3. Використання методу тестування в юридичній практиці

У процесі досудового слідства, судового розгляду, профілактичної діяльності обізнані в психології особи можуть використовувати тесто¬ві методики. Тести застосовує психолог чи експерт-психолог при про¬веденні діагностичних або експертних досліджень (участь у слідчих діях, провадження судово-психологічної експертизи). Термін «тест» походить від англійського test, що означає випро¬бування. Тест — це певне завдання (система завдань), яке дає змогу визначати рівень розвитку тієї чи іншої психологічної властивості (якості) особистості. У психології використовується також термін «тестування», що означає проведення перевірки або випробувань із використанням стандартизованих завдань (тестів), які відрізняються відповідною шкалою значень. Тестування застосовується з метою ви¬мірювання індивідуальних відмінностей. У психології розрізняють тести інтелекту (для виявлення розумо¬вого потенціалу індивіда), тести особистісні (вимірюються різні сто¬рони особистості: установки, цінності, відносини, емоційні властиво¬сті та ін.), тести креативні (для вивчення творчих здібностей особи¬стості), тести досягнень (визначають ступінь володіння конкретними знаннями, вміннями, навичками), тести проективні (для цілісного ви-вчення особистості, заснованого на психологічній інтерпретації ре¬зультатів проекції (перенесення суб'єктом власних властивостей чи станів на зовнішні об'єкти) тощо. З метою дослідження пізнавальної сфери, наприклад сприйняття, може використовуватися, зокрема, метод пояснення сюжетних кар¬тин, який полягає в пред'явленні випробовуваному тих чи інших ма¬люнків: веселих, сумних, зі складним сюжетом. При цьому врахову¬ються активність і бажання випробовуваного розглядати малюнок, витрачений час. Унаслідок тестування можуть бути одержані дані про кмітливість особи, вміння виділити істотне, емоційне відображення (відгук). Для дослідження сприйняття випробовуваного результативним є ме¬тод відшуковування чисел за допомогою таблиць Щульте. Сутність цього тесту полягає в такому. На п'яти планшетах написані в різному порядку цифри від 1 до 25. На кожному планшеті вони написані по-різному. Випробовуваному пропонується відшукати, показати і назвати уголос всі цифри підряд і зробити це якомога швидше. При оцінці ре¬зультатів ураховується різниця в кількості часу, витраченого на кожний планшет. Збільшення його на останніх планшетах свідчить про стомлю¬ваність, прискорення — про повільне входження в роботу. У нормі на кожний планшет має витрачатися однаковий час (від ЗО до 50 с). Для дослідження пізнавальної сфери може бути застосовано метод заучування десяти слів. Випробовуваному зачитують десять слів і про¬понують повторити в будь-якому порядку. Дослід повторюється п'ять разів, через годину — ще раз. Крива запам'ятовування може вказувати на послаблення активної уваги, стомлюваність, «застрявання» на по¬милці. Деяка модифікація розглянутого тесту у вигляді методу заучу¬вання десяти чисел застосовувалася у військах спеціального призна¬чення для визначення особливостей запам'ятовування випробовува¬ними в екстремальних умовах (пропонувалося десять різних двознач¬них чисел). Зорово-моторний тест «форм Бендера» спрямовано на виявлення мозкових уражень, визначення емоційних розладів. Дев'ять простих фігур подаються одразу на одній картці. Усього карток вісім. Випро¬бовуваного просять скопіювати кожне зображення зі зразка перед ним. При оцінці підраховується час і аналізується характер виконання кож¬ного завдання. Використання тестових методик не припускає спрощеного підходу. Історія юридичної психології знає періоди, коли з метою визначення причетності до вчиненого злочину пропонувалося використовувати тестування. Зокрема, мала місце рекомендація про використання тесту «плями» (у психології — тест Роршаха) для «діагностики» причет¬ності. Якщо випробовуваний у чорнильних плямах Роршаха бачив схожість зі слідами крові, робився висновок про його причетність до вчинення злочину (рис. 1). Водночас уведення в психологічну практику тесту Роршаха стало одним із великих досягнень психології XX ст. Цей тест призначено для діагностики прихованих установок, спонукань, властивостей характе¬ру. Основні теоретичні настанови Роршаха полягали в такому. Рис. 1. Фрагменти зображень плям за тестом Роршаха Якщо людина оперує всією плямою, це означає, що вона здатна сприймати основні взаємозв'язки і схильна до систематизованого мис¬лення. Якщо увагу зосереджено на дрібних деталях, це означає, що людина уїдлива і дріб'язкова, якщо на рідкісних — схильна до «над¬звичайного» і здатна до загостреної спостережливості. Відповіді на біле тло, на думку Роршаха, свідчать про наявність опозиційної установки: 24 у здорових людей — про схильність до дискусій, упертість і свавілля, а у психічно хворих — про негативізм і відхилення у поведінці1. Тест руки (Hand Test) — проективна методика дослідження особи, що призначена для діагностування відкритої агресивної поведінки. Стимульний матеріал тесту руки — стандартні дев'ять зображень кистей рук (рис. 2) і одна порожня таблиця, при показі якої просять пред¬ставити кисть руки та описати її уявлювані дії. Зображення подаються у певних послідовності та положенні. Обстежуваний має відповісти на запитання про те, яку, на його думку, дію виконує нарисована рука (або сказати, що здатна виконувати людина з такою рукою). Крім запису від¬повідей, реєструються положення, в якому обстежуваний тримає таблицю, а також час із моменту пред'явлення стимулу до початку відповіді. Рис. 2. Зображення кистей рук для тесту руки 1 Див.: Белый Б. И. Тест Роршаха. Практика и теория / Под ред. Л. Н. Собчик. -С.-Пб.: Дорваль, 1992. У практиці визначення професійної придатності і при провадженні судово-психологічних експертиз ефективними є стандартизовані особи¬стіші опитувальники. За своєю сутністю опитувальник є певним набором запитань, кожне з яких логічно пов'язане з основною проблемою дослі¬дження і призначене для вивчення та оцінки певних властивостей і про¬явів особистості. Найвідомішими опитувальниками є: Опитувальник РЕК (Ганс і Сибілла Айзенки); Опитувальник міні-мульт (скорочений варіант міннесотського особистісного переліку ММРІ); характерологічний опи¬тувальник К. Леонгарда; тест Кеттела (16РР-опитувальник); патохаракте-рологічний діагностичний опитувальник Лічка та ін.