- •Рецензенти:
- •Пояснювальна записка
- •Завдання розвивально-виховної практики в дитячому садку
- •Приблизна схема проведення психологічної практики
- •Тема 1.
- •Вивчення рівня домагань дітей у різних видах діяльності
- •Вивчення самооцінки і моральної поведінки
- •II етап
- •III етап
- •IV етап
- •Вивчення самооцінки й оцінки особистих якостей дітей групи
- •Порівняльна оцінка моральних якостей у себе й однолітків
- •Вивчення сформованості я-образу і самооцінки
- •Особливості образу «я»
- •Тема 2 Мотиви поведінки і діяльності
- •Вивчення супідрядності мотивів
- •Вивчення мотивів поведінки в ситуації вибору
- •Вивчення дієвості суспільного і особистого мотиву
- •Порівняльна частота мотивів
- •Вивчення вміння стримувати свої безпосередні спонукання під впливом обмежувальних мотивів
- •Порівняльна частота мотивів
- •Тема 3 Воля
- •Визначення точності рухового і словесного наслідування
- •Успішність виконання дошкільниками завдань на пряме наслідування
- •Вивчення вміння зберігати мету в умовах ускладненого успіху
- •Вивчення цілеспрямованості діяльності
- •Показники досягнення дітьми мети в умовах, які допускають порушення способу виконання дії
- •Вивчення взаємозв’язку між мотивацією і мобілізацією вольових зусиль
- •Змінення умов залежно від мотивації
- •Тема 4 Емоції і почуття
- •Вивчення емоційних реакцій у дітей на смішні зображення
- •Вивчення розуміння емоційних станів людей, зображених на малюнку
- •Вивчення емоційних проявів дітей при розігруванні сюжетних сценок
- •Аналіз емоційних проявів дітей при розігруванні сюжетних сценок
- •Вивчення взаємозв’язку між оцінними еталонами й емоціями
- •Оцінка, яка поставлена випробуваним після показу першого (восьмого) малюнку, додаткового питання
- •Вплив зовнішності, акуратності і морального змісту вчинків персонажів на зміну оцінки дітей
- •Рівні розвитку сюжетно-рольової гри (за д.Б.Ельконіним)
- •Вивчення взяття дитиною на себе ролі
- •Вивчення впливу сюжету і ролі на підпорядковування правилам гри
- •Підпорядкування правилу в іграх без сюжету і з сюжетом
- •Вивчення особливостей сюжетно-рольової гри
- •IV. Виконання ролі і взаємодія дітей у групі:
- •Розвиток ігрової діяльності
- •V. Ігрові дії і ігрові предмети:
- •Вивчення взаємовідношень між предметом, дією і словом у рольовій грі
- •Успішність виконання завдання на перейменування
- •Тема 6 Конструювання
- •Вивчення сприйняття величини деталей в процесі конструювання
- •Успішність оцінки величини
- •Вивчення просторових орієнтувань при конструюванні
- •Вивчення ефективності конструювання в залежності від взірця
- •Успішність конструювання, у %
- •Вивчення творчості в конструюванні
- •Розподіл дітей за групами прояву творчості
- •Тема 7 Малювання
- •Вивчення особливостей зображувальної діяльності
- •Вивчення малювання за задумом
- •Вивчення відображення дітьми в малюнку характерних особливостей предмету
- •Тема 8 Культурно-гігієнічні навички
- •Вивчення сформованості культурно-гігієнічних навичок
- •I. Умивання.
- •II. Приймання їжі.
- •III. Одягання і роздягання.
