Вивчення мотивів поведінки в ситуації вибору

Підготовка дослідження.

Для першої серії підібрати декілька іграшок, цікавих для старшого дошкільника. Продумати малоцікаву для дитини, але потрібну для інших людей, діяльність (наприклад, розкласти у коробки смужки паперу різної ширини).

Для другої серії приготувати крейду, намалювати на папері 2 кола діаметром не менше 50 см, відстань між колами – 20 см, над першим колом зображена одна людина, над другим – три.

Проведення дослідження.

Перша серія

Експеримент проводиться індивідуально. Обстежуваного ставлять в конфліктну ситуацію, він повинен зробити вибір: зайнятись непривабливою справою чи погратись цікавими іграшками.

Друга серія

Участь беруть ті самі діти, які об’єднані у 2 групи (групи формуються з врахуванням бажань дітей). Проводиться гра – змагання на точність потрапляння м’яча в ціль. Дітям пропонують: «Давайте пограємо у м’яч. У вас дві команди. Кожний член команди може кинути м’яч п’ять разів. Якщо він кине м’яч в ліве коло, то очки зараховуватимуться на його користь, якщо в праве – на користь команди, якщо м’яч не потрапить у ціль, то можна за бажанням вирахувати очки чи із особистих, чи із командних». Перед кожним кидком експериментатор запитує дитину, в яке коло вона буде кидати м’яч.

Обробка даних.

Підраховують, скільки дітей у першій і другій серіях проявили особисту мотивацію, скільки суспільну. Результати оформляються в таблицю. Визначають, на скільки ці види мотивації стійкі.

Відзначають, якою мірою суспільна мотивація залежить від характеру експериментальної ситуації. При цьому враховують, що в першій серії дитина повинна робити вибір індивідуально, а в другій – у присутності однолітків.

Простежують за зв’язком виявлених мотивів поведінки кожної дитини з особливостями міжособистісних стосунків дітей і самооцінкою дошкільників.

Завдання 3

Вивчення дієвості суспільного і особистого мотиву

Підготовка дослідження.

Підготувати шкарлупки грецького горіха, кольоровий папір.

Проведення дослідження.

Експеримент складається із 2 серій, проводиться з групою дітей 4–6 років.

Перша серія

Експериментатор вчить дітей робити човники з вітрилом із шкарлупок грецького горіха, потім пропонує взяти їх додому і пограти з ними у воді. Після цього проводиться повторне заняття з тим самим матеріалом: «Давайте зробимо човники для малюків. Вони люблять пускати човники, а робити їх не вміють. Але, якщо хочете, можете зробити човники і залишити їх собі». В кінці заняття тим, хто вирішив подарувати іграшку, індивідуально задається питання: «Чому ти хочеш подарувати човник малюку?»

Друга серія

Експериментатор вчить дітей робити вітрячок. Він говорить: «Зроблені іграшки ви можете подарувати малюкам, їм це принесе велике задоволення. А можете залишити собі». Якщо дитина намагається піти на компроміс («можна я зроблю дві»), потрібно сказати, що більше не має матеріалу і вона повинна сама вирішити, хто отримає іграшку.

Таблиця 2.1.

Порівняльна частота мотивів

Вік дітей	Суспільний мотив			Особистий мотив
	Серія		Усього	Серія		Усього
	І	ІІ		І	ІІ
4–5 р.
5–6 р.

Обробка даних.

За серіями підраховують кількість дітей, які вирішили подарувати іграшку малюкам (діють за суспільним мотивом). Результати оформляють в таблицю. Порівнюють, наскільки дієві особисті і суспільні мотиви у старших дошкільнят в різних ситуаціях.

Завдання 4.