1.2. Характеристика умов будівництва

Умови будівництва прийняті відповідно до виданого завдання:

• район будівництва об’єкта – Київська область;

• початок будівництва – 1 квартал;

• рельєф місцевості – спокійний з перепадами відміток менше 0,5 м.;

• основою для фундаментів є суглинок;

• ґрунтові води знаходяться нижче глибини закладання фундаментів;

• забезпечення джерелами енергозабезпечення здійснюється від існуючих комунікацій

• віддаленість від існуючої мережі автошляхів – 2 км;

• усі будівельні матеріали, вироби і конструкції надходять на будмайданчик зі складів організацій, що беруть участь у зведенні об'єкту, які знаходяться на від­стані до 10 км від будмайданчика;

• бетон, розчин, асфальт надходять на будмайданчик із централізованого заводу, що знаходиться на відстані 7 км від будмайданчика;

• усі будівельні машини і механізми, необхідні для зведення об'єкту можуть залучаються з баз механізації організацій які приймають участь в зведенні об'єкту;

.

2. Загальні рішення по організації будівництва

2.1. Визначення планової тривалості будівництва об’єкта

Нормативна тривалість зведення об’єкта визначається за СНиП 1.04.03-85 (Нормы продолжительности строительства и задела в строительстве предприятий, зданий и сооружениий) залежно від загаль­ної площі цеху (46728 ).

Згідно п.9 загальних положень (СНиП 1.04.03-85) приймаємо метод лінійної інтерполяції виходячи з даних в нормах 20 і 40 загальної площі універсального каркасу тривалість будівництва становить 18 і 21 місяців.

Тривалість будівництва на 1 :

46,728-40=6,728

Тривалість будівництва Т з врахуванням інтерполяції буде рівна:

T= (0,15*6,728)+21 = 22 місяці.

T= 22*22 = 484 дні.

Тривалість підготовчого періоду 2 міс. Монтаж технологічного обладнання

10 міс.

Тривалість будівництва без підготовчого періоду: 484-66=418 днів.

Заплановану тривалість зведення об’єкта з огляду на прийнятий ступінь опрацювання проектних рішень приймають на 15% меншою від нормативної.

2.2. Основні рішення по організації та технології будівництва.

З метою впровадження поточного методу, скорочення термінів будівництва за рахунок суміщення у часі ро­біт будівлю об’єкту розподіляємо на 3 ділянки. Черговість робіт по ділянках: спочатку виконуються роботи по 1 ділянці, потім 2-й,

потім по 3 ділянці.

Для виконання земляних робіт прийняті наступні основні механізми:

• бульдозери потужністю 130 к.с. - на роботах, пов'язаних зі зрізанням рослинного шару грунту, вертикальним плануванням тери­торії та зворотним засипанням котлованів;

• екскаватори – з прямою лопатою з ковшем об'ємом 1 м³ - на розробці траншей і окремих котлованів.

Рішення про спосіб розробку грунту – окремими котлованами або безперервними траншеями впродовж усього ряду фундаментів під колони каркасу будівлі приймаємо виходячи: з прийнятого методу будівництва (потоковий), глибини закладання фундаментів під каркас будівлі (3м) та кроку колон(12м). Виходячи з критерію мінімізації обсягів земляних робіт приймаємо:

• для всіх рядів і осей - розробку траншей під кожну колону цеху окремо;

• для фундаментів під фахверкові колони— розробку траншей під кожну колону цеху окремо.

Грунт, що потрібний для зворотного засипання складуємо в межах будмайданчика. Над­лишок грунту вивозиться з будівельного майданчика автотранспор­том у місця розташування резервів грунту даного територіального району.

Монтаж збірних конструкцій каркаса будівлі та стінової огоро­жі виконується самохідними стріловими кранами.

Подавати матеріали для виконання покрівельних робіт плануєть­ся підйомниками та спеціальною установкою для механізованої подачі мастики на дах.

Спеціалізовані (монтаж технологічного обладнання, сантехнічні та електротехнічні) роботи передбачається виконувати за допомогою мостових кранів.