Подорож хмарами

Ще одна гра на розвиток творчої уяви і фантазії. Матеріал для цієї гри створила сама природа. Це – хмари, тріщини скель, плями на стінах і т. п. (див. мал. 4.41).

Мал. 4.41

Під час прогулянки попросіть дитину уважно подивитися, наприклад, на хмари і пофантазувати, на що вони схожі. В дивовижних обрисах, які часто змінюються, можна побачити звірів, птахів, казкових героїв, гірські вершини, вкриті непрохідними снігами, далекі, невідомі країни і багато іншого. Тут, як і в попередній грі, чим більше буде оригінальних версій, тим краще.

Найсмішніше

Гра для розвитку творчої уяви і почуття гумору. Приготуйте папір, олівці, фломастери чи фарби.

Всім учасникам гри пропонують намалювати щось смішне – найсмішніше в світі. На малюнку можна зображати що завгодно: предмети, тварин, людей; прийнятні найрізноманітніші поєднання кольорів і форм. У кінці гри організуйте виставку малюнків. Нехай діти виберуть, чий малюнок виявився найсмішнішим. Обов’язково обговоріть, що саме на малюнку є смішним і чому.

Найчастіше на етапі створення малюнка жодних труднощів не виникає. А якщо малюкові нічого смішного на думку не спадає, запропонуйте йому пригадати, коли він востаннє сміявся і над чим. Потім попросіть це зобразити.

Дещо складніше буває вибрати найсмішніший малюнок, оскільки уявлення дітей про це дуже суб’єктивні. Окрім того, їхні навички зображувальної діяльності ще дуже далекі від досконалості. І тому навіть найсмішнішу ідею, на жаль, не завжди можуть побачити інші. Зрештою, це не важливо. Головне – процес... і позитивні емоції.

Додатки

Додаток 1

Програма «Психологічна компетентність дітей дошкільного віку»

Мета. Підвищення психологічної компетентності у дітей дошкільного віку.

Психологічна компетентність і грамотність, психологізація свідомості є основними умовами підвищення ефективності сучасної дошкільної освіти. Саме психологічна компетентність допомагає збереженню і зміцненню психічного здоров’я дитини. Однією з основних складових психологічної компетентності дошкільника є знання шляхів гармонізації емоційно-вольової сфери. Уміння регулювати свої емоційні процеси надзвичайно важливе для малюка, оскільки саме таке вміння допомагає дитині знайти адекватні способи зняття напруги. Інакше це вірна дорога до розвитку патологічних звичок і різних негативних залежностей (телевізійної, комп’ютерної тощо).

Психологічна компетентність дитини дошкільного віку – це знання і розуміння дитям себе, вміння знайти способи подолання своїх негативних станів, це здатність вирішити виникаючі проблеми або звернутися за допомогою до компетентного значимого дорослого.

Перший етап формування психологічної компетентності у дитини включає надання їй можливості оцінити свій стан і настрій, тобто провести самодіагностику. Для цієї мети в групі дитячого садка необхідно розташувати шкалу настрою у вигляді шаблонів, що відображають різний емоційний стан. Необхідно привертати увагу дітей до емоційного світу людини, навчати вираженню емоцій і їх розпізнаванню, ініціювати самопізнання дітей. Невміння дитини висловити свої почуття за несприятливих умов розвитку може призводити до невротичних розладів і психосоматичних захворювань.

Другий етап виховання психологічної компетентності полягає в наданні дитині можливості самостійно або, вдавшись до допомоги дорослого відкоректовувати свій стан, настрій. Для багатьох дітей дошкільного віку характерне пригнічення свого гніву стосовно дорослого і відкритий прояв гніву в соціально неприйнятних формах (бійки, обзивання, кепкування) відносно однолітків. У зв’язку з цим важливим є навчання дошкільників конструктивним формам вираження своїх негативних емоцій. У групі дитячого садка для цих цілей може використовуватися «груша», подушки, м’які палиці. Також у групі необхідно поставити і «чарівну глечик», в який у дітей завжди є можливість скинути, викинути свої образи. Такий емоційний стан, як страх, вимагає особливого додаткового устаткування, спеціальних іграшок, масок і атрибутів для того, щоб можна було поглянути, доторкнутись, наблизитися до того, чого боїшся, а то і побути в образі свого страху, розправитися з ним, отримати над ним перемогу.

