Методичні вказівки

Під формою держави ми розуміємо сукупність зовнішніх ознак, які зумовлюються її змістом. В науці державного (конституційного) права розрізняють дві основні форми держави – форма державного правління та форму державного устрою.

Під формою правління розуміють структуру, правове становище та співвідношення вищих органів державної влади. Розбіжність між двома основними існуючими формами правління – монархією і республікою – залежить від того хто стоїть на чолі держави – монарх чи президент (виборний глава держави чи спадковий). Якщо глава держави виборний та змінний то це республіка, якщо спадковий, то це монархія. Існуючі в наш час форми правління в більшості свідчать про історичні традиції, чим про конкретний характер самої держави. Основні якісні особливості сучасної держави, такі як демократизм чи реакційність, централізація чи децентралізація не знаходиться в прямій залежності від форми правління. Однак, форма правління має досить суттєве значення. Вона істотно впливає на структуру державного апарату та існуючі між його окремими ланками взаємовідносини.

Студентам на семінарському занятті доцільно дати визначення монархії та визначити основні характерні ознаки абсолютної парламентської та дуалістичної монархії. При характеристиці республіканської форми правління треба засвоїти такі характерні особливості, які притаманні президентській та парламентській республікам, визначити їх позитивні сторони.

Щодо змішаних форм правління, то слід відзначити що вони сполучають у собі елементи як президентських так і парламентських республік. Серед особливих форм правління слід виділити монархію з республіканськими елементами (виборну монархію), колективну монархію та республіку з монархічними елементами (пожиттєве президентство). До певної міри сюди ще можна віднести і такі особливі форми правління як правління військової хунти, правління політичної організації, правління політичного лідера та теократичну (клерикальну) республіку.

Питання про форму державного устрою це фактично питання про те, як організована територія даної держави, з яких частин вона складається і яке їх правове становище. В це питання входить проблема співвідношення та взаємозв’язку між різними органами (адміністративними, муніципальними, суб’єктами федерації), які існують в територіальних структурах цієї держави, з централізованими органами державної влади.

В конституційному (державному) праві виділяють дві основні форми державного устрою – унітарну та федеративну, що зовсім не виключає змішаних форм державного устрою.

На семінарському занятті студенти повинні охарактеризувати обидві ці форми та визначити їх основні характерні ознаки. Основну увагу доцільно приділити федеративній формі державного устрою, оскільки, вона досить складна і в кожному окремому випадку має унікальні специфічні особливості. Необхідно мати на увазі, що в федеративних державах існує декілька принципів розмежування компетенції між суб’єктами та суб’єктами федерації. Серед них принцип „дуалістичного” федералізму, принцип двох виключних сфер компетенції та тричленна система розмежування компетенції. Крім того слід звернути увагу на питання, що стосуються організації органів влади та управління суб’єктів федерації, та на деякі аспекти їх функціонування. В першу чергу це стосується аспектів їх фінансування.

Серед інших форм політично-територіального устрою на семінарському занятті слід розглянути регіоналістську державу, конфедерацію, унію та співдружність. Оскільки питання, які стосуються автономних утворень в зарубіжних державах виносилися на самостійну роботу, повертатися до них в ході семінарського заняття вважаємо за недоцільне.