
- •1 Загальні положення дисципліни
- •У 2007 р. Відбувався стриманий розвиток і поширення розповсюдження шкідників сільськогосподарських рослин.
- •3 Важливі фактори аварій та катастроф
- •3.1 Важливіші фактори аварій та катастроф в країнах ближнього зарубіжжя
- •4 Характерні особливості сучасних і майбутніх нс, а і к
- •4.1 Характерні особливості сучасних нс, а і к
- •4.2 Характерні особливості очікуваних нс, а і к у майбутньому
- •4.3 Особливо уразливі території, акваторії, об'єкти
- •5 Основні методи якісної і кількісної оцінки рівня промислової та екологічної небезпеки
- •Методичні підходи до оцінки ризику
- •Метод гранично допустимих величин (гдв)
- •Метод факторів ризику
- •Ризик чого ми хочемо розрахувати – ризик загибелі?
- •5.3.1 Картографування розподілу рівнів ризику
- •5.6 Залежності типу «доза - ефект» і їх використання при кількісній оцінці ризику
- •5.6.1 Класифікація екологічних факторів
- •5.6.2 Послідовність розрахунку рівнів ризику з використанням залежності «доза-ефект»
- •СпЖзабр. Роки
- •5.7 Основні методи кількісної оцінки рівнів ризику нс, а і к на екологічно напружених і потенційно небезпечних підприємствах і об'єктах
- •Правило Фармера
- •5.8 Визначення рівнів ризику за допомогою аналізу «Дерев відмов»
- •6 Основні види розрахунки, процесів,
- •8 Методи зберігання та транспортування небезпечних речовин (нр)
- •8.1 Зберігання і транспортування нр при високому тиску
- •7.2 Зберігання нр при низьких температурах у зрідженому стані
- •8 ОрганІзацІйні принципИ нацІональноЇ системИ ЕкологІчНоЇ безпЕки
- •9 Організація служби медицини катастроф
5.6.2 Послідовність розрахунку рівнів ризику з використанням залежності «доза-ефект»
Для розрахунку індивідуального ризику може бути використаний загальний вираз:
Rстж забр. = (Qфакт(Q фак. · Кфак.) / (Кзабр.) .) / 100 років.
На графіку пунктиром показані середні статистичні рівні концентрацій. Для зони Еп таким рівнем є ГДКс. с., а для Ес - ЛК50.
При оцінці впливу забруднюючих повітря шкідливих речовин важливим є встановлення концентрацій, які викликають ранні функціональні і патоморфологічні зміни в організмі людини, а також урахування адитивності їхньої дії.
Для цього визначають так звані діючі концентрації (ефективні, токсичні), а також граничні концентрації. Перші викликають ознаки інтоксикації організму, при других - прояви дії шкідливих речовин знаходяться на грані фізіологічних змін і патологічних явищ. У другому випадку для визначення скорочення тривалості життя використовується ГДКс.с.
Як було відзначено вище, вихідним кроком для визначення скорочення тривалості життя від впливу наднормативних рівнів забруднення атмосферного повітря є визначення концентрації шкідливої речовини, яка скорочує життя на одиницю часу питомої концентрації.
Звичайно вважають, що такою питомою концентрацією є відношення середньої смертельної концентрації шкідливої речовини у повітрі до умовно-розрахункової тривалості життя 100 років.
Далі визначається скорочення тривалості життя (СПЖзабр.) як відношення фактичної концентрації шкідливої речовини (яка аналізуєть-
ся) до питомої. При цьому треба враховувати ступінь імовірності (Qфакт.) проживання людини визначеного віку в умовах зазначеної фактичної концентрації.
Після цього визначається ризик скорочення тривалості життя внаслідок забруднення атмосферного повітря:
Rспж забр. = (Qфакт(Q фак. · Кфак.) / (Кзабр.) .) / 100 років.
Тут СПЖ. забр. є функцією ступеня токсичності шкідливої речовини та її концентрацій в атмосферному повітрі, які обумовлені природними або антропогенними джерелами. Аналогічний підхід може бути застосований і у випадку токсичної домішки у воді, грунті і т.п.
Якщо при цьому виникає рівень концентрації, який перевищує
ГДКс. с. і набуває стійкий незворотний характер, то це вказує на те, що
СПЖзабр стає постійним екологічним чинником і буде діяти в напрямку збільшення СПЖпр, впливаючи на статистику повного періоду життя населення, що є основою визначення СПЖпр. .
Слід зазначити, що токсична дія шкідливих речовин, які надходять в організм у процесі дихання, за інших рівних умов, на декілька порядків вище, чим при споживанні води і їжі, які забруднені ними , через полегшене транспортування їх у плазму крові.
Граничні значення Rспж. забр. визначають на основі результатів токсикологічних досліджень. Прийнятний ризик, який дорівнює 10-6, має місце при концентраціях у межах ГДКс. с., а ризик, який дорівнює 1 (скорочення життя на 100 років) - при ЛК50 (мал. 1.2.2).
Таким чином, в основі визначення значення Rспж. забр можна записати наступне формальне рівняння. Загальний ефект впливу домішки шкідливої речовини в повітрі, яка має концентрацію ЛК50, очевидно, пропорційний добутку цієї концентрації на час впливу, тобто к1 · ЛК50 · τ1 , причому τ 1 за порядком величини складає 1-4 часу (це - тривалість часу визначення ЛК50). З іншого боку, загальний (сумарний) ефект гранично припустимої середньо-добової концентрації цієї речовини протягом всієї умовно-розрахункової тривалості життя людини τ 2 (100 років або 876 000 годин.), складе к2 · ГДКс. с. · τ2 або к2 · ГДКс. с. · 876 000. Тут к1 і к2 - відповідні коефіцієнти пропорційності.
Прирівнюючи ці величини, одержуємо:
к1 · ЛК50 · τ1 = к2 · ГДКс. с. · τ2
або
к1 · ЛК50 · (1-4) = к2 · ГДКс.с. · 876 000.
Звичайно вважають, що к1 = к2 . Тоді неважко знайти співвідно-шення між ГДКс. с. і ЛК50:
ГДКс. с. = ((1 - 4) / 876 000) · ЛК50,
тобто ГДКс. с ≈ (1 - 4 ) · 10-6.
Проте фактично токсична дія, яка відповідає рівню концентрації і часом дії (ліва частина рівняння, що відображається схемою (мал. 1.2.1)) не реалізується, бо в організмі людини встигають здійснюватися процеси біотрансформації, детоксикації шкідливих речовин і виведення їх у зовнішнє середовище (мал. 1.2.1) . Але дія, що відповідає правій частині цього рівняння сила токсичної дії шкідливих речовин реалізується через дефіцит часу, приводячи біологічний об'єкт до загибелі.
Це означає, що в дійсності к1 ≠ к2,, , , тобто обумовлений таким способом рівень ГДКс. с. нижче можливостей організму по детоксикації шкідливих речовин. Це дозволило ввести більш високу гранично допустиму концентрацію шкідливих речовині в повітрі робочої зони - ГДКр. з. (мал. 1.2.2.) для випадку трудової діяльності людей.
Рисунок. 1.2.1. Взаємозв'язки стахостичних параметрів періоду життя людей
концентрацій, мг/м3