Рівні розвитку сюжетно-рольової гри (за д.Б.Ельконіним)

Показник гри	І рівень	ІІ рівень	ІІІ рівень	IV рівень
Основний зміст гри	Дії з певними предметами, спрямовані на співучасника гри.	У діях з предметами; на перший план висувається відповідність ігрової дії з реальною.	Виконання ролі і дій, що випливають із неї, серед яких починають виділятися дії, що передають характер ставлення до інших учасників гри.	Виконання дій які пов’язані зі ставлення до інших людей.
Характер ігрової ролі	Ролі є фактично, але вони не називаються і визначаються характером дій, а не визначають дію. При рольовому розподілі функцій у грі діти не вступають один до одного в типові для реального життя відношення.	Ролі нав’язуються; намічається розподіл функцій. Виконання ролі зводиться до реалізації дій, що пов’язані з даною роллю.	Ролі чітко окреслені і виділені, називаються до початку гри. З’являється рольове мовлення, звертання до гравців, але іноді прориваються звичайні поза ігрові стосунки.	Ролі чітко виділені й окреслені, названі до початку гри. Рольові функції дітей взаємопов’язані. Мовлення носить ігровий характер.
Характер ігрових дій	Дії одноманітні і складаються з низки повторювальних операцій.	Логіка дій визна-чається життєвою послідовністю. Розширюється кількість дій, які виходять за межі будь-якого одного типу операцій.	Логіка і характер дій визначаються роллю. Дії досить різноманітні.	Дії чітко, послі-довно відтворю-ють реальну логіку. Вони дуже різноманітні. Чітко виділені дії, спрямовані до інших персонажів гри.
Ставлення до правил гри	Логіка дій легко порушується без заперечень зі сторони дітей. Правила відсутні.	Порушення послідовності дій не приймається фактично, але не заперечується, неприймання нічим не мотивує-ться. Правило явно ще не виокремлюється, але воно вже може перемогти у випадку конфлікт-ту з безпосереднім бажанням.	Порушення логіки дій заперечується посиланням на те, «що так не буває». Виокремлюється правило поведінки, якому діти підкоряють свої дії. Воно ще не повністю визначає поведінку, але може подолати безпосередні бажання, якщо вони виникають. Порушення правил краще помічаються зі сторони.	Порушення логіки дій правил заперечується не просто посилан-ням на реальну дійсність, але і вказівкою на раціональність правил. Правила чітко окреслені. У боротьбі між правилом і безпосереднім бажанням перемагає перше.

Завдання 1

Вивчення взяття дитиною на себе ролі

Підготовка дослідження.

Підібрати сюжетні іграшки для ігор в «дитячий садок», «сім’ю», «лікарню».

Проведення дослідження.

Проводиться 3 експериментальних серії ігор з дітьми 3–7 років.

Перша серія

Ігри в «самих себе», в «дорослих», у «друзів». Серія складається із 3 взаємопов’язаних ситуацій:

I ситуація – дослідник організовує гру в «дитячий садок», але так, щоб кожний з її учасників залишався самим собою: вихователь – вихователем, а діти – дітьми. Якщо діти згідні, вихователь передає їм керування грою, при необхідності запитує: «Що потрібно зробити?» – і виконує їх вказівки;

II ситуація – у випадку відмови дітей від гри «у самих себе» чи по її закінченні, якщо гра виникне, дорослий пропонує грати по-іншому: одна дитина буде «вихователем», а вихователь з іншими дітьми – «дітьми». Надалі педагог бере участь у грі в ролі одного з дітей;

ІІІ ситуація – вихователь пропонує пограти так: він буде вихователем групи, а діти будуть грати роль кого-небудь із дітей своєї ж групи. При цьому він або сам називає імена тих, кого будуть зображувати граючись, чи пропонує дітям вибрати самим.

У кожній з організованих таким чином гри беруть участь по двоє дітей всіх вікових груп дитячого садка.

Друга серія

Ігри з порушенням послідовності дій при виконанні дитиною ролі. Організовують ігри з добре відомим дітям змістом: у «дитячий садок», у «лікарню», в «сім’ю». В ході гри експериментатор намагається порушити послідовність дій (наприклад, спочатку пропонує «з’їсти морозиво, а потім суп»). У кожній з ігор беруть участь по двоє дітей усіх вікових груп.

Третя серія

Ігри з порушенням змісту ролі. Роль ставиться в суперечність із діями, які повинна виконувати дитина. Можна використати 2 ситуації:

I ситуація – з дітьми розгортається рольова гра «автобус», і пропонується сумка для грошей, квитки, готується місце для кондуктора і водія. У міру розгортання гри, дітям пропонують грати так: кондуктор буде продавати квитки, а водій керувати автобусом. Коли змінена гра починається, експериментатор, який грається з дітьми, виходить на зупинці і говорить, що кондуктора викликає міліціонер, оскільки водій порушив правила водіння;

II ситуація – розігруються ігри з правилами: «Вовк і зайці», «Лисиця і гуси», «Кіт і миші», «Лисиця і зайці». Пропонують, щоб гуси ловили лисицю, зайці – вовка, миші – кота.

Обробка даних.

У першій серії визначають, що перш за все виділяє дитина в діях дорослого. З’ясовують, як роль пов’язана з правилами дій чи суспільної поведінки.

У другій серії аналізують, який характер логіки дій і чим вона визначається. Як ставиться дитина до порушення логіки дій і які мотиви протесту проти її порушення.

На основі даних першої і другої серії визначають рівень розвитку гри для кожної дитини. У третій серії визначають ставлення дитини до ролі, яку вона взяла на себе в грі, доводять, що всередині ролі фактично є відоме правило поведінки, яке відображає логіку реальної дії і реальних стосунків.

Завдання 2