
- •Введення
- •Коротка гірничо-геологиична характеристика шахтного поля.
- •2. Розкриття|розкриття| шахтного поля
- •3. Запаси шахтного поля
- •4. Термін служби шахти.
- •5. Схема і спосіб підготовки шахтного поля.
- •6. Система розробки
- •7. Режим роботи шахти
- •8. Вибирання засобів механізації очисних робіт
- •9. Розрахунок довжини лави
- •10. Разрахунок нормативної навантаження на очисний вибій.
- •11. Розрахунок навантаження на очисний вибій по гірничо-технічним чинникам.
- •12. Розрахунок крепі
- •13. Технологія очисних робіт.
- •14. Паспорт кріплення і керування покрівлею|покрівлею| у очисний виробок
- •15. Спосіб охорона підготовчих вироблень і співвід-ношення між очисними і подготовітельнимі робота-ми.
- •16. Охорона праці і техніка безпеки.
- •17. Провітрювання лави і контроль за змістом|вмістом| метану.
- •19. Протипожежний захист
- •Літератури.
ЗМІСТ
Стор
ВВЕДЕННЯ......................................................................................................2
1. КОРОТКА ГЕОЛОГІЧНА ХАРАКТЕРИСТИКА........................................4
2. РОЗКРИТЯ ШАХТНОГО ПОЛЯ.................................................................6
3. ЗАПАСИ ШАХТНОГО ПОЛЯ .....................................................................7
4. ТЕРМІН СЛУЖБИ ШАХТИ......................................................................... 9
5. СХЕМА І СПОСІБ ПІДГОТОВКИ ШАХТНОГО ПОЛЯ...........................10
6. СИСТЕМА РОЗРОБОКИ...............................................................................11
7. РЕЖИМ РОБОТИ ШАХТМ..........................................................................12
8. ВИБИРАННЯ ЗАСОБІВ МЕХАНІЗАЦІЇ ОЧИСНИХ РОБІТ....................13
9. РОЗРАХУНОК ДОВЖИНИ ЛАВИ..............................................................14
10. РАЗРАХУНОК НОРМАТИВНОЇ НАВАНТАЖЕННЯ НА ОЧИСНИЙ ВИБІЙ…………………………………………………………………………….18
11. РОЗРАХУНОК НАВАНТАЖЕННЯ НА ОЧИСНИЙ ВИБІЙ ПО ГІР- НИЧОТЕХНІЧНИХ ФАКТОРАМ.....................................................................19
12. РОЗРАХУНОК КРЕПІ....................................................................................23
13. ТЕХНОЛОГІЯ ОЧИСНИХ РОБОТ...............................................................26
14. ПАСПОРТ КРІПЛЕННЯ І УПРАВЛІННЯ ПОКРІВЛЕЮ У ОЧИСНІЙ ВИРОБКИ...............................................................................................................28
15. СПОСІБ ОХОРОНИ ПІДГОТОВЧИХ ВИРОБЛЕНЬ І СПІВВІДНО-
ШЕННЯ МІЖ ОЧИСНИМИ І ПІДГОТОВЧИМИ РАБОТАМИ.....................30
16. ОХОРОНА ПРАЦІ І ТЕХНІКА БЕЗПЕКИ..................................................32
17. ПРОВІТРЮВАННЯ ЛАВИ І КОНТРОЛЬ ЗА ЗМІСТОМ МЕТАНА........34
18. ПИЛЕПРИДУШЕННЯ НА ДІЛЬНИЦІ.......................................................36
19. ПРОТИПОЖЕЖНИЙ ЗАХИСТ....................................................................38
ЛІТЕРАТУРИ..................................................................................................40
Введення
Вугільна промисловість завжди була і зараз залишається одній з най-важливіших галузей промисловості і важливою часткою паливно-енергетич-ного комплексу України. На базі вугільної промисловості працюють гірська і кольорова металургія, хімія, медицина, енергетика.
В даний час вугільна промисловість України, як і інші галузі, пережи-ває спад в розвитку.
Шахтний фонд України, особливо Донбас, характеризується складни-ми гірничо-геологічними і виробничо-технічними умовами розробки: збіль-шилася глибина розробки, багато шахт небезпечні по раптових викидах ву-гілля і газу, пісковиків; пил багатьох пластів небезпечний по вибуховості; із збільшенням глибини робіт зростає температура гірських порід; вугільні пласти мають невелику потужність, крім того, постійно відчувається брак коштів на розвиток вугільних підприємств, а зношеність основних фондів висока.