- •Формування культурно-гігієнічних навичок
- •Тема 9 Спілкування із дорослими й однолітками
- •Вивчення особливостей спілкування вихователя з дітьми
- •Вивчення ставлення дошкільників до дорослих і однолітків
- •Вивчення навичок культури спілкування
- •Формування навиків культури спілкування
- •Вивчення стосунків між дітьми в групі дитячого садка
- •Тема 10 Увага
- •Вивчення стійкості уваги
- •Вивчення стійкості уваги
- •Особливості стійкості уваги
- •Вивчення довільного переведення уваги
- •Вивчення стійкості і розподілу уваги
- •Тема 11 Мова і мовлення
- •Вивчення розуміння значення слів
- •Правильність виконання завдання «Покажи предмет»
- •Розуміння дітьми значення слів
- •Вивчення використання прикметників і дієслів у мові
- •Кількість названих прикметників (або дієслів)
- •Частота виділення ознак предметів і явищ
- •Частота виділення дії об’єктів, %
- •Частота використання прикметників і дієслів у мові
- •Вивчення вміння виокремлювати причинно-наслідкові зв’язки у реченні
- •Особливості виокремлення причинно-наслідкових зв’язків у реченні
- •Вивчення ролі ілюстрації в розумінні казки
- •Покращення розуміння казки під впливом ілюстрацій
- •Кількість дітей, які зрозуміли казку правильно
- •Помилки дітей при сприйманні ілюстрацій
- •Тема 12 Відчуття і сприймання
- •Вивчення сприймання кольору
- •Вікові особливості сприймання кольорів
- •Вивчення вмінь орієнтуватись у величині предметів
- •Вивчення орієнтування у величині предметів
- •Вивчення просторових уявлень
- •Просторові уявлення дітей
- •Визначення просторового розташування різновіддалених предметів
- •Тема 13
- •Вивчення співвідношення мимовільної і довільної пам’яті
- •Продуктивність запам’ятовування
- •Вивчення ефективності запам’ятовування осмисленого матеріалу
- •Ефективність запам’ятовування словесного матеріалу від ступеня його осмисленості (і серія)
- •Ефективність запам’ятовування слів і предметів залежно від опосередкування словом (II серія)
- •Вивчення ролі слова в процесі мимовільного запам’ятовування
- •Результати мимовільного запам’ятовування при словесному підкріпленні
- •Вивчення залежності обсягу довільної образної пам’яті
- •Залежність обсягу довільної образної пам’яті від змісту
- •Тема 14 Уява
- •Вивчення оригінальності рішення задач на уяву
- •Вивчення творчої уяви
- •Вивчення репродуктивної уяви при сприйманні літературного твору
- •Вивчення уяви у словесній творчості
- •Тема 15
- •Вивчення процесу класифікації
- •Вивчення процесу узагальнення
- •Вивчення процесу розмірковування
- •Вивчення розуміння причинності
- •Ефективність пояснення дітьми причин фізичних явищ
- •Ефективність пояснення причини фізичних явищ
- •Тема 16 Психологічна Готовність дитини до школи
- •Мотиваційну готовність дитини до шкільного навчання
- •Пізнавальна готовність дошкільника до систематичного навчання
- •Вольова готовність дитини виконувати вимоги школи
- •Емоційна готовність дошкільника до входження у систему взаємовідносин шкільного середовища
- •Протокол індивідуального психолого-педагогічного обстеження
- •Висновок
- •Оцінка результатів
- •Оцінка результатів
- •Образне уявлення.
- •1. Збирання розрізних картинок (малюнків):
- •2. Малюнок людини:
- •Оцінка результатів
- •5. Аналіз зразка.
- •Оцінка результатів
- •6. Миттєве сприймання кількості.
- •Оцінка результатів
- •7. Розвиток дрібних рухів.
- •Оцінка результатів
- •8. Великі рухи
- •Оцінка результатів
- •9. Вербальне мислення
- •Оцінка результатів
- •Оцінка результатів
- •10. Знаходження аналогії
- •Оцінка результатів
- •Методи і методики вивчення параметрів самосвідомості дітей дошкільного віку
- •2.1. Формування структурних компонентів самосвідомості в дитинстві
- •2.2. Самооцінка особистості – її функції та детермінанти
- •Стійка Нестійка
- •2.3. Становлення самооцінки в дошкільному дитинстві
- •Етапи розвитку самоопису в дитячому віці
- •Динаміка чинників впливу на розвиток складових самосвідомості в передкризовий період дошкільного дитинства
- •2.4. Методики діагностики основних показників самосвідомості дітей дошкільного віку
- •Методика «Який ти?»
