Діти з високим рівнем інтелекту і низьким рівнем креативності

Вони понад усе прагнуть досягти успіхів у навчанні, а показниками успішності, звісно, вважають відмінні оцінки. Ці діти не люблять ризикувати, побоюються публічно висловлювати свої думки. Вони стримані, замкнуті і дистанціюються від однокласників. У них дуже мало близьких друзів. Вони надзвичайно важко сприймають невдачі. Невпевнено почуваються без зовнішньої адекватної оцінки своїх вчинків, результатів навчання чи діяльності.

Діти з низьким рівнем інтелекту і високим рівнем креативності

Вони зазвичай потрапляють в розряд «ізгоїв». Ці діти важко пристосовуються до шкільних вимог, часто мають захоплення за межами школи (хобі, гуртки тощо), де отримують можливість виявити свої творчі здібності. Вони найбільш тривожні, страждають від зневіри в себе. Вчителі часто характеризують їх як тупих, неуважних, оскільки вони неохоче виконують рутинні завдання і не можуть зосередитися.

Діти з низьким рівнем інтелекту і креативності

Такі діти, як правило, зовнішньо добре адаптуються, тримаються в «середняках» і задоволені своїм становищем. Здатні до адекватної самооцінки. Низький рівень предметних здібностей компенсується розвитком соціального інтелекту, товариськістю, пасивністю у навчанні.

Таким чином, результати дослідження свідчать, що під час роботи з дітьми важливо розвивати не лише інтелект, а й творчі здібності, і навпаки: під час розвитку творчих здібностей не слід забувати про інтелект. Адже коли високий інтелект поєднується з високим рівнем креативності, творча людина добре адаптується до середовища, вона активна, емоційно врівноважена, незалежна і т. п.

Корисні поради дорослим

Які ж умови слід створити для оптимального розвитку творчих здібностей дитини? Однозначної відповіді на це питання психологи ще не дали. Існують різні підходи і рекомендації. Наприклад, книга американського психолога Дж. Сміта яскраво відображає типовий підхід до навчання творчості, що існує сьогодні у більшості зарубіжних авторів.

Навчання творчості, на думку Дж. Сміта, буде можливим, якщо забезпечити наступні умови:

• фізичні, тобто наявність матеріалів для творчості і можливість будь-якої хвилини скористатися ними;

• соціально-економічні, за яких дитина відчуває зовнішню безпеку, тобто знає, що її творчі вияви не отримають негативної оцінки з боку дорослих;

• психологічні, зміст яких полягає в тому, що в дитини формується відчуття внутрішньої безпеки, розкутості і свободи завдяки підтримці дорослими її творчих починань.

Однак роль дорослих не обмежується лише забезпеченням перелічених умов – вони повинні активно допомагати малюкові в розвитку його творчих здібностей. Як саме це робити, радить американський психолог Дж. Гауен.

І. Створіть затишну і безпечну психологічну базу для творчих пошуків малюка, до якої він міг би повертатися, коли буде наляканий власними відкриттями.

2. Підтримуйте прагнення малюка до творчості і виявляйте співчуття в разі невдачі. Уникайте несхвальних оцінок його творчих ідей.

3. Будьте толерантними, поважайте допитливість дитини. Намагайтеся відповідати на всі запитання, навіть якщо вони здаються вам абсурдними. Пояснюйте, що на багато її запитань не можна відповісти однозначно. Для цього потрібні час, терпіння. Дитина повинна навчитися жити в інтелектуальній напрузі.

4. Давайте дошкільняті можливість побути на самоті і дозволяйте самостійно займатися власними справами, бо надмірна опіка може пригальмувати творчість. Бажання і цілі дітей належать їм самим, а батьківська допомога може інколи сприйматися як «порушення кордонів» особистості.

5. Допомагайте дитині будувати власну систему цінностей, щоб вона могла поважати себе і свої ідеї поряд з іншими ідеями та їх носіями. Тоді й інші її цінуватимуть.

6. Дайте дитині відчуття безпеки, любові, поваги, бо інакше вона буде невпевненою і їй важче буде досягти висот самовираження.

7. Виявляйте симпатію до перших незграбних спроб дитини висловлювати свої ідеї, щоб донести їх до оточуючих.

8. Знаходьте слова підтримки для нових творчих починань дитини, не критикуйте перші спроби, якими б невдалими вони не були, – адже малюк прагне творити не лише для себе, а й для тих, кого любить.

9. Допомагайте дитині стати «розумним авантюристом», тобто інколи покладатися на ризик та інтуїцію, – найвірогідніше, саме це допоможе їй зробити справжнє відкриття.

10. Підтримуйте необхідну для творчості атмосферу, допомагаючи дитині уникнути суспільного несхвалення, зменшити соціальні тертя і подолати негативну реакцію однолітків. Чим більше ви надаєте можливостей для конструктивної творчості, тим щільніше закриваються клапани деструктивної поведінки. Адже дитина, позбавлена позитивного творчого виходу, може спрямувати свою творчу енергію у небажаному напрямку.

Цікава інформація:

• креативність досягає піку у віці від 3,5 до 4,5 років, а також зростає у перші три роки навчання в школі; знижується протягом наступних року-двох і потім отримує новий поштовх (можливо, у зв’язку з підвищенням рівня фізичного розвитку (передпубертат));

• креативність неоднозначно залежить від освіти. Більшість дітей втрачає свою спонтанну відвагу, коли їх «окультурити»;

• період життя дитини від 2,5 до 7 років психологи називають другим віком запитань (перший вік – від 1 року до 2,5 років). На кінець цього періоду спостерігається «пік допитливості» – найбільша кількість запитань у мовленні дітей.