6 Основні види розрахунки, процесів,

ПОВ'ЯЗАНИХ З НС, А, К

Виділяють основні види розрахунків:

1. прогнозні;

2. в процесі розвитку НС;

3. після закінчення основного етапу НС;

4. будування карт рівнів ризику для подальшого їх використання;

5. розрахунок рівня ризику дії на об'єкти ПЗФ;

6. розрахунки, пов’язані із об'єктами ВПК;

7. розрахунки науково дослідного, аналітичного характеру.

2. Прогнозні розрахунки – це розрахунки, моделювання і аналіз процесів завчасно до початку і розвитку аварій, ситуації.

Такі розрахунки здійснюються для середніх метеорологічних та інших умов, а також для найменш сприятливих і для найбільш несприятливих, і для найбільш сприятливих.

Характерні умови для даної місцевості визначаються на основі багатолітніх спостережень для умов температури, вологості, вітру в даному регіоні.

Характерні техногенні особливості (природа, масштаби, характер) аварій, що оцінюються на основі аналізу таких подій в даній галузі на певних підприємствах та об'єктах.

Мета розрахунків:

Завчасна оцінка імовірності наслідків НС, планування необхідних ресурсів (транспорту, фінансових засобів, контингенту рятувальників, пожежних, криміналістів і т.д.). Для складання планів і програм протидії НС, маршрутів вивода персоналу, населення, розміщення засобів оповіщення (засобів зв’язку).

3. Розрахунки в процесі розвитку НС (оперативні розрахунки):

Сучасні крупні НС можуть охоплювати тривалий період (декілька годин, діб).

Важливе значення набувають оперативні розрахунки і використанням швидкодіючих комп'ютерів.

Ці розрахунки уточнюють прогнозні дані, оскільки використовують відомості про конкретні поточних зовнішніх умов і надійні дані про характер НС, що відбувається (конкретні значення швидкості і напрямку вітру, температура, характеру аварій, пошкоджень, кількості і природі аварій викидів і розливів.).

Мета розрахунків:

Отримання уточненої інформації, що дозволяє приймати оперативні рішення, які враховують конкретну обстановку, змінювати ці рішення при зміненні зовнішніх умов, уточнювати маршрути виведення населення і персоналу з небезпечних зон.

4. Розрахунок після завершення основного етапа НС.

Мета розрахунків:

Отримання попередніх даних про наслідки НС, про імовірні причини, винуватців, джерелах займань, розривів, замикань і др. пошкоджень; оцінка ролі «людського фактора»; оцінка втрат (кількість загиблих, поранених, пошкоджених або руйнувань обєктів).

5. Будування карт рівнів ризику для подальшого їх використання. Картографування відбувається на основі результатів спостережень та розрахунків на основі знов отриманих даних рівнів факторів ризику.

Карти рівнів ризику можна в подальшому використовувати для вирішення широкого кола соціальних, економічних, екологічних та інших задач.

6. Розрахунки рівня впливу НС, А і К на об'єкти ПЗФ, рідкісні та під охороною популяції тварин і рослин, цінні об'єкти живої та неживої природи, рекреаційні ресурси. Визначення збитків і шляхів відновлення.

7. Розрахунки, присвячені результатам негативного впливу НС, пов’язані з об'єктами ВПК (ракетні установки, полігони, ВМФ воєнні бази, порти, склади боєприпасів, підприємства, що виробляють зброю і вибухові речовини). Розрахунки проводяться для визначення збитків в результаті функціонування військових об'єктів, воєнних дій і аварійних ситуацій.

8. Розрахунки науково дослідного, аналітичного характеру. Це розрахунки, що дають базу для поповнення і поглиблення знань про навколишнє середовище, його зміни, особливо катастрофічного характеру. Розрахунки, що дозволяють судити про зміни екологічних умов на протязі тривалого часу (століть, тисячоліть), розрахунки, основані на археологічних, антропологічних і інших даних, розрахунки, що дозволяють порівнювати зміни екологічних умов у часі і у просторі (визначення «фона», рішення «проблеми малих доз» і ін.).

КОНТРОЛЬНІ ЗАПИТАННЯ

1. Які основні види розрахунків?

2. В чому особливості розрахунків науково дослідного характеру?

3. Як враховуються метеорологічні умови в різних видах розрахунків?

4. Яким чином можна зробити результати рівнів ризику більш наочними?

5. З чим пов'язаний негативний вплив на навколишнє середовище об’єктів ВПК?

6. В чому полягає важливість розрахунків, пов’язаних з визначенням рівня впливу НС, А і К на об'єкти ПЗФ?

7. Навіщо робити розрахунки після завершення основного етапу НС?