- •Методика «Особливості розвитку самооцінки дитини»
- •Вікові показники розподілу самооцінки за рівнями
- •Методика «Стежинки»
- •Методика «Трикутник»
- •Методика «Поштові конверти»
- •Методика «Фігури»
- •Методика «Коло»
- •Методика «Будиночки»
- •Методика «Портрети»
- •Стимульний матеріал до методики «Портрети»
- •Методика «Визначення емоційного ставлення»
- •Стимульний матеріал до методики «Визначення емоційного ставлення»
- •Емоційне ставлення дітей до мікросоціуму
- •Методика «Вивчення дитячих самохарактеристик»
- •Методика «Гра у м’яч»
- •Зразок таблиці фіксації результатів
- •Методика «Хрестики»
- •Зразок тестового бланка
- •Методика «Чотири картинки»
- •Зразок зведеної таблиці діагностичних параметрів
- •2.5. Методики збору опосередкованої інформації про особливості психічного розвитку дітей дошкільного віку
- •2.5.1. Особливості формування структурних компонентів самосвідомості дитини
- •2.5.2. Специфіка використання проективних методів дослідження особистості дитини
- •2.5.3. Методики дослідження структурних компонентів самосвідомості дитини Методика «Веселе чи сумне обличчя?»
- •Стимульний матеріал до методики «Веселе чи сумне обличчя?»
- •Зразок заповнення протоколу опитування дитини за тестом тривожності
- •Зразок фіксації внутрішньогрупового розподілу показників тесту
- •Зразок таблиці результатів розподілу емоційно негативних виборів
- •Тест колірних переваг м. Люшера
- •Інтерпретаційні коефіцієнти тесту м. Люшера
- •Значення умовних балів, відповідних рангам кольору у вибірці
- •Співвідношення темпераменту і особистісних характеристик
- •Зразок обчислення сумарного відхилення від аутогенної норми
- •Методика «Вивчення особливостей реагування у проблемній ситуації»
- •1. Ставлення дитини до діяльності і її результату:
- •2. Результати діяльності:
- •3. Характер вирішенняпроблемної ситуації:
- •Методика «Чарівна паличка»
- •1. Процесуальний характер бажань:
- •3. Спрямованість бажань:
- •Методика «Автопортрет»
- •Співвідношення виду малюнка з типологією особистості
- •Методика «Малюнок сім’ї»
- •Методика «Піктограма»
- •3.1. Ранній вік (1-3 роки)
- •Агресивна поведінка Категоричне «Ні» на всі пропозиції
- •«Вже покусала двох дітей»
- •«Що означає пристрасть до такої гри?»
- •Проблеми дитячо-материнських взаємин «я не розумію, що вона хоче»
- •Від дитини неприємно пахне
- •«Не можу знайти підхід до дочки»
- •«Так вийшло, що я хочу розлучитися з чоловіком...»
- •Страхи у дітей раннього віку «Тебе Бармалей теж забере!»
- •«Що робити, адже скоро з’являться мухи?»
- •Невідповідність статі дитини очікуванням батьків «я не дівчинка, а хлопчик!»
- •Психологічна несумісність із дитиною
- •«Вона уперта, як тато!»
- •Проблеми адаптації Вихователька відібрала пляшку
- •Молодша, середня, старша або єдина
- •«Ми плачемо, ми не хочемо ходити в дитячий садок!»
- •«Він ближче мені!»
- •«Не хотілося б запізнитися»
- •Пам’ятка для педагогів і батьків із виховання молодшої дитини
- •Пам’ятка для педагогів і батьків із виховання старшої дитини
- •Пам’ятка для педагогів і батьків із виховання середньої дитини
- •Пам’ятка для педагогів і батьків із виховання єдиної дитини
- •Середній дошкільний вік (від 3 до 5 років)
- •Проблеми спілкування з однолітками «у їжачка не було друзів»
- •Пам’ятка для педагогів і батьків із подолання труднощів у спілкуванні дітей дошкільного віку
- •«Як навчити сина спілкуватися?»
