
- •1 Загальні положення дисципліни
- •У 2007 р. Відбувався стриманий розвиток і поширення розповсюдження шкідників сільськогосподарських рослин.
- •3 Важливі фактори аварій та катастроф
- •3.1 Важливіші фактори аварій та катастроф в країнах ближнього зарубіжжя
- •4 Характерні особливості сучасних і майбутніх нс, а і к
- •4.1 Характерні особливості сучасних нс, а і к
- •4.2 Характерні особливості очікуваних нс, а і к у майбутньому
- •4.3 Особливо уразливі території, акваторії, об'єкти
- •5 Основні методи якісної і кількісної оцінки рівня промислової та екологічної небезпеки
- •Методичні підходи до оцінки ризику
- •Метод гранично допустимих величин (гдв)
- •Метод факторів ризику
- •Ризик чого ми хочемо розрахувати – ризик загибелі?
- •5.3.1 Картографування розподілу рівнів ризику
- •5.6 Залежності типу «доза - ефект» і їх використання при кількісній оцінці ризику
- •5.6.1 Класифікація екологічних факторів
- •5.6.2 Послідовність розрахунку рівнів ризику з використанням залежності «доза-ефект»
- •СпЖзабр. Роки
- •5.7 Основні методи кількісної оцінки рівнів ризику нс, а і к на екологічно напружених і потенційно небезпечних підприємствах і об'єктах
- •Правило Фармера
- •5.8 Визначення рівнів ризику за допомогою аналізу «Дерев відмов»
- •6 Основні види розрахунки, процесів,
- •8 Методи зберігання та транспортування небезпечних речовин (нр)
- •8.1 Зберігання і транспортування нр при високому тиску
- •7.2 Зберігання нр при низьких температурах у зрідженому стані
- •8 ОрганІзацІйні принципИ нацІональноЇ системИ ЕкологІчНоЇ безпЕки
- •9 Організація служби медицини катастроф
Правило Фармера
Розрахунок рівнів ризику для підприємств, які можна кваліфікувати як екологічно напружені, чи потенційно небезпечні можна проводити на основі залежності імовірності (частоти) НС, А і К від їх тяжкості. Як приклад можна розглянути визначення ризику у випадку автомобільних аварій. Необхідно мати інформацію про всі випадки за певних період часу (табл.6.1).
Таблиця 6.1. – Відомості про ДТП в м.Одеса за добу
№ п/п |
Загальний характер |
Рівень тяжкості НС |
Кількість НС /(%) |
1 |
Легкі |
≤ $100, постраждалих людей немає |
200/84 |
2 |
середні |
≤$ 700 вмятины, забиття у людей |
30/12 |
3 |
тяжкі |
≤$ 1500 розбито лобовое скло, серьозні травми людей |
7/3 |
4 |
катастрофічні |
10 000$ жертви, поранені |
1-2/1 |
|
Σ 239
|
Діапазон можливих імовірностей НС (W), а також діапазон критеріїв тяжкості Q.
В якості критерія тяжкості НС, А і К можут виступати різні характеристики: кількість жертв, постраждалих; матеріальні збитки; кількість викинутого або розлитої НР.
Хоч в кількісному відношенні залежності різні, в якісному відношенні – вони однакові (чим більше тяжкість, тим менше імовірність незалежно від природи НС, А і К (пожежі, вибухи, розливи НР, ДТП, аварії АЕС).
Діапазон можливих ймовірностей НС (W), а також діапазон критеріїв тяжкості Q дуже великі: Q [0,001т – 200 000т] ; W [10-3-10-9].
У зв'язку з цим зручно такі залежності представляти графічно або у вигляді таблиць в логарифмічних координатах, оскільки це дозволяє охопити весь цей широкий діапазон.
За звичай ці залежності в логарифмічному вигляді представляють собою криві малої кривизни, що в межах точності статистичних даних, коли можна апроксимувати лінійною залежністю.
Послідовність розрахунку рівнів ризику з використанням «Правила Фармера». Для розрахунку індивідуального ризику може бути використаний загальний вираз:
Rі = W·V·α· τ , (6.1)
Rі - індивідуальний ризик;
W – імовірність розглядаємого НС, А і К ;
V – імовірність загибелі людини під дією негативного фактора, пов'язаного з цією НС, А і К ;
α – імовірність несприятливих метеоумов;
τ – віносна доля часу, що людина проводить в даному месці (небезпечному).
Величина α визначається звичайно за результатами багатолітніх метеоспостережень з використанням кліматичних довідників.
Відносна доля часу, що людина проводить в небезпечному місці (або в небезпечних умовах) визначається як відношення часу перебування в небезпечному місці до розглядаємого періоду часу (звичайно один рік).
Розрахунок полів концентрацій, тобто визначення концентрацій як функції відстані (координат) (L), потужності вітру, потужності викиду - х( , , ) здійснюється шляхом розв’язання рівнянь турбулентної дифузії (аналітичного або чисельного рішення).
Також можуть бути використані результати спостережень, які отримані за допомогою спеціальних приладів, самописців, систем АСКНС ( автоматична система контролю навколишнього середовища).