можуть призводити до виникнення у дитини стійких страхів, як усвідомлених, так і неусвідомлених.

У ході якісного аналізу кожна відповідь дитини (другий стовпець протоколу) аналізується окремо. На основі такого аналізу робляться висновки щодо емоційного досвіду дитини з навколишніми людьми і того сліду, який цей досвід залишив у душі дитини.

До нормативно позитивного емоційного забарвлення відносять ситуації 1 (гра з молодшою дитиною), 5 (гра із старшою дитиною) і 13 (дитина з батьками).

Ситуації 3 (об’єкт агресії), 8 (догана), 10 (агресивний напад) і 12 (ізоляція) мають негативне емоційне забарвлення.

Ситуації 2 (дитина і мати з немовлям), 4 (одягання), 6 (укладання спати наодинці), 7 (умивання), 9 (ігнорування), 11 (прибирання іграшок), 14 (їжа наодинці), 15 (дорога в дитячий садок) і 16 (заняття в групі) мають подвійний емоційний сенс, який може бути як позитивним, так і негативним. Саме біполярно трактовані ситуації в методиці мають основне проектне навантаження. Те, якого сенсу додає їм дитина, вказує на типовий для неї емоційний стан у подібних життєвих ситуаціях. Так, дитина, що робить негативні емоційні вибори в ситуації 4 (одягання), 6 (укладання в ліжко наодинці), 14 (їжа наодинці), 15 (дорога в дитячий садок), 16 (заняття в дитячому саду), з високим ступенем вірогідності матиме високий ІТ Дитина, що робить негативні емоційні вибори в ситуаціях 2 (дитина і мати з немовлям), 7 (умивання), 9 (ігнорування), 11 (прибирання іграшок), з великою вірогідністю отримає високий або середній ІТ.