Запам’ятай предмети

Ще одна гра для тренування мнемічного прийому «повторення» і розвитку вміння здійснювати самоперевірку результатів запам’ятовування.

Приготуйте 6-8 предметів невеликого розміру, наприклад, ручку, зубну щітку, будильник, цукерку, дзеркальце й гумку (предмети не повинні бути пов’язані один з одним за змістом). Розкладіть ці предмети на столі та запропонуйте дитині протягом 2-3 хвилин їх уважно вивчати й запам’ятовувати. Дозвольте малюкові вивчати предмети не лише очима, але й руками. Коли відведений час мине, дитина повинна відвернутися (або закрити очі), а ви тим часом забираєте (або чимось накриваєте) предмети та просите малюка пригадати їх.

Якщо потрібно ускладнити завдання, додайте ще декілька предметів, котрі дитина повинна запам’ятати, або ж скоротіть час, відведений для запам’ятовування.

Вірші та небилиці

Запам’ятовування віршів для багатьох дітей видається дуже нудною й тому важкою справою. Спробуйте перетворити цей процес в гру або змагання, і ставлення дитини відразу зміниться. Наприклад, пограйте з малюком у таку гру: ви читаєте вірш на чотири рядки без останнього слова, а він повинен здогадатися, яке це має бути слово. Потім ви читаєте той самий вірш на чотири рядки ще раз, але вже без останніх двох слів, потім трьох слів і т.д. Слова, яких не вистачає, повинен називати малюк. Поступово йому слід буде назвати усі слова вірша, тобто, фактично, вивчити його напам’ять.

Можна спробувати розіграти вірш у вигляді маленької вистави (акторами будете ви самі або іграшки). В процесі інсценування не шкодуйте емоцій. Або запропонуйте малюкові поставити невелику виставу, у якій він, ви і, можливо, ще хто-небудь з ваших рідних чи друзів були б акторами. Сценки також повинні бути емоційними, але достатньо простими. Чим цікавішою буде ваша спільна сценка, тим швидше й легше малюк запам’ятає вірш.

Для того, щоб перетворити вивчення віршів на змагання, необхідно, як мінімум, два учасники. Запропонуйте їм позмагатися, хто швидше вивчить вірш із 4-6 рядків. Швидкість буде вимірюватися не хвилинами й секундами, а кількістю повторень. Ви читаєте вірш перший раз, даєте 1-2 хвилини на те, щоб кожний учасник повторив (подумки чи вголос) те, що запам’ятав. Згодом читаєте його вдруге, втретє і т.д. Хто першим повторить вголос увесь вірш без єдиної помилки – той і виграє змагання.

Для різноманітності замість віршів можна використовувати веселі небилиці. З одного боку, їх важче запам’ятати, оскільки вони позбавлені звичайної логіки, а з другого – своєю фантастичністю, незвичністю небилиці створюють таке емоційне тло, яке робить процес запам’ятовування ефективнішим.

Ось декілька прикладів:

– Так я й знав! – скрикнув дід з бородою,

Борода мені стала бідою!

В ній усяка пташва

Кубла, гнізда звива,

Порядкує мені бородою!

(Едвард Лір)

В одної дівчини ніс

До землі, повірте, доріс.

Та знайшлася бабуся,

Що сказала: – Наймуся

Помагати носити цей ніс!

(Едвард Лір)

Раденький розумний рак

Взяв голку й нитку

І полатав собі спідничку.

(Едвард Лір)

Ігри, пов’язані із заучуванням віршів і небилиць, дозволяють розвивати в дітей словесно-логічну пам’ять, мнемічний спосіб «повторення», вміння переводити словесну інформацію в образну форму, а також репродуктивну уяву.