Образлива сторінка я ображаюся, або «Не підходь до мене, я образився!»

Ми всі по-різному реагуємо на образи, і дуже багато що з наших реакцій ми взяли із дошкільного дитинства.

Хід заняття:

1. Зрозуміти, на що ображаються діти-дошкільники, можна за допомогою простої гри: «Кинь м’яч і скажи свою образу». Перш ніж кинути м’яч, кожен говорить слова: «Я ображаюся, коли...». Педагог може взяти при необхідності ініціативу на себе і, кинувши м’яч, сказати дітям, на що він ображається, що його ображає в поведінці дітей. Таке довірливе ігрове спілкування педагога з дітьми допомагає відкоректувати небажану поведінку дітей. У разі, якщо хтось із дітей сильно кидає м’яч-образу, можна відзначити, що «це образа разом з м’ячиком вилітає з тебе і тепер тобі буде набагато легше».

2. Програвання ситуації «Що зробити, якщо тебе хтось образив?» допоможуть побачити, як реагують діти в разі образи.

Дітям пропонується пригадати ситуації, коли їх хтось образив. Наприклад, називається ситуація «Штовхнули на прогулянці, і я впала в грязь»; або «Наступили на ногу»; або «Мені не дали вірш для читання на святі» і тому подібне. Визначаються дійові особи, наприклад хлопчик, який штовхнув, і дівчинка, яка образилася. Дитина, яка пред’явила ситуацію, призначає того, кого вона хоче бачити в ролі хлопчика і дівчинки (в ролі когось із героїв може бути і пред’явник ситуації). Педагог, який працює з дітьми, призначається на будь-яку роль нарівні з дітьми. Вибрані герої розігрують сценку перед усіма учасниками занять, які спостерігають за дією, що відбувається. З дітьми заздалегідь обговорюється, що вони грають неначе, не роблять один одному боляче і в цій ситуації, коли хлопчик штовхає, досить буде лише доторкнутися до дівчинки, це гра. Після програвання ситуації обговорюється поведінка дівчинки (відійшла убік і заплакала, наприклад). Хто по-іншому поступає, коли його штовхають? Покажіть? Запропонована ситуація може розігруватися кілька разів за бажанням дітей.

3. Пантоміма «Я образився(лась)» допоможе педагогові побачити, як по-різному зовні виявляється образа у дітей дошкільного віку.

Педагог: «Закриємо на хвилинку очі й уявимо, що ми на когось образилися. На рахунок один, два, три ми всі перетворимося на дуже ображених хлопчиків і дівчаток (педагог теж перетворюється разом з дітьми). Зараз ми дивитимемося один на одного і помічати те, що нам може підказати, що Іванко, наприклад, образився (не відповідає на запитання, хмурить брови, сів у кутку і ні на кого не дивиться і т. п.)». Можна влаштувати міні-змагання з призами (жетончики, наліпки, календарики і т. п.): «Хто більше проявів образ відмітить один в одного?»

4. Гра «Попроси вибачення» допомагає зрозуміти, як можна виправити ситуацію, якщо ти когось марно образив, допомагає побачити конструктивні шляхи виходу із важких ситуацій.

Педагог запитує: «Як зробити, аби на тебе не ображалися?» Один із способів – це вибачитися. Але просити пробачення потрібно по-особливому, використовуючи для цього чарівні слова, погляд, голос і рухи. Ще дуже поважно знати, в який момент найкраще підійти вибачитися. Для гри можна запропонувати ті ситуації, які діти пригадали у завданні «Програвання ситуації “Що зробити, якщо тебе хтось образив?ˮ. Наприклад, ситуація «Наступили на ногу». Для гри вибирається той, кому наступили на ногу (він буде експертом, що оцінює, наскільки той, хто просить вибачення, досяг мети – його захотілося пробачити). Всі по черзі (педагог як приклад для наслідування або, навпаки, як приклад, як не треба просити вибачення) просять у головного героя гри (експерта) пробачення. Експерт вибирає того, хто краще за всіх попросив вибачення, і пояснює чому.

5. Рольова гра «Ти образу не тримай, а мерщій розповідай!» допоможе дитині знайти один із способів того, як можна впоратися з образою». Ця гра підводить малюка до того, що про образу можна розповісти, її можна намалювати, про неї можна навіть прокричати голосно-голосно, а ще про неї можна і заспівати.

Педагог: «Ми сьогодні пригадали багато різних образ, які можуть нам заважати. Але образи нам заважають лише до тих пір, поки ми не почнемо з ними щось робити: розповідати, малювати, співати, ліпити із пластиліну, кричати, вирізувати з паперу і тому подібне. Зараз кожному з вас потрібно вибрати свою найулюбленішу образу (вона з вами живе вже давно), придумати і продемонструвати всім, як з нею можна розлучитися, як від неї можна позбавитись». На підготовку до гри дається 5-10 хвилин. У розпорядженні дітей папір, малювальні засоби, пластилін, ножиці, папір, клей, музичні інструменти і тому подібне Влаштовується конкурс на «Краще позбавлення від образ». Спеціальна комісія (із дітей або з педагогів) оцінює виступи дітей. Вибираються переможці, які нагороджуються призами (блокноти, наліпки, смайлики, маленькі іграшки).

6. Дитині дається наступна інструкція: «На вільному місці намалюй спочатку свою найбільшу образу, постарайся, аби вона не вилазила за межі листка». Далі педагог говорить: «А тепер намалюй, як ти впораєшся зі своєю образою, що ти зробиш, для того, щоб не ображатися».

7. Домашнє завдання: запитай, своїх батьків (бабусю, дідуся), як вони справляються зі своїми образами. Попроси батьків для тебе намалювати (записати) те, як вони справляються з образами.