Тема 2. Загальна характеристика конституцій та інших джерел державного (конституційного) права зарубіжних країн. План семінарського заняття

1. Поняття конституції, її сутність та зміст.

2. Способи прийняття, зміни та скасування конституцій в зарубіжних країнах.

3. Види конституцій та їх класифікація.

4. Конституційний нагляд за рубежем: його об’єкти, види та органи.

5. Особливості конституцій:

   • США;

   • Великобританії;

   • ФРН;

   • Японії;

   • Італії;

   • Франції.

Методичні вказівки.

Розгляд першого питання семінарського заняття доцільно розпочати з визначення поняття „конституція”. Також доцільно підкреслити, що в сучасній науці конституційного (державного) права термін „конституція” застосовується в двох основних значеннях: конституція фактична та конституція юридична. Студентам необхідно дати визначення фактичної та юридичної конституції, а також охарактеризувати її основні юридичні властивості: основний закон держави ; вища юридична сила; прийняття та зміна в ускладненому порядку; особливий об’єкт регулювання.

Визначаючи сутність конституції слід підкреслити, що з цього приводу у представників різних юридичних шкіл єдина точка зору відсутня. Школа природного права бачить в ній свого роду суспільний договір, нормативісти - вищу, основну норму, інституціоналісти - статут не лише держави а й корпоративної організації суспільства в цілому, марксизм – ленінізм - продукт класової боротьби та закріплення її результатів. В сучасній науці прийнято розглядати суть конституції як юридичного та ідеологічного документів.

Щодо змісту конституції, тут слід підкреслити, що в наш час в світі нараховується більше ста діючих конституцій, які відрізняються між собою за часом прийняття, структурою, змістом. Кожна, з нині діючих конституцій, має свої специфічні індивідуальні риси. В них знайшли відображення спеціальні, національні політичні історичні регіональні та інші особливості відповідної країни. Одночасно конституціям притаманні спільні, співпадаючі риси: проголошення гасла народного суверенітету; проголошення та встановлення демократичних свобод громадян та підданих; визначення принципів організації системи вищих органів влади та порядок діяльності складових її підсистем. В сучасній науці конституційного права неодноразово робились і робляться спроби класифікувати конституції зарубіжних країн за різними ознаками. На наш погляд, студентам на семінарському занятті слід виділити наступні види класифікацій: за структурою (кодифіковані; не кодифіковані; і комбіновані); за юридичними ознаками (інструментальні та соціальні); за формою (писані та неписані); за порядком прийняття (даровані; прийняті представницьким органом, схвалені на референдумі); за періодом дії (постійні та тимчасові). Розкриваючи дану проблему, студенти мають можливість розглянути різні варіанти прийняття та внесення змін до конституцій.

Інститут конституційного контролю (нагляду) – один з найважливіших інститутів демократичної держави який виник 1803 році в США. Його правильне функціонування забезпечує дотримання основного закону та підтримує необхідну стабільність. Студентам необхідно визначити функції конституційного контролю, його об’єкти та суб’єкти. В сучасній світовій практиці виділяють два основних види здійснення конституційного контролю – децентралізований (американський) та централізований (європейський). Студентам слід засвоїти, що конституційний контроль класифікується за різними підставами. За часом здійснення розрізняють попередній та подальший конституційний контроль; за формою конституційний контроль може бути абстрактним або конкретним; за змістом конституційний контроль може бути формальним або матеріальним; за обов’язковістю проведення конституційний контроль може бути обов’язковим або факультативним; за характером правових наслідків вирізняють консультативний та ухвальний конституційний контроль.