
- •Тема 1. Паблік рилейшнз – зв’язки з громадськістю: що це таке?
- •1. Паблик рілейшнз у буденному житті
- •2. Визначення паблик рілейшнз
- •3. Паблик рілейшнз і споріднена з ними діяльність
- •4. Пр і супутні науки
- •5. Принципи і функції паблик рілейшнз
- •6. Вимоги до особистих якостей фахівця з паблик рілейшнз
- •7. Освіта фахівців із паблик рілейшнз
- •Тема 2. Витоки та історія розвитку паблік рилейшнз
- •3. Інституціоналізація паблик рілейшнз у сша
- •4. Перші пр-фірми, перші професіонали-піармени
- •5. Використання паблик рілейшнз державними органами
- •6. Створення наукових засад і зміцнення статусу паблик рілейшнз
- •7. Епоха Франкліна Рузвельта: паблик рілейшнз у дії
- •8. Срср
- •9. Глобалізація паблик рілейшнз як професіональної системи
- •10. Пр у кінці хх століття
- •11. Стан паблик рілейшнз в Україні
- •Тема 3: Громадськість та її думка у сфері паблік рилейш
- •1. Поняття громадськості
- •2. Типологія груп громадськості
- •3. Визначення цільових груп громадськості
- •4. Пріоритетні групи громадськості
- •5. Громадськість та її думка
- •Тема 4. Засоби реалізації завдань паблік рілейшнз
- •2. Паблик рилейшнз і новітні інформаційні технології
- •3. Реклама як засіб пр
- •4. Рекламна кампанія та її психологічні складові
Тема 2. Витоки та історія розвитку паблік рилейшнз
3. Інституціоналізація паблик рілейшнз у сша
Розвиток не тільки емпіричної практики зв'язків із громадськістю, а й становлення паблик рілейшнз як професії набули особливого розмаху в США в XIX столітті.
Безпосереднім попередником паблик рілейшнз у їх сучасному розумінні вважається розвиток прес-посередництва, уособленням якого був прес-агент. Найвідомішими представниками цього різновиду занять у першій половині минулого століття вважаються Амос Кендалл і Фінес Барнум. Їхні імена виділяються не випадково. Вони були пов'язані з певними віхами в становленні паблик рілейшнз як самостійного суспільного явища.
Протягом першої і приблизно чверті другої половини XIX століття у Сполучених Штатах Америки набула формального визнання професія фахівця у зв'язках із громадськістю, яка була уособлена, головним чином, постаттю прес-агента. Також слід зазначити, що американські історики паблик рілейшнз вважають техніку їх роботи примітивною і грубою. Організація сприятливої преси для наймачів прес-агентів носила спорадичний і здебільшого безсистемний характер. Поле діяльності прес-агента обмежувалося певною місцевістю, а самі його дії відрізнялися короткотерміновістю. Він часто прагнув досягти негайного результату на кожний окремий акт свого господаря, не намагаючись створити йому стійку за часом репутацію.
Набагато ширші можливості для конституювання професії піармена з’явилися наприкінці ХІХ - на початку XX століття. Це був період бурхливої індустріалізації, переходу до масового виробництва, інтенсивної урбанізації суспільства, розвитку транспорту, засобів зв'язку та масової комунікації. В 1870 році створюється концерн Рокфеллера «Стандард ойл», потім з'являються трест Карнегі, банки Моргана та ін., які швидко розпочали відігравати значну роль в американській економіці.
Наступним важливим фактором, що дав у цей час потужний імпульс розвиткові системи паблик рілейшнз, було формування національного ринку Америки та становлення масової преси, яка вже була здатна оперативно поширювати інформацію в масштабах країни. У цих умовах постійний зв'язок із пресою, безперервний кваліфікований вплив на неї набувають для великого капіталу, монополій принципового значення.
Зовсім не випадково, що більшість професіоналів паблик рілейшнз першого покоління - це люди, котрі прийшли саме з газет. Журналісти в цю пору виявилися найбільш підготовленими для такої роботи. Адже реклама, яку вони робили в пресі, була тривалий час єдиним засобом, за допомогою якого великі компанії спілкувалися зі своїми ринками. Крім того, газети і газетярі були тим середовищем, в якому монополії піддавалися найдошкульнішим атакам.
4. Перші пр-фірми, перші професіонали-піармени
Перша самостійна американська фірма, що розпочала надавати спеціальні послуги клієнтам, була відкрита у м. Бостоні у 1900 році під назвою «Пабліситі-бюро». Організована колишніми журналістами і очолювана Дж. Міхаелсем, вона мала на меті «надавати прес-агентські послуги для якомога більшої кількості клієнта за відповідну оплату». Дж. Міхаелс активно доводив, що його послуги масштабніші, аніж робота прес-агента. Він називав себе «експертом з паблісіті», «спеціалістом у відносинах зі споживачами» та «корпоративним радником». Загальнонаціонального визнання це бюро набуло у 1906 році, коли до нього звернулися залізничні компанії з пропозицією організувати опір впровадженню жорстких правил на залізничному транспорті, що ініціювалися у Конгресі США Президентом США Теодором Рузвельтом. Бюро виконувало це замовлення таємно, ніяк не рекламуючи того факту, що має зв'язки із залізничним транспортом. Воно ефективно використовувало методи збирання фактів, створення пабліситі, налагодження особистих контактів із метою насичення загальнонаціональної преси, особливо щотижневих видань, матеріалами на підтримку залізниць. Щоправда, проведена кампанія в пресі не дала очікуваних наслідків, але головне було в тому, що керівництво залізниць зробило переоцінку своєї діяльності в галузі зв'язків із громадськістю і згодом створило свій власний відділ паблик рілейшнз.
Слідом за «Пабліситі-бюро» виникають інші самостійні фірми, які надавали послуги промисловим корпораціям, поширюючи сприятливі для них публікації та інформаційні матеріали. В історії паблик рілейшнз розпочалася смуга переходу від стану, коли підприємці «посилали громадськість до біса», до політики «інформування публіки». Самостійні фірми паблик рілейшнз якраз і виконували це завдання, виступаючи для корпорацій та інших організацій інтерпретаторами їх діяльності. Новим у цьому процесі було те, що почали виникати фірми паблик рілейшнз у столиці США Вашингтоні, де приймалися закони і де потрібно було організовувати тиск на Капітолійський пагорб. До фірм, зокрема до однієї з них - Агентства Уільяма Сміта, утвореного у 1902 році, уже запрошували не лише журналіста, а й тих, хто колись працював у Конгресі або на Конгрес.
Лі користувався терміном пабліситі для відсилання до сучасного розуміння ПР, проте вже з 1919 р. став вживати слова паблік рилейшнз. Саме він першим заклав у підвалини цієї професії поняття відкритість, чесність, він же першим використав систему роздачі релізів у широких масштабах.
Першим, хто запропонував використовувати термін «паблик рилейшнз» був Д. Макгроу, відокремивши таким чином цю діяльність від рекламної.
Першим американським президентом, який активно використав методи ПР, був Теодор Рузвельт.