Чинники сибс-конфліктів:

1. У дитячих малюнках сім’ї при сибс-конфлікті старше дитя частенько не малює молодшого; у розмовах з батьками висловлюються пропозиції його віддати, викинути, залишити де-небудь і тому подібне В Елі в малюнках були відсутні сестри, і з’явилися вони на малюнку лише після проведеної психокоректувальної роботи з сім’єю в наступній послідовності: спочатку середня сестричка, а потім, лише через деякий час, молодшенька.

2. Вчинки старшої дитини оцінюються негативно, тоді як усі новоутворення в молодшої отримують позитивну оцінку. Така ситуація призводить до агресивної поведінки, частенько це прояви аутоагресії (агресії, спрямованої на себе). У нашому випадку Еля з моменту народженням сестри (різниця між сиблінгами 4 роки) практично припинила їсти вдома, тим самим завдаючи шкоди своєму здоров’ю. В іншому випадку хлопчик Владик, якому було 4 роки на момент народження сестрички, якою займалися батьки і вдень і вночі, надавши виховання хлопчика бабусі, відреагував виникненням патологічної звички під назвою трихотиломанія* – пристрастю до висмикування волосся. Владик став висмикувати у себе з голови волосся і тим самим добився того, що батьки звернули на нього увагу (стали водити сина до лікарів і турбуватися про його здоров’я).

*Трихотілломанія – пристрасть висмикування волосся. Виявляється прагненням до висмикування волосся, брів, вій. Виділяють три механізми виникнення: 1) звичка, що стала фіксованою (наприклад, дитя «крутило» волосся перед сном і непомітно для себе стало їх висмикувати); 2) прояв самоскалічення, коли малюк не має можливості помститися кривдникові й агресію спрямовує на себе; 3) як символічне вираження втрати, досада виникає в результаті крайньої емоційної напруги при непоправних втратах. У міфах і легендах люди вважають волосся символом сили і краси, втрата волосся – ознака трауру.

3. Особливістю взаємин батьків із старшим дитям при сибс-конфлікті є незбагненна для малюка ситуація періодичного перенесення його із структури «Ти ще маленький» у структуру «Ти вже великий». Так охарактеризувала Ганна різницю в стосунках батьків до неї і до молодшої сестри Яни: «Я що зроблю, батьки говорять: «Гаразд, добре, Ганна». А Яночка коли щось зробить, то батьки захоплюються: «Ой, молодець, Яночка!» На малюнку «Сім’я» Ганна не намалювала сестру, зате змалювала неіснуючого братика. Найгостріше сибс-конфлікт виражений у емоційно чутливої дитини, у дитяти нервово і соматично ослабленої, а також у малюків, які не одержують достатньої уваги і тепла з боку матері. Наведемо приклад, що демонструє відчайдушну спробу дитини нормалізувати взаємини у своїй сім’ї.

«Я її не чула!»

Різниця у віці між дітьми два роки: у сім’ї, де Юлі 6 років, а Славі 4 роки, батьки виділяють сина. В той же час батьки характеризують Славу як безцеремонного, настирливого і капризного. Він затіває сварки, бійки з сестрою, ябедничає на неї. Мама відзначає відсутність материнських почуттів по відношенню до дочки («Я навіть не вставала до Юлі вночі, коли вона була маленька. Я її не чула»). У січні, у суботу ввечері, Юля одягнулася і сказала: «Як ви мені всі набридли! Я піду від вас!» і вийшла на сходи. Батько вибіг за дочкою, розмовляв з Юлею близько двох годин, і після цього випадку взаємини в сім’ї дещо змінилися. До Юлі стали ставитись уважніше, перестали виділяти Славу. На малюнку «Сім’я», зробленому за місяць до цього випадку, Юля не намалювала себе, відчуваючи себе зайвою в своїй сім’ї.