- •Вербальна агресія Діти лаються матом
- •Патологічні звички
- •Смоктання предметів «Дівчинка дуже прив’язана до ганчірочки»
- •Смоктання соски Йшла Софійка у садок і смоктала соску
- •Смоктання пальця
- •Кусання або гризіння нігтів (оніхофагія)
- •«Як відучити Ваню гризти нігті?»
- •Онанізм (мастурбація)
- •«Мама б’є сина по руках»
- •Дівчинка совається на стільці
- •«Я не вірю, що їй може приснитися нісенітниця»
- •Пам’ятка для педагогів і батьків «Що робити і чого не робити, якщо дитя смокче предмети або гризе нігті» Смоктання предметів
- •Кусання або гризіння нігтів (оніхофагія)
- •Конфлікт у дитячо-материнських взаєминах «я так чекаю, що вона помре!»
- •«Забули забрати з дитячого садка»
- •Сибс-конфлікти
- •«Мамо, носи мене на руках!»
- •Чинники сибс-конфліктів:
- •«Я її не чула!»
- •«Ну народився і народився, чого радієте!»
- •«Мамо, якщо ти мене любиш, то не поведеш у дитячий садок!»
- •Проблеми адаптації
- •Що відбувається з дитиною?
- •«Це поганий хлопчик усередині мене»
- •«Не хочу, не буду!»
- •Причини поганої адаптації дітей
- •Нервово-психічні порушення у дітей дошкільного віку
- •«Мені важко жити!»
- •Пам’ятка для педагогів «Що потрібно робити для вирішення проблем адаптації дітей до дошкільної освітньої установи»
- •Пам’ятка для педагогів із консультування батьків
- •«Раптом їх підмінили?»
- •Виховання не відповідає статі дитини Дівчинка любить грати в машинки
- •«Я навіть не знаю, на кого вона схожа!»
- •Дівчинка Маша грає лише в машинки
- •Старший дошкільний вік (від 5 до 7 років) Страхи у дітей «Як привчити сина до болю?»
- •«Мама мене уб’є, якщо я зніму колготки!»
- •Опитувальник «Страхи у дітей» (а.І. Захаров)
- •Пам’ятка для педагогів, батьків і дітей «Правила поводження зі страхами»
- •«Ось чому я хворію!»
- •Пам’ятка для педагогів, батьків: «Обережно, страхи!»
- •«Поглянь, Ганна, весь світ – небезпека!»
- •Жорстокість в дитячо-батьківських стосунках і психологічні захисти у дітей «Собакою буду!»
- •Пам’ятка для батьків і педагогів: «Що потрібно робити, якщо дошкільник бере чуже?»
- •«Я перший!»
- •Поведінкові особливості дітей дошкільного віку, які характерні для того або іншого психологічного захисту:
- •Пам’ятка для педагогів і батьків при зіткненні із психологічними захистами у дітей
- •Хлопчик прийшов у дитячий садок зі слідами побоїв
- •Психологічна допомога дітям дисгармонії у родинних стосунках
- •«У мене є погані моменти»
- •Діагностика типів дисгармонійного родинного виховання
- •«Намалюю вбивцю»
- •«Мої батьки тепер двічі розлучилися»
- •Принципи використання гри як засоби психологічної корекції:
- •Алгоритм надання психологічної допомоги дитині в ситуації родинного стресу:
- •Опитувальник для батьків «Улюблена казка»
- •Інтерпретація відповідей:
- •Родинне інтерв’ю (а.І. Захаров)
- •Причини порушень у взаєминах педагогів і дітей дошкільного віку
- •«Ти зіпсувала мені свято!»
- •«Так боїться виховательку, що весь труситься побачивши її!»
