Алгоритм надання психологічної допомоги дитині в ситуації родинного стресу:

1. Пропонування дорослим (батько, психолог, педагог) дитині різних способів для того, щоб родинна проблема була висловлена (малюнки, ігри, бесіди, вигадування історій, казок і т. п.).

2. Ігри дорослого з дитям (можна підключити інших дітей, дорослих), де «іменинником історії» є дитина: вона розподіляє ролі й організовує ігровий простір.

3. Відреагування раніше ущемлених почуттів і переживань, пов’язаних з учасниками родинного конфлікту через ігрову дію (Е.Е. Алексеева, 2005).

Опитувальник для батьків «Улюблена казка»

1. Яка казка або історія у вашої дитини найулюбленіша (просить читати або сама читає знову і знову)?

2. Назвіть свій улюблений літературний твір (той, який ви любите час від часу перечитувати).

3. Назвіть казку, історію, яка була особливо улюблена вами у дитинстві (у тому віці, в якому зараз знаходиться ваше дитя).

4. Назвіть, які почуття ваша дитина переживає, коли слухає або читає казку, історію.

5. Які труднощі необхідно здолати вашій дитині?

Інтерпретація відповідей:

• Названа казка й історія в питанні №1 відгукується на основну проблему, що хвилює дитину (наприклад, казка «Бридке каченя» виражає проблему емоційного неприйняття).

• Улюблений літературний твір (відповідь на питання №2) допоможе зрозуміти основні переживання дорослого і те, яким чином ці переживання пов’язані з проблемами дитини.

• Відповідь на питання №3 надасть можливість співвіднести психологічні проблеми дитинства родителя з тим, що непокоїть малюка (порівняти з проблемою, виділеною за відповіддю на питання №1).

• Визначення почуттів, що хвилюють дитину (відповідь на питання №4), допоможе дорослим краще зрозуміти маля, визначити ті орієнтири, ті маячки, якими необхідно керуватися дорослим при вихованні маляти.

• Відповідь на питання №5 необхідно співвіднести із виділеною психологічною проблемою дитини (відповідь на питання №1).

Для діагностики родинних стосунків можна використовувати опитувальник для дітей «Родинне інтерв’ю», який був розроблений професором А.І. Захаровим.

Родинне інтерв’ю (а.І. Захаров)

1. Якби ти грав в гру «Сім’я», ким би ти був у цій грі? Кого б ти став зображати? Маму, тата, себе? Тата, себе, маму? Себе, тата, маму?

2. З ким ти живеш удома?

3. Хто, по-твоєму, головний у сім’ї з батьків, чи у сім’ї немає головного?

4. Коли ти виростеш, ти працюватимеш як мама (як тато)?

5. Якби ти виріс і сам став мамою (татом) і в тебе був би хлопчик (для хлопчиків, дівчинка – для дівчаток), то ти б так само ставився до нього, як мама до тебе (для дівчаток, тато – для хлопчиків). Або по-іншому, не так? А як?

6. Якби вдома довго нікого не було, то кого з батьків ти хотів би бачити в першу чергу?

7. Якби з тобою сталося горе, біда, нещастя, тебе б образив хто-небудь, ти б завжди розповідав про це мамі (ділився) або не завжди? Чому?

8. Якби з тобою сталося горе, біда, нещастя, тебе б образив хто-небудь, ти б завжди розповідав про це татові (ділився) або не завжди? Чому?

9. Ти боїшся, що тебе мама покарає, чи не боїшся?

10. Ти боїшся, що тебе тато покарає, чи не боїшся?

11. Що у тебе було поганого, неприємного, страшного в житті, що запам’яталося?

12. Що у тебе було приємного, хорошого в житті, що тобі запам’яталося?

За допомогою перших 5 запитань діагностується компетентність і престижність батьків у сприйнятті дітей, останні питання направлені на виявлення особливостей емоційних стосунків з батьками.

Питання №5 дозволяє нам зрозуміти не лише ставлення батьків до дитини, але і здійснити своєрідний «погляд» у майбутнє малюка.

Наведемо характерні приклади відповідей дітей на питання «Родинного інтерв’ю»:

Питання: Якби ти виріс і сам став мамою (татом) і в тебе був би хлопчик (для хлопчиків, дівчинка – для дівчаток), то ти б так само ставився до нього, як мама до тебе (для дівчаток, тато – для хлопчиків). Або по-іншому, не так? А як?

Відповіді дітей:

...«По-іншому: не карала б».

...«Поважала б, а коли вона була поганою, то лаяла б».

...«Як тато, кричав би: “За дверима до ночі стоятимеш!ˮ Він би плакав!»

...«Добре: я б говорила, а вона робила, що я говорила».

...«По-доброму».

...«Карала, якби була неслухняна один раз в день».

...«Добре б ставився».

...«Не шльопала б зайвий раз».

...«Добре: не лаяти, не бити!»

Відповіді дітей на останні два питання: №11 і №12 відкриють для педагога не лише найболючіші і проблемні моменти, але і покажуть, що потрібно робити для того, щоб допомогти дитині.

Питання: Що у тебе було поганого, неприємного, страшного в житті, що запам’яталося?

Відповіді дітей:

...«Мама! Лупить інколи навіть!», «Сни про всякі страховища».

...«Коли я сплю, я весь час думаю, що з маминого ліжка вилізе дядько і мене захоче забрати».

...«Темнота, в темноті вночі сплю без мами, зверху хтось топає вночі і стукає молотком».

...«Як мене ображали».

...«Що мама пішла, не сказавши».

Питання: Що у тебе було приємного, хорошого в житті, що тобі запам’яталося?

Відповіді дітей:

...«Коли була лагідна мама. Коли я була маленька, вона була ласкава».

...«Мама і тато мене люблять, піклуються». ...«Як мене поважають».

...«Що мама говорила “молодець!ˮ, цілувала в щоки, в лобик».

...«Не було нічого».

...«Мама!»

...«Коли мене мама не карає».

...«Що тато маму доглядає».

...«Що мене дуже люблять батьки».