Тема 4 психологічний аналіз діяльності людини. Бмоційно-вольові процеси і стани

1. Поняття і структура діяльності. Вміння і навички

У психології широко використовується діяльніший підхід у вивченні психіки людини (М. Я. Басов, С. Л. Рубінштейн, О. М. Леонтьєв та ін.). Такий підхід розглядається як принцип вивчення психіки і як окрема те¬орія. В юриспруденції досліджується правомірна і протиправна діяльність, аналізуються різні види діяльності (слідча, судова, оперативно-розшукова або злочинна діяльність, діяльність злочинних груп тощо). У психологічній науці діяльність визначається як динамічна сис¬тема взаємодій суб'єкта зі світом або як сукупність дій людини, спря¬мованих на задоволення її потреб та інтересів. Іншими словами, ді¬яльність — це форма активного ставлення до дійсності, у перебігу якої людина впливає на навколишній світ (інших людей, речі і природу). Діяльність — це активність, регульована свідомістю людини і спря¬мована на пізнання зовнішнього світу. В психології розрізняють види діяльності: трудову, навчальну, ігрову (гру). Діяльність людини характеризується цілеспрямованістю, планові¬стю і систематичністю. У своїй діяльності людина керується свідомо 32 поставленими цілями. Діяльністю керує усвідомлена мета як регулятор активності. Доречно згадати класиків, навести слова К. Маркса про те, що павук виконує операції, які нагадують операції ткача, і бджола по¬будовою своїх воскових чашечок посоромлює деяких людей — архі¬текторів. Але і найгірший архітектор від найкращої бджоли із самого початку відрізняється тим, що перш ніж будувати чашечку з воску, він уже побудував її у своїй голові. Наприкінці процесу праці виходить результат, що вже на початку цього процесу був в уяві людини. Йдеть¬ся про те, що людина, здійснюючи діяльність, досягає мети за допо¬могою свідомо організованих засобів і способів дій. Діяльність має плановий характер. Будь-яка діяльність є системою дій, що знаходять¬ся у чіткому порядку, є взаємозалежними. Діяльність людини соціаль¬но зумовлена, пов'язана з розвитком суспільства. За своєю структурою діяльність складається з окремих дій, а дії — з окремих робочих операцій. Причому дія в психології розглядається як одиниця діяльності. Операція — це спосіб виконання дії, зумовлений ситуацією. Є дві стадії володіння робочими операціями. У психологічній лі¬тературі їх називають уміннями і навичками. Уміння — це дія, основою якої є практичне застосування одержаних знань. Уміння формуються шляхом вправ. Особливістю уміння є те, що окремі операції ще можуть бути не цілком досконалими (тривалими, містити певні недоліки тощо). Більш високим ступенем оволодіння робочими операціями є навички. Навичка — це дія, яка має високий ступінь освоєння і сформована шляхом повторення до досконалості. Навичка — це автоматизовані компоненти дій. Наприклад, вирізняють навички водіння автомобілем, навички письма тощо. У психології розглядають перцептивні, інтелек¬туальні та рухові навички. На формування навичок впливають об'єктивні (стан або конструк¬ція устаткування, умови роботи та ін.) і суб'єктивні причини (стан здоров'я, динаміка навички, настрій тощо).