Методика м’язової релаксації за Джекобсоном (для дітей дошкільного віку і педагогів)

Е. Джекобсон (E. Jacobson) виявив тісний взаємозв’язок між емоціями і м’язовим тонусом. Для невротичних станів, які дуже часто супроводжують адаптацію у дитини дошкільного віку, характерним є підвищення м’язового тонусу скелетних м’язів. Це посилює стан, призводить до швидкої стомлюваності, слабкості. Методика м’язової релаксації за Джекобсоном передбачає напруження кожної групи м’язів з подальшим розслабленням. М’язове розслаблення в даній методиці використовується для зняття емоційної напруги.

Методика нервово-м’язової релаксації буде корисна не лише для дітей, але й для батьків, педагогів. Відомо, що вірною ознакою порушень в емоційній сфері є енергетичні «затиски», що виникають унаслідок офіційності або недоброзичливості атмосфери спільної діяльності, відсутність навичок невимушеної і в той же час контрольованої емоційної поведінки. Стримування подавлених емоцій призводить до концентрації їх у вигляді м’язових затисків (В.В. Бойко, 1996).

Є.Є. Алексєєвою (2007) був проведений аналіз м’язових затисків у 78 майбутніх педагогів дошкільних закладів. Пропонувалося оцінити у себе наявність «затисків» за шкалою від 0 (повна відсутність напруження) до 10 балів (дуже сильна напруження). За даними проведеного обстеження, у майбутніх педагогів спостерігалися емоційно-енергетичні затиски у наступних зонах: м’язи шиї, мовлення – 5,0; грудей, плечей, лопаток, рук – 6,0; діафрагми, сонячного сплетіння, спини – 4,7. Найбільший відсоток опитаних (59%) вказали на явне напруження – 7 і більше балів у групі м’язів грудей, плечей, лопаток, рук. М’язові затиски виконують функцію «захисного панцера», під яким ховаються подавлені емоції. У виражених зонах м’язових затисків стримується, блокується гнів, відображаючи заборону на вираження негативних емоцій.

Дисбаланс напруження і розслаблення виявляється, перш за все, підсвідомо – в позах, жестах, міміці, інтонаціях голосу, викликаючи порушення в особистісних стосунках. Нервово-психічний дисбаланс особистості педагога викликає слабкість, яка вимушує зайняти позицію «над дитиною». Саме з цього починається авторитарність. Гнів, страх, печаль, лють й інші негативні емоції пов’язані з функціональною активністю правої півкулі головного мозку. Збуджена емоційним стресом права півкуля головного мозку генерує негативні емоції, які при перенапруженні нервово-психічних сил не переробляються лівою (смисловою) півкулею.

Таким чином, за даними Є.Є. Алексєєвої, у педагогів більшою мірою можуть наголошуватися емоційно-енергетичні затиски в наступних зонах: м’язи шиї, мовлення; грудей, плечей, лопаток, рук; діафрагми, сонячного сплетіння і спини. Найбільший відсоток педагогів вказує на явне напруження в групі м’язів грудей, плечей, лопаток. У виражених зонах м’язових затисків в основному стримується, блокується гнів, відображаючи заборону па вираження педагогами негативних емоцій.

Педагоги, виконуючи разом з дітьми вправи, можуть уловлювати відчуття м’язового напруження і розслаблення (уловлювання цього відчуття доступне і дітям дошкільного віку). Можуть розслабляти довільно напружені м’язи і помічати, які групи м’язів напружені при різних емоційних станах, і знімати напруження м’язів методом уяви.

Вправи №3 «Метелик» і №4 «Черепаха» особливо корисні педагогам.

Пропонуємо короткий варіант тренування за Джекобсоном для дітей дошкільного віку. Ці вправи можна виконувати як на заняттях у якості відпочинку, так і в ігрові моменти діяльності дошкільників.

При виконанні вправ необхідно дотримувати наступний принцип: всі вправи з напруженням виконуються на вдиху, а всі вправи на розслаблення виконуються на видиху.

Для виконання вправ необхідно прийняти зручну позу: сидячи або лежачи.

Кожна вправа виконується двічі.