- •Опитувальник «Ставлення дітей до педагога»
- •Запитання:
- •Обробка результатів:
- •Ставлення дітей (група дитячого садка) до педагога (стать, вік, педагогічний стаж)
- •Анкета «Ставлення педагога до дитини»
- •Обробка анкети:
- •Про покарання і заохочення дітей дошкільного віку
- •«Мене вчора тато образив словами»
- •«Нахаба!»
- •Пам’ятка для батьків і педагогів «Словесні способи заохочення і підтримки дитини дошкільного віку»
- •Пам’ятка для батьків і педагогів «Як не можна карати дітей дошкільного віку»
- •Пам’ятка для батьків і педагогів «Як потрібно заохочувати дітей дошкільного віку»
- •4.1. Розвиток сенсорно-перцептивних здібностей дітей Поняття про сенсорно-перцептивний розвиток дітей дошкільного віку
- •Формування сенсорних еталонів у процесі орієнтувальних дій
- •Розвиток спостереження як цілеспрямованого сприймання
- •Розвиток видів сприймання дитини від народження до 7 років
- •Навчання дітей способам обстеження предметів
- •Розвиток аналітичного сприйняття
- •Ігри для розвитку сенсорно-перцептивних здібностей
- •Розвивальні ігри для розвитку перцептивної сфери дошкільнят
- •Різнокольорові крижинки
- •Летіть до своєї зграйки
- •Кольори
- •Якого кольору предмет?
- •Домалюй фігуру
- •Опиши предмет
- •Звірята шикуються
- •Порівняй предмети
- •4.2. Розвиток різновидів пам’яті дошкільнят Пам’ять та її види
- •Розвиток видів пам’яті у дошкільному дитинстві
- •Виникнення елементів довільності пам’яті
- •Психолого-педагогічні умови розвитку пам’яті дітей
- •Як розвивати довільну пам’ять
- •1) Вироблення вміння приймати мнемічне завдання
- •2) Навчання мнемічним прийомам
- •3) Вироблення вміння проводити самоперевірку результатів запам’ятовування
- •Як слід повторювати?
- •Навчання мнемічному прийому «групування»
- •Навчання мнемічному прийому «співвіднесення змісту»
- •Як краще вчити вірші
- •Ігри для тренування пам’яті
- •Ігри для розвитку виді пам’яті та прийомів запам’ятовування
- •Виконай доручення
- •Запам’ятай предмети
- •Вірші та небилиці
- •Яка група зникла?
- •Зменшилося чи додалося?
- •Пари картинок
- •Слово і картинка
- •Картинка допомагає картинці
- •Картинка допомагає слову
- •Запам’ятай картинки
- •Що змінилося?
- •Запам’ятай слова
- •Запам’ятай оповідання
- •Яких картинок більше?
- •Додавай і запам’ятовуй
- •Запам’ятай цифри
- •4.3. Розвиток уяви дітей дошкільного віку Що таке уява і якою вона буває?
- •Етапи розвиток уяви в дошкільному дитинстві
- •У кого багатша уява?
- •Що слід розвивати?
- •Психолого-педагогічні умови розвитку уяви дошкільника
- •Ігри для розвитку уяви Живі фігури
- •Розвивальні ігри для розвитку уяви
- •Водій таксі
- •Скринька з казками
- •Торбинки з подарунками
- •Чи таке буває?
- •Відгадай загадку
- •Збери картинку
- •Звідки клаптик?
- •Серветки з візерунком
- •Кубики-невидимки
- •Розгортки
- •Розшифруй казку
- •Архітектор
- •4.3. Розвиток творчих здібностей дошкільників Що таке творчі здібності?
- •Творчі здібності й інтелект
- •Діти з високим рівнем інтелекту і креативності
- •Особистісні якості школярів з різними рівнями інтелекту і творчих здібностей (за м. Воллахом і н. Коганом)
- •Діти з високим рівнем інтелекту і низьким рівнем креативності
- •Діти з низьким рівнем інтелекту і високим рівнем креативності
- •Діти з низьким рівнем інтелекту і креативності
- •Корисні поради дорослим
- •Прийоми творчого мислення
- •Виділення протилежних властивостей
- •Формулювання запитань
- •Переформулювання
- •Генерування ідей
- •Ігри для розвитку творчих здібностей
- •Прийоми розвитку творчих здібностей засобами ігор
- •І добре, і погано
- •Протилежності
- •Чомучка
- •Що в кулаці?
