Сибс-конфлікти

(сибс-конфлікт – конфлікт між сиблингами – кровними братами і сестерами)

«Мамо, носи мене на руках!»

Еля, 4 роки 3 місяці. Не йде на індивідуальний контакт з педагогами у дитячому садку і справляє враження загальмованої дитини. Дівчинка не спить вдень у дитячому садку і кожного разу після тихої години встає мокра, а одного разу двічі за день накакала в штанці. Мама відзначає, що вдома Еля на все реагує сльозами, причому спочатку плаче, а потім робить те, що їй говорять дорослі. В тому, що дівчинка пісяється і вдень і вночі майже щодня, батьки не бачать проблеми, вважаючи, що все пройде самим собою. Капризи і впертість Елі (вона старша дівчинка) посилилися після народження в сім’ї третьої дитини. На місці всіх трьох дочок батьки хотіли бачити синів. Мабуть, тому батько, приходячи додому після роботи, починає скаржитися на втому і під цим приводом відмовляється від спілкування з дочками.

Після народження третьої дівчинки ставлення батьків до старшої дочки змінилося кардинально: до Елі і мама, і тато стали відноситися зовсім як до дорослої. Ними постійно підкреслювалося те, що Еля повинна виконувати домашню роботу.

Мама стала вимагати від дочки, аби та вчилася, наприклад, підмітати і мити підлогу. На такі вимоги з боку батьків Еля в більшості випадків починала плакати. А незабаром з’явилися і у відповідь вимоги батькам: Еля стала вимагати, наприклад, від мами, аби та брала її на руки і носила на руках як маленьку. Такі вимоги старшої дочки викликали у батьків подив і обурення.

На довершення до всього недавно в Елі з’явилися на руках бородавки. Діти в дитячому саду стали уникати брати дівчинку за руки, ніхто з дітей не хотів ставати з нею в пару і навіть знаходитися поруч. Не дивлячись на заклики педагогів і особистий приклад дорослих, діти вважали за краще не вибирати Елю для своїх ігор. Спілкування з однолітками у дівчинки утруднилось. Мама зробила лікування дочки у шкірно-венеричному диспансері, проте, не дивлячись на випалювання, бородавки в Елі з’являлися на руках знову і знову як гриби після дощу. Дівчинка виявилася і вдома, і в дитячому саду в ситуації психологічного неблагополуччя. В один з таких днів Еля вигадала в дитячому саду казку про Бабу Ягу, яка понесла з балкона молодшу сестричку. Вранці Еля скаржилася на страшні сни, які не дають їй вночі спокою. Всі сни у дівчинки були про напад, мінялися лише герої снів: привиди з чотирма ногами і шістьма руками, чудовиська, робот на ім’я Бармалей і Змій Горинич. Дівчинка, лягаючи спати, не знала, з ким з них цього разу вона зустрінеться уві сні.

Відзначимо, перш за все, що в Елі виражений флегматичний темперамент, емоційна нестійкість і невпевненість у собі. Таку ж емоційну нестійкість і невпевненість відзначає у себе самої і мама дівчинки. На ситуації стресового характеру діти флегматичного темпераменту реагують посиленням особливостей темпераменту, тому Еля і справляла враження загальмованої дитини.

Денне і нічне нетримання сечі, яким страждає дівчинка, вимагає пильного розгляду фахівця уролога (перш ніж передбачати вплив психологічних чинників на дане порушення, необхідно виключити захворювання в урологічній сфері). Така негативна діагностика допоможе педагогам, психологам і батькам правильно вибудовувати стратегію допомоги дитині дошкільного віку. Обстеження в уролога Еля пройшла за наполяганням психолога, і виявилось, що необхідно пройти лікування. Лікування було проведене, проте, хоча стан дівчинки значно покращав і «сухі дні» стали частим явищем, до повної перемоги над мокрими штанцями було ще далеко. Ми звернули увагу на те, що дівчинка практично не пісялась, коли жила з татом без мами (мама лежала з малятком у лікарні) і з бабусею в селі.

