IV. Виконання ролі і взаємодія дітей у групі:

Компоненти гри

2–3 роки

3–4 роки

4–5 років

5–7 років

Задум гри, постановка ігрових цілей і завдань.

Діти звичайно грають не замислюючись. Вибір гри визначається іграшкою, яка потрапила на очі, наслідуванням інших дітей. Мета виникає в процесі гри (приготувати ляльці обід, поїхати на машині). Діти починають ставити мету спочатку в будівельних іграх, а потім в іграх з іграшками. В кінці 3 року життя діти починають готувати умови для ігор, позначати задум гри. Ігрові задуми починають адресуватись групі дітей.

Діти самостійно ставлять ігрові завдання для тих, з ким хочуть грати, але не завжди можуть зрозуміти один одного, тому дорослий часто допомагає словесно позначити ігрову задачу.

Втілення задуму в грі відбувається шляхом вирішення декількох ігрових задач. Ускладнюється спосіб їх вирішення. Як правило, діти самі домовляються перед початком гри.

Задуми ігор більш стійкі, але не статичні, а розвиваються. Діти спільно обговорюють задум гри, враховують точку зору партнера, досягають спільного вирішення. З’являється довготривала перспектива гри, що свідчить про високий рівень розвитку ігрової творчості. Перед грою діти намічають спільний план, а під час гри вносить в неї нові ідеї і образи, тобто плановість, узгодженість гри поєднується з імпровізацією.

Зміст гри.

Основний зміст гри: дії з предметами.

До кінця 3 року життя діти переходять до відображення найпростіших взаємин між персонажами

Сюжетно-відображувальна гра переходить у сюжетно-рольову. В грі діти відображають не тільки призначення предметів, але і взаємини дорослих.

Змістом стає відображення різноманітних взаємин дорослих. Значення дій

із знаряддями, предметами висуваються

на другий

план.

У грі діти створюють різноманітні взаємини між людьми.

Сюжет гри

Сюжети переважно побутові. Вони не чисельні, одноманітні, нестійкі. В кінці 3-го року життя діти починають поєднувати у грі 2-3 добре знайомих події, іноді вводять у гру епізоди з казок.

Побутові сюжети переважають, але вони вже менш статичні. Частіше діти використовують у грі епізоди добре відомих казок.

Сюжети розгорнуті і різноманітні. З’являються суспільні сюжети. У грі діти комбінують сюжети казок і реального життя.

Вдосконалює-ться вміння спільно будувати і творчо розвивати сюжети ігор. Для дітей характерне прагнення дізнатись якомога більше про те, в що вони грають. Епізоди з казок, суспільні сюжети займають значне місце в їх іграх. Діти сміливіше, різноманітніше комбінують в іграх знання, які вони отримали з книжок, спостережень, кінофільмів, оповідань дорослих

Виконання ролі і взаємодія дітей у грі.

В кінці 3-го року життя деякі діти починають позначати роль словом. З переходом до спільних ігрових дій з’являється можливість для змістовного рольового спілкування. Діти часто розмовляють з іграшками як з партнерами по грі. Поступово роль партнерів переноситься на однолітків, які розуміють смисл уявних дій, значення предметів замінників Діти переходять до гри удвох, а потім групових ігор.

Дитина бере на себе роль, але поки ще рідко називає себе відповідно до цієї ролі. Діти зацікавлено відтворюють рольові дії, емоційно передають рольову поведінку. Спочатку гра супроводжується окремими рольовими репліками, поступово розвивається рольовий діалог, у тому числі із уявним партнерами. Діти прагнуть до спільних ігор з однолітками. Вони активно залучаються в ігри інших дітей. Спочатку їх об’єднання носять короткочасний характер, потім вони стають більш тривалими.

Закріплюються нові форми спілкування через ролі, позначені словами. Рольова взаємодія, рольовий діалог стають більш тривалими і змістовними. Діти переда-ють особливості ролі за допомогою засобів вираз-ності: рухи, міміка, жести, інтонація. Вони вступають у рольову взаємодію на тривалий час. Надають перевагу грі разом, взаємо-діють у грі (самостійний розподіл ролей, реалізація задуму тощо).

Рольова взаємодія змістовна, різноманітні засоби виразності, які використовують діти. Мова займає все більше місце в реалізації ролі. Вона не тільки позначається словами, але через мову розвивається сутність рольових стосунків. У дітей нараховується 7-10 ролей в іграх, з них 2-3 улюблені.

Ігрові дії, ігрові предмети.

В кінці 3 року життя діти приймають від дорослого і виконують дії предметами-замінниками, повідомляють іншим уявний зміст своїх дій з ними. Вони сприймають уявну ситуацію, грають з уявни-ми предметами, переходять до активної заміни добре засвоєних дій словами («Ляльки вже поїли»). їм стає доступна умовність гри («Це не насправді»).

Діти переходять до узагальнених дій. В спільних іграх вони спочатку виконують однакові дії, потім функції розподіляються (один розчісує іншого), до 3-го року з’являють-ся перші власне колективні ігри.

Діти використо-вують різні предметні способи відтворення дійсності, добре володіють діями з сюжетно-образни-ми іграшками, починають вільно застосовувати у грі предмети-замінники, адаптуються до уявних предмет-них ситуацій, переходять на позначення і заміну предметів і дій словами. В другій половині 4-го року життя діти придумують різноманітні заміщення, змінюють початкове ігрове призначення предмету. Вони вибірково ставлять до предметів-замінників, часто пропонують свій варіант одноліт-кам. Діти заміню-ють неіснуючі тематичні іграшки іншими предметами.

Діти самостійно вибирають предмети-замінники. Вдосконалюються способи дій з предметами. Добре засвоєні предметно-ігрові дії, вільно грають з іграшками, предметами-замінниками, уявними предметами, легко дають їм словесне позначення.

Ігрова дія часто замінюється словом. Діти здійснюють ігрову дію з предметами-замінниками, природнім матеріалом, іграшками, власними виробами. По ходу гри вони підбирають чи замінюють необхідні предмети.

Правила гри

Дітей цікавить сама дія. Правила гри не виконують функцію її регулятора.

Правила регулюють послідовність дій.

Діти викону-ють правила у відповідності зі взятою на себе роллю. Правила регулюють рольові взаємини. Стежать за виконанням правил гри ін. дітьми.

Діти усвідомлюють, що дотримання правил є умовою реалізації ролі.