- •Винахідник
- •Золоті руки
- •Настрій у кольорі
- •Пантоміма для кмітливих
- •Уяви собі…
- •Склади речення
- •Чарівні кола
- •Прямокутне королівство
- •Домалюй фігуру
- •Незакінчений малюнок
- •Придумай історію
- •На що схожа фігура?
- •Подорож хмарами
- •Найсмішніше
- •Додатки
- •Програма «Психологічна компетентність дітей дошкільного віку»
- •Образлива сторінка я ображаюся, або «Не підходь до мене, я образився!»
- •Весела сторінка я радію! я сміюся! я веселюся!
- •Страшна сторінка я боюся! Мої страхи вночі і вдень
- •Сердита сторінка я серджуся! Мій гнів
- •Дивна сторінка я дивуюся!
- •Небезпечна сторінка я розгубився! я впорався!
- •Особиста сторінка я люблю!
- •Добра сторінка
- •Творча сторінка я вигадую, я фантазую!
- •Психологічна компетентність дорослих
- •Тема: «я і Ти» (Технологія проведення балінтовської групи)
- •Ігри на тему «Знайомство»
- •Тренінг спілкування (16 занять)
- •Зміст програми (тематичний план занять)
- •Заняття з розвитку спілкування у дітей дошкільного віку
- •Заняття 1
- •I частина
- •II частина
- •III частина
- •Заняття 2
- •I частина
- •II частина
- •III частина
- •Заняття 3
- •I частина
- •II частина
- •Заняття 4
- •I частина
- •II частина
- •Програма коректувально-розвивальних занять із проблем адаптації дітей дошкільного віку (16 занять)
- •Зміст програми (тематичний план занять)
- •Методика м’язової релаксації за Джекобсоном (для дітей дошкільного віку і педагогів)
- •Тренування за Джекобсоном
- •Програма коректувально-розвивальних занять з подолання страхів у дітей (30 занять)
- •(Тематичний план занять)
- •Рухливі психотерапевтичні ігри: «Замри», «Хованки», «Піжмурки»
- •Психологічно мотивовані ігри: «Кинь м’яч, скажи погане, страшне, неприємне слово»; «Кинь м’яч, скажи добре, хороше, приємне слово»; «Стежка індійців»
- •Психотерапевтичні ігри: «Передай за колом один одному страшне лице»; «Передай за колом один одному щось приємне»; «Лисиця і зайці»
- •Тематичне малювання
- •Психотерапевтичні ігри: «Костій», «Баба Яга»
- •Психотерапевтичні ігри: «Зачарована дорога», «Розправся з небезпекою»
- •Розігрування казок
- •Програвання позначених ситуацій
- •Вісім подальших занять присвячені програванню казок, казкових історій, умовних історій
- •Рольові ігри за сюжетами відомих казок
- •Рольові ігри за казковими й умовними історіями
- •Наступні вісім занять відводяться для програвання страшних, кошмарних снів і реальних історій
- •Рольові ігри за страшними, кошмарними снами
- •Рольові ігри за реальними історіями
- •«Психологічна безпека дошкільників»
- •Заняття з дітьми 5–6 років на тему «я образився»
- •1 Частина заняття
- •2 Частина заняття
- •Література
Подорож хмарами
Ще одна гра на розвиток творчої уяви і фантазії. Матеріал для цієї гри створила сама природа. Це – хмари, тріщини скель, плями на стінах і т. п. (див. мал. 4.41).
Мал. 4.41
Під час прогулянки попросіть дитину уважно подивитися, наприклад, на хмари і пофантазувати, на що вони схожі. В дивовижних обрисах, які часто змінюються, можна побачити звірів, птахів, казкових героїв, гірські вершини, вкриті непрохідними снігами, далекі, невідомі країни і багато іншого. Тут, як і в попередній грі, чим більше буде оригінальних версій, тим краще.
