8. Вибирання засобів механізації очисних робіт

В даний час|нині| на шахтах застосовується комплексна механізація очисних робіт. Вона припускає|передбачає| механізацію кріплення і керування гірським|гірничим| тиском|тисненням| за допомогою механізованих крепей|, застосування|вживання| яких знижує важкомісткість|трудомісткий| робіт, підвищує безпеку праці і знижує виробничий травматизм в порівнянні із застосуванням|вживанням| індивідуальних крепей|.

Для роботи лави в курсовому проекті, враховуючи гірничо-геологічні умовах проектованої виємкової ділянки приймаємо механизований комплекс 2КД-90.

- система розробки - стовпова;

- потужність відпрацьовуваних пластів комплексом 1,1 – 1, 5м;

- кут падіння пласта - 35°.

До складу механізованого комплексу входять:

- механізована крепь - КД-90;

- комбайн ГШ-500;

- скребковий конвеєр СПЦ 330;

- насосна станція СНД-300/40;

- устаткування зрошувальної системи 1 УЦНС-13;

- електроустаткування;

- крепь сполучення УКС

9. Розрахунок довжини лави

Довжина лави залежить як від гірничо-геологічних чинників|факторів|, так і від вживаної виємковой| техніки.

При застосуванні|вживанні| виємковиє| машин довжина лави складається з машин-ної частини|частки| (машиною здобичі|видобутку|, що виймається) і сумарної довжини верхньої і нижньої ніш. Довжина ніш залежить від типу|типа| виємковиє | машини. Ніши заз-вичай|звично| виймаються на відбійний молоток або за допомогою БВР. Ніши мо-жуть не вийматися, якщо застосовуються комбайни з|із| самозарубивающимся| виконавським органам типу|типа| ГШ-200, РКУ-10, РКУ-13, ГШ-500 і ін.

Довжина лави визначається по організаційно-технічних|технічних| чинниках|факторах| і пе-ревіряється по чиннику|фактору| вентиляції.

Розрахунок проводиться|виробляє| залежно від схеми роботи комбайна по челно-ковой| або однобічной|однобічній| схемі.

У даному курсовому проекті приймаємо однобічной | схему роботи ком-байна.

По однобічний схемі:

де: Т_зм - тривалість зміни здобичі,хв.; (при 6-годинній зміні - 360 хв.)

t_nз - час на підготовчо-завершальні операції (зазвичай =15-20 хв.); приймаємо t_nз= 20 хв.

t_np - час на провітрювання лави після БВР в нішах (зазвичай 5-7 хв.); t_np=0

п_зм - число змін здобичі в добу (звичайна 3 зміни);

t_ко - час на кінцеві операції (звичайні 20-30 хв.на 1 цикл);приймаємо.

t_ко=30 хв.

п_ц - число циклів в добу (орієнтування можна брати 3 цикли в зміну здо-бичі);

К - коефіцієнт готовності комбайна до роботи (коливається залежно від типа комбайна від 0,7 до 0,85) приймаємо К=0,7;

V_р - робоча швидкість подачі комбайна, м/ хв., U_p= 4,5 м/ хв.

У зв'язку з тим, що вона може значно варіювати від конкретних гірни-чо-геологічних умов і особливо від опору вугілля різанню, вона визначаєть-ся по формулі:

де: Р_уст - стійка потужність двигунів комбайна, квт; Р_уст=350 квт.

H_w - питомі енерговитрати на руйнування вугілля, кВт. ч/т, визначається по графіках залежності цієї величини від опірності вугілля, різанню [4],

с.5 - 6, або [6], с. 72 - 73. H_w=0,35

Останні позначення колишні.

V_м - маневрова швидкість комбайна, м/ хв., береться з характеристики ком-байна і приймається на 20% більше, ніж робоча швидкість, V_м = 6м/ хв.

t_з - час на заміну одного зубка (різця), хв.; (в середньому = 1 хв.);

r - ширина захоплення комбайна або смуги вугілля, що виймається, м; r=0,63м

m - потужність пласта (шаруючи), що виймається, м;

z - витрата зубків на 1м вугілля в целике, шт/м (зазвичай. 0,02- 0,005шт/м); приймаємо z = 0,02

t_в - час допоміжних операцій, віднесений км довжини лави (t_в коливається від 0,08 до 0,3 хв. на 1 м довжини лави); приймаємо t_в=0,2

l_н - сумарна довжина ніш, м, l_н=2 м

Враховуючи технічні характеристики комбайна ГШ-500 і середнє по ву-гільній промисловості приймаємо U_p =4,5 м/хв.

[1]c. 167;

Перевіряємо довжину лави по чиннику|фактору| вентиляції по наближеній форму-лі:

де; S - прохідний перетин лави, м²; приймається по технічній характеристиці комплексу, або визначається S = 3,8 м²;

де m – потужність розрахункового пласта, м.;

m₁ – мінімальна потужність пласта для даного мехкомплекса, м.;

m₂ – максимальна потужність пласта для даного мехкомплекса, м.;

S – площа поперечного перетину для розрахункового пласта, м².;

S₁ - мінімальна площа поперечного перетину для даного мехком-

плекса, м².;

S₂ – максимальна площа поперечного перетину для даного мехком-

плекса, м².

V - допустима по ПБ швидкість руху повітря по лаві (від 4 до 6 м/с);

V = 4, м/с

d - допустима по ПБ концентрація метану у витікаючому струмені лави (не більше 1 %);

К_о - коефіцієнт, що враховує рух частини|частки| повітря по виробленому прос-тору|простір-час| (при повному|цілковитому| обваленні К_о = 1,2 - 1,4); К₀=1,3

q - відносна метанообільность лави, м³/т; q=16,5 м³/т

К_н - коефіцієнт, що враховує природну дегазацію в період відсутності робіт здобичі (при довгих стовпах і повному обваленні покрівлі К_н = 0,7);

п_ц - кількість циклів в добу; п_ц = 3

г - ширина захоплення|захвату| комбайна, м|м-код|; г = 0,63 м.

m - потужність пласта, м|м-код|; m = 1,35м|

γ - щільність вугілля, т/м³; γ = 1,35 т/м³.

Порівнюючи довжину лави, визначену по організаційно-технічних|технічних| чин-никах|факторах| і по чиннику|фактору| вентиляції для подальших|дальших| розрахунків приймається най-менша довжина з|із| 2-х розрахунків.

Враховуючи розкроювання шахтного поля приймаємо довжинулави180 м.