Показники виконання плану по фонду оплати праці

Показники	За планом	Фактично	Відхилення (+, -)	Виконання, %
Фонд оплати праці, тис.грн.	2850,0	3191,5	+289,5	110,16
Чисельність робітників, чол.	1000	975	-25	97,5
Відпрацьовано днів на 1 робітника	285	280	-5	98,25
Середня денна заробітна плата, грн.	10,00	11,50	+0,50	105,00

У наведеному прикладі вплив окремих факторів на фонд оплати праці був таким:

Загальне відхилення (більше+, менше-) по фонду оплати праці, тис.грн.: 3139,5-2850,0=+289,5.

У тому числі за рахунок зміни:

- чисельності робітників (97,5-100) х 2850,0 : 100 = -71,3;

- відпрацьованих днів на 1 робітника (98,25 х 97,5:100 — 97,5 х 2850 = (95,79-97,5):100 х 2850 = -48,7;

- середньої даної заробітної плати(110,16 — 95,79)х2850:100=+409,5.

Перевага способу відносних чисел у порівнянні з іншими розглянутими вище полягає в тому, що розрахунки впливу факторів можна проводити по обмеженому колу вихідних даних, відображених у процентах або коефіцієнтах.

Балансовий, або сальдовий спосіб застосовується тоді, коди відомо загальне відхилення показника, що аналізується, а також розмір впливу всіх факторів, крім одного. У цьому випадку вплив невідомого фактора знаходиться відніманням розміру впливу відомих факторів.

У тих випадках, коли економічний показник є результатом взаємозв’язку факторів у вигляді суми їх величини, можна застосовувати прийом часткового складу: наприклад, доплата за продукцію бригаді робітників рослинництва в умовах роботи на колективному підряді наприкінці року збільшилась на 5 тис.грн. Розцінка доплати на 1 тис.грн. вартості валової продукції не змінилась. Вартість же валової продукції бригади збільшилась порівняно із плановою на 50 тис.грн., у тому числі по зернових культурах збільшилась на 70 тис.грн., а по технічних — зменшилась на 20 тис.грн. У цьому випадку доплата за продукцію за рахунок вартості продукції зернових збільшилась на +7 тис.грн. = (5000:50000) х (+70000), а за рахунок продукції технічних культур — зменшилась на 2 тис.грн. = (5:50) х 20000).

Розглянуті способи аналізу застосовуються для вивчення будь-якого господарського результату зображеного конкретним видом простої пропорційної залежності його від окремих факторів. Ці способи все більше практично застосовують в економічній роботі і в управлінні виробництвом. Вони використовуються для розрахунків розміру впливу факторів на обсяг продукції, собівартість її виробництва, продуктивність праці, фонд оплати праці, фондовіддачу, прибуток і рентабельність тощо.

Аналіз кореляційної залежності економічних показників від окремих факторів складніший. Ступінь впливу таких факторів при аналізі визначають за допомогою методів кореляції. При цьому зв’язок між кореляційним фактором і результативним показником характеризується коефіцієнтом кореляції, який змінюється від нуля до одиниці. Чим ближчий він до одиниці, тим тісніший зв’язок між показниками, що аналізуються. Коефіцієнт кореляції, визначений за спеціальною формулою, з плюсом показує прямий зв’язок, з мінусом — обернений. Наприклад, якщо коефіцієнт кореляції між урожайністю цукрових буряків і нормою внесення мінеральних добрив на 1 га становить 0,55, то ступінь зв’язку між цими показниками вважають досить високим. Тісним прийнято вважати зв’язок при коефіцієнті, більшому за 0,5.

Отже, для даної культури однією з найважливіших умов підвищення врожайності є краще удобрення посівної площі.

Коефіцієнт кореляції обчислюють за формулою

R =

де n — число спостережень; у — результативний показник; х — факторіальний показник.

За допомогою методів кореляції визначають важливу з точки зору економічного аналізу величину, а саме: вплив окремих факторів на результати господарювання. Розглянемо залежність урожайності цукрових буряків від норми внесення мінеральних добрив, яку можна описати у вигляді формули у = а + bx.

Для визначення параметрів а і b цього рівняння користуються відомим способом найменших квадратів, розв’язуючи таку систему рівнянь ∑у=аn+b∑x

∑уx=а∑x+b∑x²

де n — кількість випадків зв’язку, взятих для аналізу (господарств, років тощо); у — урожайність, ц/га; х — кількість внесених добрив, ц/га;

Для розв’язання системи рівнянь складають допоміжну таблицю, в якій записують всі n випадків зв’язку врожайності з нормою добрив і визначають значення згаданої системи рівнянь. Розмір впливу фактора на результат оцінюють за параметром b (його називають коефіцієнтом регресії), який показує, на скільки одиниць зміниться господарський результат при зміні величини фактора на одиницю. Наприклад, розв’язане рівняння залежності врожайності озимої пшениці від норми внесення мінеральних добрив у колгоспах Кагарлицького району Київської області мало вигляд: у=11,6+4х. Це свідчить про те, що 1 ц мінеральних добрив у переведенні на стандартні туки забезпечує приріст урожайності озимої пшениці 4 ц/га. Дані цього аналізу можна використати в управлінні виробництвом для планування рівня врожайності, оцінки економічної ефективності додаткових витрат на мінеральні добрива, планування раціональнішого їх використання тощо.

Більш складні залежності можуть бути зображені множинними кореляційними лінійними рівняннями такого виду:

у = а₀ + а₁х₁ + а₂х₂ + …+ а _nх_n

За допомогою конкретних видів інших функцій можна зобразити будь-яку кореляційну залежність. Задачі множинної кореляції відносять до числа так званих економіко-математичних методів, розв’язання яких ефективне лише за допомогою сучасних обчислювальних засобів, зокрема, комп’ютерів.

Багатогалузевий характер сільського господарства і велика залежність його від природних умов зумовлює складний взаємозв’язок багатьох факторів, що впливають на результати господарської діяльності. Це потребує необхідності широкого використання при аналізі економіко-математичних методів і електронних обчислювальних машин. Кореляційні прийоми зараз широко використовуються для аналізу рівня продуктивності окремих галузей сільськогосподарського виробництва. За їх допомогою визначають вплив на урожайність культур таких факторів, як кількість і якість внесених добрив, кількість опадів і температурних змін за рік, окремих агротехнічних заходів. У тваринництві визначають вплив на рівень продуктивності тварин норм витрачання кормів, їх якості і поживності, породності тварин та ін.

Дані кореляційного аналізу ефективно використовуються в управлінні виробництвом для прогнозування і планування рівня продуктивності галузей, урожайності культур, продуктивності тваринництва, для оцінки економічної ефективності додаткових витрат на виробництво, планування раціонального їх використання.

Одним з поширених способів аналізу є групування. Групування — це розподіл багатьох спостережень на якісно однорідні групи за певними суттєвими для них ознаками. Це дозволяє вивчити зв’язки та залежності між явищами, соціально-економічні та структурні зміни, які відбуваються в них. Розв’язуються ці завдання за допомогою різних видів групувань: типологічних, структурних і аналітичних. Групування частіше використовуються в наукових дослідженнях кореляційних взаємозв’язків між явищами, які аналізуються, визначення суттєвості факторів та напрямків їх впливу.