Закріплення отриманих знань про способи подолання своїх негативних станів і виходи із несподіваних ситуацій ефективно відбувається у дошкільника через опорні малюнки-символи, якими він може скористатися у важкій ситуації. Ці малюнки-символи доцільно використовувати для оформлення тієї частини групової кімнати дитячого садка, в якій знаходитиметься ігрове устаткування для підвищення психологічної компетентності дитини. Цей куточок групової кімнати може отримати назву – «куточок психологічної компетентності дитини». Психологічні сторінки (психологічний зошит) в цьому куточку необхідно використовувати для роботи педагога з дітьми у вільний час.

Для розвитку психологічної компетентності дітей дошкільного віку Є.Є. Алексєєва (2007) пропонує цикл психологічних занять для роботи над різними емоційними станами. Ці заняття доцільно проводити з дітьми старшого дошкільного віку, з молодшими дітьми можна використовувати елементи психологічних занять. Робота з дітьми має бути організована так, щоб вони ставали активними учасниками занять. У теми занять із психологічної компетентності включаються такі емоційні стани, як радість, страх, образа і гнів, любов.

Одним з чинників, який утрудняє взаємини педагогів і дітей, є складність у вираженні емоцій і почуттів. У дітей дошкільного віку ці складнощі мають вікові особливості. Невміння дитини висловити свої почуття за неблагополучних умов розвитку призводить до невротичних розладів і психосоматичних захворювань. З метою профілактики алекситимії (термін «алекситимія» дослівно означає: «немає слів для назви переживаних станів») і психосоматичних захворювань у дітей дошкільного віку необхідно привертати увагу дітей до емоційного світу людини; навчати дошкільників вираженню емоцій і їх розпізнаванню; ініціювати самопізнання дітей.

Окрім цього, на психологічних заняттях дітям може пропонуватися така тема, як «небезпечні ситуації». Основною метою завершального заняття із психологічної компетентності дітей дошкільного віку є розвиток творчості. Розвиток пізнавально-орієнтовної активності дошкільника може допомогти понизити агресивність, депресію, тривожність. Організація творчої активності дитини дошкільного віку в сім’ї є центральною ланкою психологічної корекції родинних стосунків. Всі заняття в дитячому садку будуються таким чином, що після виконання ігрових вправ і програвання казкових історій із теми заняття дитя виконує завдання в індивідуальному психологічному зошиті. Закріплення отриманих знань і вмінь у знаходженні способів подолання своїх негативних станів відбувається через малювання малюком тих опорних малюнків-символів, якими він може скористатися у важкій ситуації. До роботи над кожною темою необхідно залучати всіх значимих для дитини членів сім’ї. Кожна сторінка передбачає домашнє завдання, для виконання якого необхідна участь значимого дорослого (наприклад, до «Страшної сторінки» дається таке домашнє завдання: «Запитай батьків, чого вони боялися в дитинстві. Попроси батьків розповісти і намалювати для тебе, як вони справлялися зі своїми страхами»).

Для занять з дітьми за програмою «Психологічна компетентність дітей дошкільного віку» знадобиться м’яч і вільне місце, де дітям можна зручно стати або сісти в круг. Ще для кожної дитини на кожне заняття потрібна одна чиста сторінка. Краще, якщо сторінки цього саморобного психологічного зошита будуть різного кольору. Якого кольору будуть психологічні сторінки? Хай малюки самі підбирають кольори для своєї образливої, радісної, страшної, сердитої, небезпечної, особистої і творчої сторінки. Можна заготовити аркуші заздалегідь, тоді на них потрібно надрукувати тематику сторінок, наприклад, для першого заняття можна приготувати листи з написом:

ОБРАЗЛИВА СТОРІНКА

Я ображаюся, або «Не підходь до мене, я образився!»

В кінці циклу цих дев’яти занять (або за їх ходом) сторіночки скріплюються, і в кожної дитини виходить свій психологічний зошит. При необхідності тематична сторінка може мати декілька номерів. Наприклад, у дитини із страхами може бути декілька страшних сторінок: №1 (мої страшні сни), №2 (чого я боюся вдень), №3 (боюся захворіти), №4 (боюся тварин) і так далі.