Перелік питань до самостійної роботи:

Партійні системи зарубіжних країн. Багатопартійність, її причини. Багатопартійні системи, їх різновидності. Двопартійні системи, їх різновидності. Однопартійні системи. Безпартійні системи.

Методичні вказівки

Партійна система – це політична структура, що утворюється із сукупності політичних партій різних типів з їх стійкими зв’язками і взаємовідносинами між собою, а також з державою та іншими інститутами влади.

Одним з найпоширеніших підходів до типології політичних систем є виділення одно-, дво- і багатопартійних систем та безпартійних.

У сучасному світі виділяються наступні види партійних систем:

• багатопартійні: класичні (Італія, Нідерланди), з домінуючою партією (з партією-гегемоном) (Мексика, колишні країни соцтабору), з домінуючою партією (Японія, Індія в окремі періоди своєї історії), блокова (Франція у другій половині 70-их – початок 80-их років);

• двопартійні (США, Канада, Великобританія);

• однопартійні (Китай, В’єтнам, Габон, Заїр, Камерун, Куба, Лаос);

• безпартійні (Катар, ОАЕ, Кувейт, Саудівська Аравія, Оман.

Також деякі автори виділяють:

• партійна поміркованого плюралізму (Німеччина, Бельгія, Франція);

• поляризованого плюралізму (Італія, Нідерланди, Фінляндія);

• автомізовані (Малайзія).

У нормально функціонуючій державі демократичного типу загальним критерієм визначення кількості партій є кількість партій, що мають своє представництво в парламенті внаслідок проведення демократичних, прямих, загальних виборів. У багатопартійній політичній системі, як правило, характер парламентської більшості, побудованої на різноманітних комбінаціях основних партій, представлених у парламенті, змінюється після кожних виборів. Відповідно здійснюється і зміна урядових кабінетів.

Багатопартійна система – цілісне утворення, що формується всередині політичної системи суспільства на основі усталених зв’язків між політичними партіями, які відрізняються між собою програмними настановами, тактикою, внутрішньою структурою.

Однопартійна система – неконкурентний тип партійної системи, що складається з представників однієї політичної партії.

Найчастіше у світовій політичній практиці використовується партійна система поміркованого плюралізму, яка характеризується наявністю трьох-п’яти партій, жодна з котрих не переважає і не може самостійно утворити правлячу коаліцію.

Поширеною є поляризована партійна система, за якої боротьбу за політичну владу несуть більше шести партій. При наявності великої кількості невеликих партій, як правило, вони утворюють блоки або коаліції на час проведення передвиборчої кампанії.

Змістовий модуль 2 (зм 2). Конституційні засади організації державної влади в зарубіжних країнах.

Тема 7. Виборче право та виборчі системи зарубіжних країн. План семінарського заняття

1. Виборче право та його джерела.

2. Вибори та їх класифікація.

3. Виборчий процес.

4. Стадії виборчого процесу та їх характеристика.

5. Порядок організації і проведення виборів.

6. Поняття і види виборчих систем:

а) мажоритарна виборча система та її види;

б) пропорційна виборча система;

в) змішані виборчі системи.

7. Оцінка різних видів виборчих систем.

8. Інші інститути безпосередньої демократії в зарубіжних країнах:

- референдуми;

• відкликання;

• народна демократична ініціатива;

• опитування населення.