5. Громадськість та її думка

В узагальненому вигляді поняття «громадська думка» означає сукуп­ність поглядів індивідів стосовно певної проблеми. Згадуваний Едуард Бернайз називав громадську думку «поняттям, що описує ледь помітну, рухливу та нестійку сукупність індивідуальних суджень .Про­фесор Прінстонського університету Харвуд Чайлдз, проаналізувавши близько 40 відомих визначень громадської думки, найбільш вдалим вва­жає те з них, яке зробив Герман Бойл: «Громадська думка - це не назва чогось одного, а класифікація певної кількості чогось».

Громадська думка — тимчасовий стан суспільної свідомості, що виявляється як сукупність оцінних суджень різноманітних груп і верств населення, індивідуальних думок із певної проблеми, яка стосується групи людей. Сформовану громадську думку важко змінити.

Громадська думка виникає всередині групи людей, що спілкують­ся між собою, разом з'ясовують суть проблеми, її можливі соціальні наслідки та міркують, які дії необхідно здійснити. Незважаючи на те, що цей процес, безумовно, зачіпає особисті судження, все ж думки ін­дивідів щодо соціальної проблеми за своєю формою та змістом знач­но залежать від колективного (громадського) обговорення.

Тому, виходячи саме з таких позицій, фахівці з паблик рілейшнз здебільшого цікавляться такими характерними ознаками громадської думки:

Спрямованістю думки, що вказує на загальну якісну оцінку пробле­ми, повідомляє про налаштованість на неї у вигляді суджень типу: «позитивно-негативно-байдуже», «за-проти-не визначився», «за-проти-за умови». У своїй найпростішій формі на запитання анкети спрямованість думки фіксується відповіддю «так» або «ні». У цілому саме з'ясування спрямованості є основним і найпошире­нішим виміром громадської думки, що цікавить не лише піарменів.

Інтенсивністю думки, що є показником того, якої сили набуває думка людей незалежно від її спрямованості. Формою виміру ін­тенсивності (воднораз і спрямованості) громадської думки можуть бути відповіді респондентів на запитання анкети типу: «цілком згодний-згодний-мені байдуже-не згодний-повністю не згодний».

Стабільністю думки, що означає тривалість часу, протягом якого значна частина респондентів незмінно виявляє одну і ту ж спрямо­ваність та інтенсивність почуттів. Фіксація стабільності думки пот­ребує зіставлення результатів не менш як трьох розведених у часі досліджень.

Інформаційною насиченістю, що вказує на те, яким обсягом знань щодо об'єкта думки володіють люди. Досвід доводить, що більш по­інформовані щодо проблеми люди висловлюють і чіткішу думку про неї; що ж до спрямованості думки таких людей, то її важко передбачити. Ті, хто мають більше знань і чіткішу думку, - діють передбачуваніше щодо проблеми.

Соціальною підтримкою, яка є свідченням ступеня впевненості людей у тому, що їхні думки поділяються іншими в межах даного соціального середовища. Міра соціальної підтримки показує міру консенсусу людей із приводу проблем.

Тема 4. Засоби реалізації завдань паблік рілейшнз

2. Паблик рилейшнз і новітні інформаційні технології

Новітні інформаційні технології розширили арсенал засобів паб­лік рилейшнз.

Починаючи з 90-х років на телевізійному ринку активно працю­ють компанії, які спеціалізуються на телевізійному паблісіті.

На замовлення клієнта вони випускають відеоньюзреліз — теле­візійну версію друкованого прес-релізу, в якій аудіотекст супровод­жується рухливим зоровим рядом.

В Інтернет-просторі успішно функціонує така ПР-технологія, як електронний ПР, що включає в себе наступні елементи:

1) веб-ПР, інструментами якого виступають інтерактивні сайти, які надають користувачу послуги «швидких питань та відповідей»; веб-конференції, що проходять у текстовій формі, в аудіо- та відеоформаті; веб-презентації, тобто інтерактивні каталоги, які доступні в мережі;

2) мережевий ПР, під яким розуміються електронні розсилки прес-релізів не лише у вигляді текстових документів, але й в якості аудіо- та відеофайлів, графічних зображень, що надсилаються електронною поштою у вигляді прикріплених до листа файлів. Також інструментами мережевого ПР можуть виступати різноманітні чати, Інтернет-форуми та віртуальні організації;

3) online-ПР, який передбачає можливість онлайнового доступу до офлайнової інформації (наприклад, тематичні статті із друкованої преси на Інтернет-сайті тощо), а особливо онлайнове інформування за допомогою мережевих інформаційних ресурсів та електронна інтерактивна база даних, доступна через мережу. Інструментами online-ПР є також Інтернет-сайти, які містять детальну інформацію стосовно конкретного продукту та способів його отримання; промо-сайти зі спеціальними пропозиціями; сайти, створені під спеціальний проект або подію, тощо.

У цьому зв'язку більшість компаній прагнуть використовувати Інтернет в якості ефективного засобу ПР та реклами, який доступний цілодобово і дозволяє оперативно, з мінімальними витратами виходити на ринок, в тому числі й на міжнародний, без відкриття у кожному населеному пункті або країні своїх представництв.

Таким чином, сучасні технології змінюють характер ПР-діяльності, перетворюючи її на більш відкриту для громадськості. Інтернет дозволяє тій або іншій компанії оперативно і на глобальному рівні звернутися до потенційного споживача з найрізноманітнішою інформацією. Важливим є те, що відстань між ПР-спеціалістами та аудиторією при цьому значно скорочується, бо властивості мережі дозволяють проводити ПР-акції в режимі реального часу.

Як відомо, особливо важливим моментом в ПР-діяльності є зворотний зв'язок, який і забезпечує одна із основних особливостей інтернету — інтерактивність.

На жаль, структура і змістовне наповнення українських інтернет-сайтів залишає бажати кращого. Вітчизняні фірми не дуже переймаються своїм представництвом в мережі Інтернет. Зупинимося лише на невеликому аспекті інформаційної роботи — створення новини, оформлення її у виді прес-релізу і розміщення на інтернет-сайті фірми.

Новина — це спосіб залучення уваги громадськості до організації, особистості чи задуму, і якщо її вже залучено, то її потрібно, як мінімум, «підтримувати на плаву», тобто створювати новини знову і знову.

Новина звичайно оформляється у виді прес-релізу, розсилається в ЗМІ по каналах факсимільного зв'язку, електронної пошти і розміщається на корпоративних сайтах.

Одна з головних задач ПР — керування інформацією як такою. Вже в доступному для огляду майбутньому Інтернет стане одним з найважливіших інструментів, за допомогою якого буде здійснюватися це керування. Треба бути готовим до подібних змін.