10. Разрахунок нормативної навантаження на очисний вибій.
Нормативне навантаження на вибій – це мінімальна середньодобова здобич|видобуток|, яка досягається в конкретних гірничо-геологічних умовах при ефек-тивному використанні вживаного устаткування|обладнання| і прогресивної організації праці. Норматив є|з'являється| мінімальним і встановлення добового плану нижче не до-пускається. Розрахунок виконуємо відповідно до наказу|наказ-інструкції| Мінвуглепрому СРСР № 169-191.
Добове нормативне навантаження на очисний вибій залежить від прий-нято-го добового режиму роботи. Приймаємо 3 зміни здобичі|видобутку| і одну ремонт-но-підготовчу. Тривалість кожної зміни 360 хв. Тоді нормативне навантажен-ня розраховуємо по формулі:
де: А0 – норматив навантаження на очисний вибій, А0 = 940 т.
± а – поправка до нормативного навантаження при зміні довжини ла-ви на один метр від нормативного значення, приймається залежно від засобів механізації, кута падіння пласта і стійкості безпосередньої покрівлі по табли-цях, т/м, а =2,5
Δlоз – різниця між фактичної довгої лави і табличним значенням, м,
Δlоз =20м
nзм – число змін здобичі в добу, nзм =3 зміни;
γ – об'ємна вага вугілля, т/м3, γ = 1,35 т/м3 ;
K – коефіцієнт, що враховує зменшення нормативу на очисний вибій у зв'язку з погіршенням гірничо-геологічних умов, К = 0,7 – пласт небезпечний по раптових викидах і значне метановидеління.
Тзм – тривалість зміни здобичі, 360 хв.
При довжині лави рівної 180 м, потужності пласта рівної 1,35 м, отри-муємо|одержуємо|:
Ан
= (940 -1,5·20)·
11. Розрахунок навантаження на очисний вибій по гірничо-технічним чинникам.
Для того, щоб визначити навантаження на лаву, перш за все необхідно знайти тривалість циклу по формулі:
[5]c.
154;
де: l - довжина лави, м;
Up - робоча швидкість подачі комбайна, м/ хв.;
Uм - маневрова швидкість подачі комбайна, м/ хв.;
∑t - сумарний час на допоміжні операції, віднесений кім довжини лави (при узкозахватной виїмці ∑t = 0,4 - 0,6 м/ хв.); ∑ t =0,4м/ хв.
К0 - коефіцієнт, що враховує норматив часу на відпочинок (К0=1,12);
Кпз - коефіцієнт, що враховує норматив часу на підготовчо-завершальні опе-рації і особистий час працює (Кпз = 1,15).
Час роботи в очисному забої по здобичі за добу визначається по формулі:
Т = (tзм - tпз) ·nзм, хв. [5], с. 154;
де: tзм - тривалість зміни здобичі, хв.; (при 6-годинній зміні tзм = 360 хв.);
tnз - тривалість підготовчо-завершальних операцій в зміну, хв. (приймається 20 хв.);
пзм - число змін здобичі в добу ; пзм=3
Т = (360 - 20) · 3 = 1020 хв.
Визначаємо можливе число циклів в добу по формулі:
Знаючи кількість циклів в добу, визначаємо навантаження на лаву по формулі:
Адоб =1· m ·γ·г·пц, т/доб. [5], с. 154, 162
де: l - довжина лави, м;
m - потужність пласта, м;
r - посування лави за цикл (глибина врубу), м;
γ
- щільність вугілля, т/м3;
пц - кількість циклів в добу.
Адоб = 180·1,35·0,63·1,35 · 6= 1240 т/доб
Отримане|одержувати| навантаження на очисний вибій по організаційно-технічних|технічних| чин-никах|факторах| необхідно перевірити по газовому чиннику|фактору|.
Визначення допустимого навантаження на лаву по газовому чиннику|фактору| проводиться|виробляє| по формулі:
[5],
с. 155, [20], с. 145;
де V - максимально допустима швидкість руху повітря в лаві (згідно вимог ПБ, V = 4 - 6 м/с..); U=4| м/с
S - мінімальна площа|майдан| поперечного перетину лави (прохідний перетин), вільна для проходу повітря, м2 |м-коду|; S=3,8| м2 |м-коду|
с|із| - допустима Правилами безпеки концентрація метану у витікаючому струмені, 1%;
Р - коефіцієнт, що враховує витоки повітря через вироблений простір|простір-час|, без-посередньо прилеглий до привибійному| простору|простір-час|. Приймається по таб|. 6.4, с. 124 "Керівництво по проектуванню вентиляції вугільних шахт", Київ, 1994; ( 1,2 - 1,3); Р=1,3
Кн - коефіцієнт нерівномірності газовиділення в лаві, береться з таб. 6.3, с. 123 "Керівництво по проектуванню вентиляції вугільних шахт", Київ, 1994; або з таб. 13, с. 146; Ігнатенко "Вентиляція, підземні пожежі і справа" ряту-вальника, М.: Надра, 1975; коливається від 1,5 до 1,2 (від газоносності); Кн=1,3
qл - відносна метанообильность лави, м3/т, визначається за наслідками пла-нових вимірів в шахті, або дається в завданні; qл =16,5 м3/т.
Т.к відносна метанообильность досить висока qл > (10 - 15) м3/т, наван-таження на лаву по газовому чиннику значно нижче за навантаження, що определенной по гірничотехнічних чинниках.
В цьому випадку для досягнення високих навантажень на очисний вибій необхідно| проводити заходи щодо зниження метанообільности| засобами|коштами| де-газації відповідно до рекомендацій "Керівництва по дегазації вугільних шахт". М.: Надра, 1975, с. 5 - 7.
Розрахунок проводиться|виробляє| в наступному|слідуючому| порядку|ладі|:
A) Знаючи відносну метанообільность| лави qл |, м3 |м-код| /т, визначуваний її абсо-лютну метанообільность| (м3 |м-код|/мин) по формулі:
[21],
с. 50
Б) Користуючись "Керівництвом по дегазації вугільних шахт", формулою (1.1), с. 5, визначаємо розрахункову метанообільность| лави по чиннику|фактору| вен-тиляції:
[21],
с. 5
де:
V - допустима по ПБ максимальна швидкість
руху повітря в лаві (від 4 до 6 м/с)
S - прохідний перетин, м2 |м-код| ,
с|із| - допустима ПБ концентрація метану у витікаючому струмені
Кн - коефіцієнт нерівномірності метановыделения в лаві (таб. 6.3, с. 123 Керівництво по вентиляції) [1,5-1,2]
B)
т.к 1абс
> 1расч
то
необхідне застосування дегазації, с. 5
Керівництва по де-газації. [21].
Г) Коефіцієнт дегазації (Кдег), при якому забезпечується нормальне по чинни-ку вентиляції провітрювання, визначається по формулі:
[21]
с. 6
Д) Знаючи коефіцієнт дегазації (Кдег), визначуваний спосіб дегазації по таб. 1.1, с. 7 "Керівництва по дегазації", допустиме навантаження на лаву при зас-тосуванні дегазації визначається по формулі:
де: qв - відносна метанообільность лави при застосуванні дегазації (форм.1.10, с.9 Керівництва). [21]
Знаючи добові навантаження на лаву і на проектований шахтопласт|, визначаємо кількість лав, що діють:
де: А2 - добова здобич з проектованого пласта, т/доб.;
Адоб - добова здобич з однієї лави, т.
Приймаємо три що діють і одну лаву, що резервний-діє.