Еля відрізняється підвищеною навіюваністю, тому дуже ефективними для неї виявилися на ходу сказані позитивні слова після ігрових занять. Спеціально придумана словесна формула про те, що бородавок у дівчинки незабаром не буде зовсім, про чудових сестричок, які потребують допомоги разом із зміною атмосфери в сім’ї, де Елю перестали вважати великою і дорослою, – все перераховане дало позитивний результат. У дівчинки спочатку пропала одна бородавка без жодного припікання, а незабаром на руках Елі не залишилася жодної бородавки. Велику роль зіграло лікування в уролога і зміна поведінки мами: вона стала зацікавлювати Елю доглядом за маленькою сестричкою і перестала вимагати виконання домашньої роботи. В результаті енурез практично зник, та й удень в ліжку дівчинка залишалася сухою щодня. Енурез у дитини можна порівняти з її плачем, лише дитя плаче не сльозами, а сечею і використовує не верхню частину тіла, а нижню. Такий спосіб повідомлення про свою проблему дитя обирає для того, щоб достукатися до близьких людей, які не розуміють, не люблять. Найчастіше енурез спостерігається у хлопчиків при конфліктних стосунках з матір’ю і при вихованні в сім’ї за типом «емоційного нехтування».

До чого може привести ситуація неприйняття малюком себе у сім’ї як великого? Е.Г. Ейдеміллером і В. Юстіцкісом серед чисельних психологічних причин порушень у родинному вихованні виділяється надання переваги дитячим якостям. Ця психологічна проблема може вирішуватися батьками за рахунок дитини. Саме таке порушення виявляється міною сповільненої дії, яка може вибухнути лише тоді, коли Еля створить сім’ю і народить дитину. У батьків, що отримали в дитинстві такий гіркий досвід «великого» дитяти, як отримує Еля, спостерігається прагнення ігнорувати дорослішання дітей, стимулювати у них збереження таких дитячих якостей, як безпосередність, наївність і грайливість. Для таких батьків, одним із яких могла б стати і наша Еля в майбутньому, дитя, незалежно від того, скільки йому років завжди буде все ще «маленьким». Страх або небажання дорослішання дітей пов’язуються з особливостями біографії самого родителя (у нашому випадку в Елі є дві молодші сестрички, на яких перемістилося все кохання батьків, а Елі залишилися лише вимоги і вказівки). Сприйняття свого старшого віку як нещастя (що і відбувається в Елі) може переноситися в доросле життя на виховання власної дитини, у зв’язку з чим батьки знижують рівень вимог до малюка і стимулюють розвиток психічного інфантилізму.

Необхідно загострити увагу і на тому, що в Елі в наявності так званий сибс-конфлікт. Найбільш критичним віком для виникнення сибс-конфлікту є вік, коли старшому (первістку) на момент народження другої дитини виконалося від 4 до 5 років (А.І. Захаров, 1994). До цього моменту психологічних причин для виникнення конфлікту теж досить. Проте саме в період від 4 до 5 років у дітей обох статей загострюється потреба в любові з боку матері і фрустрація цієї потреби найбільш чутлива і значима у всьому комплексі сибс-конфлікту. У міру дорослішання дитяти актуалізується потреба в статеворольовій ідентифікації з родителем протилежної статі (в 5 років у хлопчиків і дещо раніше у дівчаток).

Досвід, накопичений дослідженнями і практикою в галузі дитячої і родинної психології і психотерапії (А.І. Захаров, Е.Г. Ейдеміллер, В.К. Котирло, С.Є. Кулачківська, М.В. Осоріна., Л.С. Співаковська, Т.М. Титаренко), дозволяє виділити чинники психологічного явища, яке називається конфліктом сиблингів. (Є.Є. Алексєєва, О.В. Шатрова, 1998).