4.1. Розвиток сенсорно-перцептивних здібностей дітей Поняття про сенсорно-перцептивний розвиток дітей дошкільного віку

Відчуття та сприймання – початковий момент пізнання, його називають також сенсорно-перцептивною сферою особистості. За допомогою органів чуттів людина отримує інформацію про оточуюче.

Відчуття – це елементарний психічний процес, що полягає у відображенні окремих властивостей предметів та явищ оточуючого, а також станів внутрішніх органів при безпосередньому впливі подразників на органи чуттів.

Найбільш поширена класифікація відчуттів за органами чуттів, запропонована Аристотелем: зір, слух, нюх, смак, дотик. У наш час дотикові поділяють на тактильні (тиску) і температурні. Виділяють проміжні між тактильними і слуховими – вібраційні, що мають місце, коли ми розпізнаємо музику, тримаючи руку на гучномовці. Загальні для всіх аналізаторів – больові, які не мають специфічного рецептора.

Сприйняття (лат. perception – сприймання) – це відображення предметів, явищ, процесів і сукупності їх властивостей в їх цілісності при безпосередній дії цих предметів і явищ на відповідні органи чуття. На відміну від сприйняття, відчуття дозволяє відображати лише окремі властивості предметів і явищ.

Як і відчуття, сприймання виникає лише при безпосередній дії на аналізатори. Перехід від відчуття до сприймання означає більш повне і складне відображення предметів.

Образ сприймання вибудовується завдяки активності людини. Неточності і помилки у функціонуванні окремого аналізатора виправляються і уточнюються за допомогою злагодженої роботи інших. У результаті людина отримує образ, адекватний дійсності.

Види сприймання розрізняють за: 1) конкретним змістом об’єкту (сприймання тексту, мистецтва, природи, навчального матеріалу); 2) формами існування матерії (часу, простору, руху); 3) провідним аналізатором (зорове, слухове, нюхове, смакове, дотикове, кінестетичне або рухове).

Відчуття і сприйняття складають процеси чуттєвого пізнання.

Сенсорний розвиток дитини – це розвиток сприйняття та формування уявлень про зовнішні властивості предметів: їх форму, колір, розмір, положення у просторі, а також запах, смак і т.д. З розвитком сенсорики (від лат. sensus – відчуття) у дитини розширюються можливості сприйняття естетичних цінностей природи й суспільства, а із сприйняття предметів і явищ навколишнього світу починається пізнання. Ось чому сенсорні здібності є фундаментом розумового розвитку.

Сенсорні здібності – це функціональні можливості організму, які забезпечують відчуття і сприйняття людиною навколишнього світу та самої себе. У розвитку сенсорних здібностей важливе місце належить засвоєнню сенсорних еталонів.

Сенсорні еталони – загальноприйняті зразки зовнішніх властивостей предметів. Як сенсорні еталони кольору виступають сім кольорів спектру та їх відтінки за насиченістю; еталони форми – геометричні фігури; еталони величини – метрична система мір і т.д.

Уявлення – чуттєвий образ явища чи предмета, який у даний час не сприймається органами чуттів, але був сприйнятий раніше в тій чи іншій формі. На підставі таких уявлень людина може описувати властивості предмета чи явища, якого в даний момент немає.

Серед низки здібностей, які забезпечують успіх діяльності музиканта, художника, архітектора, письменника, конструктора, сенсорні здібності посідають чільне місце. Вони дають можливість з особливою глибиною, чіткістю й точністю фіксувати та передавати найтонші нюанси форми, кольору, звучання й інших зовнішніх властивостей предметів і явищ. Уже в дошкільному віці діти зустрічаються з різноманітністю форм, кольорів та інших властивостей предметів, зокрема іграшок і предметів домашнього вжитку. Знайомляться малюки і з живописом, музикою, скульптурою. І, звичайно, кожна дитина, навіть без спеціального тренування сенсорних здібностей, так чи інакше сприймає твори мистецтва. Проте, коли засвоєння відбувається стихійно, воно часто виявляється поверховим, неповноцінним. Тому радимо процес розвитку сенсорних здібностей здійснювати цілеспрямовано.

У кожному віці сенсорний розвиток має свої завдання. У 5–6 років основна увага в сенсорному вихованні повинна бути спрямована на сприйняття форми, розміру та кольору – адже саме ці властивості мають головне значення для формування зорових уявлень про предмети і явища дійсності. Правильне сприйняття форми, розміру й кольору необхідне для засвоєння багатьох навчальних дисциплін у школі, від нього залежить формування здібностей до багатьох видів творчої діяльності.

Цілеспрямований розвиток сенсорних здібностей у 5–6-річному віці повинен охоплювати такі етапи:

1. формування сенсорних еталонів і стійких, закріплених у мовленні уявлень про кольори, геометричні фігури та співвідношення між величинами кількох предметів;

2. вивчення способів обстеження предметів, а також уміння розрізняти їх форму, колір та розмір і виконувати щоразу складніші окомірні дії;

3. розвиток аналітичного сприйняття: вміння орієнтуватися в поєднаннях кольорів, розчленовувати форму предметів, виділяти окремі вимірні величини.