Велике значення для розвитку гірських робіт на шахтах має своєчасне проведення в достатній кількості підготовчих вироблень для підготовки фронту очисних вибоїв.
Вугленосний район Краснодону є одним з найбільш перспективних в Дон-басі. Так само як і в цілому в галузі, в районі необхідно розробити і уп-роваджувати розумну політику закриття нерентабельних і безперспективних шахт з урахуванням соціального захисту шахтарів.
Даний курсовий проект виконується з метою закріплення, поглиблення і розширення знань по розділу "Розкриття і системи розробки вугільних ро-довищ". Дана робота є важливим підготовчим етапом до дипломного проек-тування.
При роботі над курсовим проектом накопичується досвід самостійно-го вирішення питань вибирання засобів механізації очисних робіт, розроб-ляється паспорт кріплення і управління покрівлею, вибирається тип комп-лексу і комбайна, а також вирішуються інші питання, відбувається ознайом-
лення
з учбовою і довідковою літературою,
нормативними документами по охороні
праці.
.
Коротка гірничо-геологиична характеристика шахтного поля.
Шахта «Дуванна» по адміністративному діленню знаходиться на тери-торії району Краснодону Луганської області України. У промисловому від-ношенні надра належать ПАТ «Краснодонвугілля»..
Поблизу розташовані крупні промислові центри, як г.г. Луганськ, Крас-нодон, Молодогвардейськ, Суходольськ.
У транспортному відношенні поле шахтне розташоване в сприятливих умовах, до заподу від шахтного поля проходит залізнична магістраль Лу-ганськ-Ізваріно.
Ділянку пересікає асфальтована дорога, яка сполучає міста Краснодон-Луганськ, поле шахтне перетинаються мережею грунтових доріг.
У вказаних кордонах поле ш. «Дуванная» має кордони; по прстіру 6 км.,
по падінню – від 3,5км. Суміжні поля шахт, що діють, знаходяться;
- на півдні і південному сході – ш. «Таловськая» ;
- на заході ш. «50- річча СРСР»;
-на північи– поля ш. «Лютікова».
-на сході – поля ш. «Баракова»
Шахта « Дуванная » здана в експлуатацію в1965году з проектною по-тужністю 0,9 тыс.т. /год. Виробнича потужність на 2012 рік встановлена на рівні 500 тыс.т. Шахта має 1 основних пласта –К2+Кв2 з потужністю 0,8-2,2м. і кутом падіння 0-12º; вугілля марки Ж.
Пласт К2+Кв2 не небезпечний по викидах вугілля і газу; небезпечний по вибуховості вугільного пилу; не схильний до самозагорання; опірність вугіл-ля різанню 121-150 кг/см; природна газоносність 16,5м3/т. м.
Безпосередня
покрівля
пласта до 20% буде представлена від мало.
до вельми нестійким тонкоплиточным,
тонкослоистым алевролітом міцністю
(до 75%) в безпосередній покрівлі
очікується вельми нестійкого,
тріщинува-того
аргіліту. Залягання піщанику в
безпосередній крівлі очікується в
цент-ральній
частині виємкового
стовпа і складає близько 30%. Піщаник
складає і основну покрівлю пласта з
потужністю від 30.5 до 46,5м., при середній
38,5м. Піщаник викидонебезпечний, важко
і среднеобрушаемый, середньо і
мало-стійкий,
межа міцності від 66-113 мПа. Піщаник
сірого кольору, дрібнозер-нистий,
в грунті шаруючи крупнзернистый, рідше
до гравелина, частими вк-люченнями
рослинного детриту лінзи вугілля, що
складають, до 0,5м., що є причиною нестійкості
і обрушаемоссти. Безпосередній грунт
представлений алевролітом. аргілітом,
рідше піщаником. Породи грудкуватою
текстурою, нестійкі від 66-113 мПа. Піщаник
сірого кольору, дрібнозернистий, в
грунті шаруючи крупнзернистый, рідше
до гравелина, частими включеннями
рос-линного
детриту лінзи вугілля, що складають, до
0,5м., що є причиною нестійкості і
обрушаемоссти.
.