Вивчення рівня домагань дітей у різних видах діяльності

Підготовка дослідження.

Для першої серії підготувати варіанти взірців трьох ступенів складності (легкі, середні, важкі), по 8 зразків у кожному; папір, набір кольорових олівців. Для другої серії підібрати зразки для конструювання трьох ступенів складності, по 4 зразки у кожному наборі; різні види конструкторів. Для третьої серії – сантиметр.

Проведення дослідження.

Дослідження складається з декількох серій, котрі проводять за вибором або послідовно з інтервалом в 2-3 дні з дітьми 5–7 років.

Перша серія

Малювання. Групі дітей з 4–5 чоловік говорять: «Зараз ми будемо малювати. У мене три види завдань: легкі, середні та важкі. Якщо ви виберете важке завдання і впораєтесь з ним, отримаєте 5 балів, якщо середнє – 4, а якщо легке – 2. Якщо ви виберете завдання і не впораєтесь, отримаєте тільки 1 бал. Намагайтесь набрати більше балів. А тепер хай кожен скаже, яке завдання він вибирає» Експериментатор показує зразки, розкладені групками: «Погляньте на ці завдання. Ось важкі, ось середні, ось легкі. Вибирайте те, з яким зможете впоратись, і малюйте». Після виконання завдань дорослий говорить кожній дитині, впоралась вона чи ні. Потім дітям знов пропонують зробити вибір і т.д. Всього діти виконують 6-8 завдань.

Друга серія

Конструювання. Проводять аналогічно до першої серії, але дітям пропонують зробити конструкції (легкі, середні і високого ступеня важкості; наприклад, побудувати за зразком хатинку, міст, гараж). Дослідження проводиться індивідуально. Дитина виконує 3-4 завдання.

Третя серія

Рухливі вправи. Дитині пропонують стрибнути «як можна далі», але спочатку просять показати, на яку відстань вона може стрибнути. Потім вона скаче. Після виконання завдання дитині говорять, впоралась вона чи ні, і пропонують зробити нову заявку. За наказом йде виконання і т.д. Це повторюється 3-4 рази.

При проведенні всіх серій експериментатор у ході виконання може спеціально створювати ситуацію успіху чи невдачі:

• оцінити діяльність дитини як неуспішну, обмеживши час для виконання завдання чи вказавши на недоліки в роботі;

• оцінити діяльність як успішну, надавши більше часу для її виконання чи непомітно надати допомогу дитині, якщо вона відчуває якісь труднощі.

У таблиці фіксують ступінь складності завдання, отриману кількість балів, поведінку, висловлювання, емоційні реакції дитини на успіх чи невдачу.

Обробка даних.

По кожній серії визначають число виконаних і невиконаних завдань в залежності від ступеня їх трудності. На основі цього роблять висновок, чи відповідає рівень домагань можливостям виконання, адекватно чи неадекватно дитина реагує на успіх чи невдачу в роботі. У першому випадку рівень домагань повинен підвищуватися при успішному виконанні, в другому – знижуватися чи зберігатися при невдачах. Діти діляться на 4 групи:

1. ті, що вибирають після досягнення успіху складніші завдання, а після невдачі – простіші;

2. ті, що мають тенденцію до вибору нескладних завдань незалежно від того, досягають вони успіху чи ні;

3. ті, що часто вибирають складні завдання незалежно від невдачі при виконанні;

4. ті, у котрих досягнутий успіх (неуспіх) впливає (не впливає) на вибір наступного завдання.

Визначають, як розподіляються діти по цих групах в залежності від віку і виду діяльності.

Завдання 2