2. Розкриття|розкриття| шахтного поля

Згідно нашим умовам проводимо розрахунок глибини стовбура, найбільшу глибину розробки і довжину розкриваючих виробленьРозрахунки проводимо по наступній схемі::

де: AG| - глибина стовбура|ствола|, м|м-код|;

α - кут|ріг| падіння пласта; α = 13,°| h - відстань між пластами, м|м-кодом| (СВ);

h = 155 м.;|м-кодів|;;;;;. АВ - довжина розкриваючого|розтинати| квершлагу, м|м-код|; L - розміри поля по падінню, L =3600 м|м-код|; DG| - потужність наносів-100 м.

Визначимо довжину квершлагу по формулі:

Повна глибина стовбура = AG + 25 (глибина зумпфа) = 505 + 25 = 530 м. Повна глибина розробки = FK + наноси = L·sinα + наноси, оскільки

FK = 2AD = КЕ·sinα = L·sin α

FK = 3600 ·0,225= 810 м.

Повна|цілковита| глибина розробки складе: 810м+100м| = 910 м.

Згідно мого завдання|задавання| відстань між пластами складає 115 метрів. Перевіримо, чи можливо одночасно відпрацьовувати|відробляти| обидва пласти. Для цього скористає-мося формулою А.П. Килячкова:

М = 12m₂+ 3,5 m₂,м

де: m - потужність нижнього пласта, що виймається, м (відповідно до зав-дання - це m₂ ).

М|м-код| - мінімальна потужність порід межпластья|, при якій допустима підробка вищерозміщеного пласта.

М = 12·1,35+ 3,5 ·1.35 = 23 м.

В даному випадку h = 155 м.; М =23 м., h > М, то пласти m₁ і m₂ можна відпрацьовувати одночасно.

Краще всього головний стовбур провести до порід междупластья, а роз-криття обох пластів провести одним капітальним квершлагом. Вироблення при цьому знаходитимуться в порожніх породах і на них менше виявляти-меться вплив гірських робіт, зменшуватися витрати на їх підтримку.

Розкривається одночасно два пласти.

3. Запаси шахтного поля

Балансові запаси шахтного поля визначимо по формулі:

Z₆=SH∑P,т

де: S - розмір шахтного поля по простяганню, м (S =6500 м ); Н - розмір ша-хтного поля по падінню, м (Н = 3600 м); ∑Р - сумарна виробниства пластів шахтного поля, т/м²

∑P = (m₁+m₂)·γ, т/м²

m₁- потужність першого пласта, м (m₁ = 1,15м); m₂ - потужність другого плас-та, м (m₂ = 1,35м);

γ - об'ємна маса вугілля, т/м³ (γ =1,35т/м³ )

∑P = (1,15 + 1,35)·1,35 =3,38 т/м².

Z₆ =6500·3600·3,38 =79092000 т.

Промислові запаси визначимо по формулі:

Z_п = Z₆·с,т

де: с|із| - коефіцієнт витягання|видобування|, який показує, яку частину|частку| балансових запасів видають на поверхню ( с|із| = 0.9 )

Z_п = 79092000·0.9 = 71182800 т

4. Термін служби шахти.

Термін служби шахти залежить від промислових запасів і виробничої потужності шахти і визначається по формулі:

[1],с.9.

де: Т_р - розрахунковий термін служби шахти, років;

Z_n - промислові запаси, т;

А - виробнича потужність шахти, т/рік.

Повний|цілковитий| термін служби шахти з урахуванням|з врахуванням| її розвитку і загасання|затухання| буде:

Т_п =Т_р+t_раз+t_зат, років [1], с. 11

де: Т_р - розрахунковий термін служби шахти, років

t_paз - термін освоєння проектної потужності, років (коливається від 2 до 3 років)

t_зат - час на загасання здобичі у зв'язку з відробітком запасів (2-3 року).

Т_п = 34 + 3 + 3 =40 років.

Виробнича потужність шахти (А) забезпечується при одночасному від-робітку двох пластів m₁ і m₂.

Відповідно до завдання|задавання| проектування ведеться по одному з пластів. Навантаження на кожен пласт розподіляємо пропорційно їх потужності: .

Надалі всі розрахунки проводяться по пласту m ₂ потужністю 1,35 м.