Найсмішніше
Гра для розвитку творчої уяви і почуття гумору. Приготуйте папір, олівці, фломастери чи фарби.
Всім учасникам гри пропонують намалювати щось смішне – найсмішніше в світі. На малюнку можна зображати що завгодно: предмети, тварин, людей; прийнятні найрізноманітніші поєднання кольорів і форм. У кінці гри організуйте виставку малюнків. Нехай діти виберуть, чий малюнок виявився найсмішнішим. Обов’язково обговоріть, що саме на малюнку є смішним і чому.
Найчастіше на етапі створення малюнка жодних труднощів не виникає. А якщо малюкові нічого смішного на думку не спадає, запропонуйте йому пригадати, коли він востаннє сміявся і над чим. Потім попросіть це зобразити.
Дещо складніше буває вибрати найсмішніший малюнок, оскільки уявлення дітей про це дуже суб’єктивні. Окрім того, їхні навички зображувальної діяльності ще дуже далекі від досконалості. І тому навіть найсмішнішу ідею, на жаль, не завжди можуть побачити інші. Зрештою, це не важливо. Головне – процес... і позитивні емоції.
Додатки
Додаток 1
Програма «Психологічна компетентність дітей дошкільного віку»
Мета. Підвищення психологічної компетентності у дітей дошкільного віку.
Психологічна компетентність і грамотність, психологізація свідомості є основними умовами підвищення ефективності сучасної дошкільної освіти. Саме психологічна компетентність допомагає збереженню і зміцненню психічного здоров’я дитини. Однією з основних складових психологічної компетентності дошкільника є знання шляхів гармонізації емоційно-вольової сфери. Уміння регулювати свої емоційні процеси надзвичайно важливе для малюка, оскільки саме таке вміння допомагає дитині знайти адекватні способи зняття напруги. Інакше це вірна дорога до розвитку патологічних звичок і різних негативних залежностей (телевізійної, комп’ютерної тощо).
Психологічна компетентність дитини дошкільного віку – це знання і розуміння дитям себе, вміння знайти способи подолання своїх негативних станів, це здатність вирішити виникаючі проблеми або звернутися за допомогою до компетентного значимого дорослого.
Перший етап формування психологічної компетентності у дитини включає надання їй можливості оцінити свій стан і настрій, тобто провести самодіагностику. Для цієї мети в групі дитячого садка необхідно розташувати шкалу настрою у вигляді шаблонів, що відображають різний емоційний стан. Необхідно привертати увагу дітей до емоційного світу людини, навчати вираженню емоцій і їх розпізнаванню, ініціювати самопізнання дітей. Невміння дитини висловити свої почуття за несприятливих умов розвитку може призводити до невротичних розладів і психосоматичних захворювань.
Другий етап виховання психологічної компетентності полягає в наданні дитині можливості самостійно або, вдавшись до допомоги дорослого відкоректовувати свій стан, настрій. Для багатьох дітей дошкільного віку характерне пригнічення свого гніву стосовно дорослого і відкритий прояв гніву в соціально неприйнятних формах (бійки, обзивання, кепкування) відносно однолітків. У зв’язку з цим важливим є навчання дошкільників конструктивним формам вираження своїх негативних емоцій. У групі дитячого садка для цих цілей може використовуватися «груша», подушки, м’які палиці. Також у групі необхідно поставити і «чарівну глечик», в який у дітей завжди є можливість скинути, викинути свої образи. Такий емоційний стан, як страх, вимагає особливого додаткового устаткування, спеціальних іграшок, масок і атрибутів для того, щоб можна було поглянути, доторкнутись, наблизитися до того, чого боїшся, а то і побути в образі свого страху, розправитися з ним, отримати над ним перемогу.
