Психологічна компетентність дорослих

Психологічна компетентність дорослого – це знання і розуміння себе, дитини і навколишніх людей, уміння без шкоди для себе й інших вирішити виникаючі проблеми, знаходити способи подолання не лише своїх негативних станів, але і здатність надати допомогу іншим.

Психологічна пошта в дошкільній установі, на думку Є.Є. Алексєєвої (2007), може стати одним із способів вирішення проблем, що виникають у батьків і педагогів. Поштова скринька в приміщенні дитячого садка і електронна пошта дають можливість здобуття оперативної психологічної допомоги. Відсутність бар’єрів і психологічних захистів можуть зробити для значної частини батьків привабливою цю дистанційну форму здобуття психологічної допомоги і психологічної інформації. Психологічний кабінет у дошкільній установі повинен виконувати функцію очищення душі і свідомості дорослих і запобігання у них емоційного вигорання. Для цього може використовуватися балінтовська група (див. «Словник»), основна мета якої – розширення свідомості і самосвідомості учасників і підвищення їх психологічної компетентності. Для проведення балінтовської групи необхідне приміщення, що дозволяє поставити в круг стільці за кількістю учасників (10–15 чоловік). Таким чином, предмено-просторове середовище дошкільної установи може виступати додатковим чинником підвищення компетентності дітей і дорослих. Розглянемо на прикладі основні кроки в проведенні балінтовської групи.

Проведення балінтовських груп серед педагогів дошкільних освітніх закладів допомагає їм у попередженні і вирішенні своїх професійних проблем. Розповідаючи про труднощі у взаєминах з дитям або батьком, педагог заново переживає ситуацію, піддає її аналізу. Окрім цього, ідеї, висловлені групою, допомагають отримати новий, інший погляд на проблему, що виникла. Її переосмислення допомагає формуванню конструктивних шляхів вирішення ситуації, а також дає можливість запобігання аналогічним конфліктним ситуаціям у майбутньому або їх вирішення з мінімальними витратами. Окрім користі, яку отримує сам розповідач від опрацювання своєї проблеми, у всієї групи спостерігається «ефект приєднання», вони «приміряють» ситуацію на себе. Таким чином, заняття в балінтовській групі допомагають педагогам запобігти складній ситуації і збагачують знаннями про методи її подолання.

Тема: «я і Ти» (Технологія проведення балінтовської групи)

Етапи	Технологія	Результат
1-й етап: «Визначення розповідача»	Заняття починається з питань ведучого: «Хто хотів би представити на розгляд свій випадок?», «Хто сьогодні хотів би розповісти свій випадок?».	Той, що бажає зазвичай визначається після невеликої паузи або короткої дискусії про те, кому із кількох бажаючих віддати перевагу.
2-й етап: «Спонтанна розповідь»	Розповідь будується в абсолютно вільній формі. Розповідача не обмежують у часі. Для балінтовської групи найбільш продуктивні спонтанні розповіді. Ведучий і члени групи уважно спостерігають за поведінкою й емоційними реакціями учасників, супроводжуючими розповідь.	Аналіз забутих важливих деталей часто приносить цінну інформацію і, оскільки йдеться про незрозумілу для розповідача ситуацію, група може виявити його суб’єктивні «сліпі плями».
3-й етап: «Ставлення запитань»	Всім учасникам по колу надається можливість задати розповідачеві два уточнюючі питання. Ведучий стежить за тим, аби питання не підмінялися порадами, що переростають у групову дискусію.	Розповідач на цьому етапі може відмітити, що чомусь забув або не врахував вельми важливі аспекти.
4-й етап: «Рольова гра»	У психодраматичній сценці роль пропонується розповідачеві.	Зниження критичної установки групи й емоційна підтримка розповідача.
5-й етап: «Відповіді на запитання»	Кожен відповідає на запитання: «Чому з цією людиною у тебе не склалися конструктивні стосунки?»	Розширення свідомості учасників групи, досягнення інсайту у розповідача.
6-й етап: «Зворотний зв’язок»	Ведучий надає слово розповідачеві для зворотного зв’язку. Розповідач відзначає тих з учасників, чиї відповіді були для нього найбільш значимі.	Стимуляція самопізнання. Підвищення компетентності в міжособистісному спілкуванні. Психопрофілактика для учасників групи.

Додаток 3