Вивчення сприйняття величини деталей в процесі конструювання

Підготовка дослідження.

Підібрати 4 бруски однакового кольору; 3 бруски довжиною, меншою на 2 см (для дітей 3–4 р.) і на 1 см (для дітей 5–6 р.), 4-й брусок дорівнює будь-якому з них; 2 однакових кубики.

Проведення дослідження.

Експеримент проводиться індивідуально з дітьми 3–6 років.

Перша серія

Перед дитиною кладуть 3 різних за величиною бруски, показують брусок, рівний за величиною одному з них, і просять знайти такий самий брусок серед тих, що лежать на столі. Пропонують перевірити правильність виконання завдання.

Друга серія

Перед дитиною кладуть 2 кубики, пропонують їх роздивитись. Потім показують брусок: «Поклади два кубики на такій відстані один від одного, щоб брусок ліг на ці кубики». Після виконання завдання пропонують дитині перевірити себе.

Аналіз даних.

Підраховують кількість дітей, які правильно і неправильно визначили величину бруска. Дані заносять в таблицю 6.1.

Таблиця 6.1

Успішність оцінки величини

Серія	Правильність виконання завдання
	Вірно		Невірно
	3–4 р.	5–6 р.	3–4 р.	5–6 р.
І
II

З’ясовують причини неправильного виконання завдання. Зіставляють особливості поведінки дітей у 2 серіях при успішному і неуспішному порівнянні величини.

Завдання 2

Вивчення просторових орієнтувань при конструюванні

Підготовка дослідження

Навчити дітей конструювати хатинку з будівельного матеріалу за кресленням. Підготувати деталі будівельного матеріалу, показати дітям креслення хатинок – де вказано розмежування будівлі на окремі деталі (мал. 6.1).

а) б)

Мал. 6.1. Креслення хатинки: а) для дітей 3–4 р.; б) для дітей 5–6 р.

Проведення дослідження.

Експеримент проводиться з парами дітей 4–6 років. Діти сідають за стіл один навпроти одного, перед ними кладуть креслення так, щоб до однієї дитини воно було повернуто «догори ногами», і пропонують збудувати таку ж хатинку.

Обробка даних.

Підраховують число помилок в просторовому розташуванні деталей (за віком). Встановлюють відповідність конструкції кресленню. Особливу увагу звертають на їх відповідність при положенні креслення «догори ногами».

Завдання 3

Вивчення ефективності конструювання в залежності від взірця

Підготовка дослідження.

Підібрати 12 брусків, однакових за величиною і кольором, зробити 6 карток розміром 29,5×20 см із зображенням хатинки. Зробити взірець хатинки із 6-ти брусків.

а) б) в)

г) ґ) д)

Малюнок 6.2. Хатинка для конструювання: а) загальний вигляд; б) план за частинами; в) загальний план ; г) креслення за частинами (вигляд спереду); ґ) загальне креслення (вигляд спереду); д) схематичне креслення (вигляд спереду).

Перша серія

Дитині показують готовий взірець хатинки з брусків і говорять: «Побудуй таку саму хатинку».

Друга серія

Дитині показують малюнок – об’ємне зображення хатинки (мал. 6 а) і говорять: «Побудуй таку саму хатинку».

Третя серія

Дитині показують план хатинки за частинами (мал.6 б) і говорять: «Тут намальована хатинка зверху. Побудуй таку ж хатинку».

Четверта серія

Дитині як взірець показують загальний план хатинки (6 в) і просять збудувати таку саму.

П'ята серія

Дитині показують креслення за частинами (вигляд спереду) (мал.6 г) і просять: «На цьому малюнку хатинка намальована спереду, побудуй таку саму».

Шоста серія

Дитині пропонують загальне креслення (вигляд спереду), (мал. 6 ґ) і просять побудувати таку саму.

Сьома серія

Дитині показують схематичне креслення (мал. 6 д) і говорять: «Побудуй таку саму хатинку».

Кожну серію експерименту проводять через 1-2 дні.

Обробка даних

У всіх серіях підраховується кількість дітей (за віком), які виконали і не виконали завдання, а також ті, які зробили 1-2 помилки. Дані заносять до таблиці 6.2.

Аналізують поведінку дітей у процесі конструювання: розглядання взірця, впевненість дій, самостійне виправлення помилок тощо.

Роблять висновки про те, який взірець забезпечує максимальну ефективність конструювання.

Таблиця 6.2