Переформулювання

Для роз’яснення цього способу скористаємось психологічним завданням.

У порожній кімнаті на підвіконні лежать плоскогубці, а зі стелі звисають дві мотузки (див. мал. 4.26). Відстань між ними така, що людина не може одночасно взяти одну мотузку і дотягнутися до другої, щоб зв’язати кінці, а саме це й потрібно зробити.

Мал. 4.26

Правильне рішення полягає в тому, що до кінця одної з мотузок потрібно прив’язати плоскогубці як тягарець. Щоб знайти це рішення, слід застосувати спосіб «пере формулювання»: тобто треба розглядати плоскогубці не як інструмент, а побачити в них лише тягарець. Таким чином, «пере формулювання» – це вміння виділяти в предметі не характерні для нього (несуттєві з погляду призначення) властивості.

Для оволодіння цим способом дитина повинна спочатку навчитися виділяти різноманітні властивості й ознаки предметів та явищ, а також розрізняти, які з них суттєві, а які – несуттєві.

Генерування ідей

Це один з найважливіших способів, що забезпечують творчий підхід до вирішення найрізноманітніших проблем. Зміст його надзвичайно простий – генерувати якнайбільше ідей. При цьому не обов'язково (та й малоймовірно), щоб кожна з них була правильною. Можуть продукуватися найнезвичніші та найабсурдніші ідеї. Важливо, щоб їх було багато. Адже чим більше ідей, тим більша ймовірність, що серед них будуть хороші, а може – навіть геніальні.

Психофізіологи вважають, що мозок людини перетворює будь-яку думку чи ідею в конкретну кодову форму: зорово-просторову, словесну, акустично-образну, буквену, цифрову та ін. Кожна людина здатна оперувати усіма цими формами, але домінуючою є, як правило, лише одна (чи дві), що визначає індивідуальні особливості сприйняття і мислення. Здатність оперувати кодовими формами можна удосконалювати, і найсприятливіший період для цього – дошкільне дитинство.

Завдання розвитку творчих здібностей дошкільнят має полягати передусім у збільшенні кількості звичних для них кодів та розширенні діапазону застосування цих кодів (наприклад, у дитини, схильної до зорово-просторового мислення, варто виробляти навички оперування буквеними і цифровими символами). А надалі важливо допомогти дітям «знайти себе», зрозуміти, які символи, які коди є для них оптимальними, найбільш прийнятними. Тоді мислення стане максимально продуктивним, а творчий потенціал – багатшим.

Тренування вміння генерувати ідеї тісно пов’язане з розвитком творчої уяви (особливо, коли ідеї уявляються в формі зорово-просторового чи акустично-образного кодів). Атому важливо навчити дитину ще двох умінь, які сприяють створенню оригінальних образів:

1. уміння «включати» уявний об’єкт у нові зв’язки та відношення;

2. уміння вибирати з кількох образів найоригінальніший.

Ігри для розвитку творчих здібностей

Таблиця 4.4

Прийоми розвитку творчих здібностей засобами ігор

Прийоми	Розвивальні ігри
Виділення протилежних властивостей	«І добре, і погано», «Протилежності»
Формулювання запитань	«Чомучка», «Що в кулаці?», «Без слів»
Переформулювання	«Винахідник», «Золоті руки»
Генерування ідей	«Настрій у кольорі», «Пантоміма для кмітливих», «Уяви собі...», «Склади речення», «Чарівні кола» «Прямокутне королівство»
«Включення» об’єкту в нові зв’язки	«Домалюй фігуру, «Незакінчений рисунок», «А що далі?», «Придумай історію»
Вибір найоригінальнішого образу	«На що схожа фігура?», «Ляпки», «Подорож хмарами», «Найсмішніше»