Обробка результатів:

Відповіді на питання 1 і 3 дають уявлення про ставлення дитини до дитячого садка. Робиться висновок про негативне ставлення до дошкільного закладу за наявності двох негативних відповідей (не люблю ходити в дитячий садок, нудьгую за домом). Питання 4 і 5 розкривають взаємини з однолітками. Робиться висновок про порушення у взаєминах з однолітками при двох негативних відповідях (немає друзів, ображають хлопці). Емоційний компонент ставлення малюка до педагога виявляється у відповідях на питання 6, 8, 9, 11 й оцінюється як порушений при отриманні негативних відповідей на будь-які три запитання із чотирьох. Мотиваційно-поведінковий компонент ставлення дитини до педагога розкривається у відповідях на питання 2, 7, 13, 15 і вважається порушеним при отриманні негативних відповідей на будь-які три запитання із чотирьох. У даному запитальнику когнітивний компонент ставлення до педагога розкривають відповіді на питання 10, 12, 14 і вважається порушеним при будь-яких двох негативних відповідях із цих три. Нижче наведений приклад запису даних опитувальника «Ставлення дітей до педагога» (таблиця 3.4).

Таблиця 3.4

Ставлення дітей (група дитячого садка) до педагога (стать, вік, педагогічний стаж)

Стать, вік дитини	Ставлення до дитячого садка. Питання 1, 3	Взаємини з однолітками Питання 4, 5	Емоційний компонент ставлення до педагога. Питання 6, 8, 9, 11	Мотиваційно-поведінковий компонент ставлення до педагога. Питання 2, 7, 13, 15	Когнітивний компонент ставлення до педагога. Питання 10, 12, 14	Висновок
1. Хлопчик(5 років)	1. Любить ходити в дитячий сад 3. Не нудьгує	4. Немає друзів 5.Обража-ють	6. Подобає-ться 8. Не боюся 9. Мало сварить 11. Рідко хвалить	2. Ходити в дитячий садок 7. Не хотів би іншу виховательку 13. Не поділився 15. Заняття педагога	10. Багато вимагає 12. Не цікаво 14. Подобає-ться на заняттях	Порушені взаємини з однолітками і когнитив-ний компонент ставлення до педагога
2.
20.

Висновок із проведення опитувальника

«Ставлення дітей до педагога» в ... групі:

1. Позитивне ставлення до дитячого садка в ... дітей (у ... хлопчиків і в ... дівчаток).

2. Порушені взаємини з однолітками в... дітей (у ... хлопчиків і в ... дівчаток).

3. Порушений емоційний компонент ставлення до педагога в ... дітей (у ... хлопчиків і в ... дівчаток).

4. Порушений мотиваційно-поведінковий компонент ставлення до педагога в ... дітей (у ... хлопчиків і в ... дівчаток).

5. Порушений когнітивний компонент ставлення до педагога в ... дітей (у ... хлопчиків і в ... дівчаток).

Взаємозв’язок у свідомості дитини страху покарання батьків із страхом покарання вихователів дозволяє передбачити перенесення сприйняття дітьми негативних дій зі сторони батьків на педагогів.

Відповідаючи на запитання про покарання батьків хлопчик Ваня 6 років так представив перенесення негативного сприйняття матері на емоційні стосунки з вихователем: «Мама лише лається на мене, а карає вихователька».

Діти однієї з груп дитячого садка, відповідаючи на питання про те, що робить вихователь у дитячому садку, сказали не замислюючись: «Карає і вчить». Страх покарання, використовуваний батьками і педагогами, заставляє дитину поступати правильно, стає для дошкільника зовнішнім гальмом, що не сприяє розвитку здібності до правильних вчинків під впливом власного внутрішнього контролю.

У дошкільній установі доцільним є розділення взаємин між педагогами і дітьми за загальною спрямованістю їх емоційного компонента на декілька типів:

• взаємно позитивні (при позитивному ставленні педагога до дитини і дитини до педагога);

• взаємно негативні (при негативному ставленні педагога до дитини і дитини до педагога);

• амбівалентні або конфліктні, суперечливі (при позитивному ставленні педагога до дитини і негативному ставленні дитини до педагога або при негативному ставленні педагога до дитини і при позитивному ставленні дитини до педагога).

Необхідно відзначити, що жіночий педагогічний колектив у дитячому садку створює для дівчаток психологічно кращі, ніж для хлопчиків умови. Виховна дія на дівчаток менша, вони більш соціальні, дівчатка легше компенсують невдачі (Т.П. Хризман, В.Д. Єремеєва). Порушення у взаєминах з педагогами в дитячому садку, за нашими даними, набагато частіше спостерігається у хлопчиків.

Є важливою і постановка питання про психофізіологічну сумісність (несумісність) дитини і педагога. Найбільш несприятливими можуть бути поєднання крайніх типів темпераментів педагога-холерика і дитини-флегматика; педагога-флегматика і дитини-холерика. Менш прийнятними поєднаннями для роботи з однією групою дітей можуть бути двоє вихователів-холериків або двоє вихователів-флегматиків, які об’єднаними зусиллями можуть створювати несприятливі умови для протилежних за темпераментом дітей. Відмітимо також, що і лівопівкульна спрямованість особистості педагогів обертається для дошкільників зайвим раціоналізмом, відсутністю безпосередності, спонтанності, ігрової ініціативи, інтуїції. Правопівкульні діти, особливо хлопчики, у таких лівопівкульних жінок-педагогів часто невротизуються.

Звернемося до розгляду вміння педагога побачити дитину у новому ракурсі. Л.Д. Єршова (1978) відзначала, що важливим для педагогів є уміння координувати свої дії і діяльність на основі отриманої інформації. Наявність позитивного ставлення до дитини сприяє адекватному її баченню.

А.А. Рояк (1988) підкреслювала необхідність знання педагогом стану кожної дитини в групі. У зв’язку з цим необхідно надавати особливого значення періоду перших контактів дитини з педагогом, які потрібно цілеспрямовано використовувати для формування позитивного емоційного клімату в групі. Існує взаємозв’язок між інформацією про малюка і тим, як вихователь будує з ним взаємини, що дозволяє поліпшити ставлення педагога до дитини за допомогою ознайомлення вихователів групи з психологічною інформацією про дитину.