Закріплення отриманих знань про способи подолання своїх негативних станів і виходи із несподіваних ситуацій ефективно відбувається у дошкільника через опорні малюнки-символи, якими він може скористатися у важкій ситуації. Ці малюнки-символи доцільно використовувати для оформлення тієї частини групової кімнати дитячого садка, в якій знаходитиметься ігрове устаткування для підвищення психологічної компетентності дитини. Цей куточок групової кімнати може отримати назву – «куточок психологічної компетентності дитини». Психологічні сторінки (психологічний зошит) в цьому куточку необхідно використовувати для роботи педагога з дітьми у вільний час.
Для розвитку психологічної компетентності дітей дошкільного віку Є.Є. Алексєєва (2007) пропонує цикл психологічних занять для роботи над різними емоційними станами. Ці заняття доцільно проводити з дітьми старшого дошкільного віку, з молодшими дітьми можна використовувати елементи психологічних занять. Робота з дітьми має бути організована так, щоб вони ставали активними учасниками занять. У теми занять із психологічної компетентності включаються такі емоційні стани, як радість, страх, образа і гнів, любов.
Одним з чинників, який утрудняє взаємини педагогів і дітей, є складність у вираженні емоцій і почуттів. У дітей дошкільного віку ці складнощі мають вікові особливості. Невміння дитини висловити свої почуття за неблагополучних умов розвитку призводить до невротичних розладів і психосоматичних захворювань. З метою профілактики алекситимії (термін «алекситимія» дослівно означає: «немає слів для назви переживаних станів») і психосоматичних захворювань у дітей дошкільного віку необхідно привертати увагу дітей до емоційного світу людини; навчати дошкільників вираженню емоцій і їх розпізнаванню; ініціювати самопізнання дітей.
Окрім цього, на психологічних заняттях дітям може пропонуватися така тема, як «небезпечні ситуації». Основною метою завершального заняття із психологічної компетентності дітей дошкільного віку є розвиток творчості. Розвиток пізнавально-орієнтовної активності дошкільника може допомогти понизити агресивність, депресію, тривожність. Організація творчої активності дитини дошкільного віку в сім’ї є центральною ланкою психологічної корекції родинних стосунків. Всі заняття в дитячому садку будуються таким чином, що після виконання ігрових вправ і програвання казкових історій із теми заняття дитя виконує завдання в індивідуальному психологічному зошиті. Закріплення отриманих знань і вмінь у знаходженні способів подолання своїх негативних станів відбувається через малювання малюком тих опорних малюнків-символів, якими він може скористатися у важкій ситуації. До роботи над кожною темою необхідно залучати всіх значимих для дитини членів сім’ї. Кожна сторінка передбачає домашнє завдання, для виконання якого необхідна участь значимого дорослого (наприклад, до «Страшної сторінки» дається таке домашнє завдання: «Запитай батьків, чого вони боялися в дитинстві. Попроси батьків розповісти і намалювати для тебе, як вони справлялися зі своїми страхами»).
Для занять з дітьми за програмою «Психологічна компетентність дітей дошкільного віку» знадобиться м’яч і вільне місце, де дітям можна зручно стати або сісти в круг. Ще для кожної дитини на кожне заняття потрібна одна чиста сторінка. Краще, якщо сторінки цього саморобного психологічного зошита будуть різного кольору. Якого кольору будуть психологічні сторінки? Хай малюки самі підбирають кольори для своєї образливої, радісної, страшної, сердитої, небезпечної, особистої і творчої сторінки. Можна заготовити аркуші заздалегідь, тоді на них потрібно надрукувати тематику сторінок, наприклад, для першого заняття можна приготувати листи з написом:
ОБРАЗЛИВА СТОРІНКА
Я ображаюся, або «Не підходь до мене, я образився!»
В кінці циклу цих дев’яти занять (або за їх ходом) сторіночки скріплюються, і в кожної дитини виходить свій психологічний зошит. При необхідності тематична сторінка може мати декілька номерів. Наприклад, у дитини із страхами може бути декілька страшних сторінок: №1 (мої страшні сни), №2 (чого я боюся вдень), №3 (боюся захворіти), №4 (боюся тварин) і так далі.
