
- •Введення
- •Коротка гірничо-геологиична характеристика шахтного поля.
- •2. Розкриття|розкриття| шахтного поля
- •3. Запаси шахтного поля
- •4. Термін служби шахти.
- •5. Схема і спосіб підготовки шахтного поля.
- •6. Система розробки
- •7. Режим роботи шахти
- •8. Вибирання засобів механізації очисних робіт
- •9. Розрахунок довжини лави
- •10. Разрахунок нормативної навантаження на очисний вибій.
- •11. Розрахунок навантаження на очисний вибій по гірничо-технічним чинникам.
- •12. Розрахунок крепі
- •13. Технологія очисних робіт.
- •14. Паспорт кріплення і керування покрівлею|покрівлею| у очисний виробок
- •15. Спосіб охорона підготовчих вироблень і співвід-ношення між очисними і подготовітельнимі робота-ми.
- •16. Охорона праці і техніка безпеки.
- •17. Провітрювання лави і контроль за змістом|вмістом| метану.
- •19. Протипожежний захист
- •Літератури.
12. Розрахунок крепі
Оскільки|тому що| в лаві застосовується механізована крепь|, то розрахунок зво-диться до перевірки чи витримають задні стійки|стойки| крепі| навантаження від по-рід покрівлі|покрівлі|.
Навантаження на 1 м|м-коді| посадочного ряду|лави| крепи| визначається по формулі:
[4],
с. 59; [3], с. 205.
де: h - висота обрушуваного шару порід або потужність безпосередньої по-крівлі, м; h =11м
γ - щільність порід безпосередньої покрівлі, т/м3; γ=2,8 т/м3
В- довжина секції крепи по перекриттю, м; В=4,025м
г - крок пересування секції (крок посадки), м; г=0,63м
З технічної характеристики крепи ми знаємо крок установки секцій крепі, кількість стійкий в задньому ряду секції і робочий опір однієї стійки. За цими даними визначаємо навантаження, що витримується 1 м посадочного ряду крепі і порівнюємо її з розрахунковим навантаженням, кількість стійкий в посадочному ряду комплексу - 2, робочий опір, однієї стійки - 658 кН.
Визначаємо навантаження, що витримується одним метром посадочного ряду крепи:
тобто вибрана крепь задовольняє вимогам даних умов.
Якщо породи безпосередньої крівлі міцніші і представляють консольну балку, то тиск на 1м площу робітничого, простору вибою визначається по формулі:
Qз= h·γ, тc/м2 [3],c. 196
Qз = 11x2,5 = 27,5 тс/м2
Визначивши тиск покрівлі на 1м (Qз, необхідно розрахувати щільність крепи, тобто кількість стійкий на 1 м2 привибійного простору:
[3],
с. 202
де: Рд - допустиме навантаження на стійку ( тс або кН).
Якщо для кріплення застосовуються металеві стійки, то Рд береться з їх технічної характеристики, а якщо дерев'яні стійки, необхідно провести на-ступні розрахунки:
1. Визначити діаметр стійкі по формулі:
d = (l,l +1,15)·√ m = 1.12·√1,35 = 14 см [3], с. 202
де: m - потужність пласта, см.
2. Навантаження, що витримується дерев'яною стійкою|стойкою|, визначається по фор-мулі:
[3],
с. 202
де: σк - критична напруга на стискування, по П.М. Цимберевічу, яке визна-чається
[3],
с. 202
Тут:
m - довжина стійкі, рівна потужності
пласта, см;
і - радіус інерції для круглого перетину, см.
1. Визначивши критичне навантаження на дерев'яну стійку Рк, необхідно роз-рахувати допустиме навантаження на цю стійку по формулі:
.
де: ψ- запас міцності (зазвичай|звично| ψ= 2 + 3).
Вимірювання Рд в кгс необхідно перевести в тс, тобто розділити на 100.
2. Знаючи,тиск покрівлі на 1м (Qз) в тс/м і допустимому навантаженні на стійку Рд в тс, визначаємо щільність крепи, тобто кількість стійкий на 1 м2 привибійного простору:
Відстань між кріпильними рамами по падінню визначається по формулі:
[3],
с. 203
де: п' - число стійкий по простяганню|випрати| на глибину врубу згідно прийнятої конструкції крепі| (число стійкий в кріпильній рамі) п' = 3;
г -глубина| врубу (ширина захоплення|захвату|), м., при виїмці ОМ г = 1 м|м-код|;
пст - число стійкий на 1 м2 привибійного простору.
Звичайна|звична| відстань між кріпильними рамами на пологому і похилому па-дінні приймають 1 - 1,2 м|м-коди|, а на крутому - 0,9 м.
Відстань
між кріпильними рамами приймаємо 1м|