2.5. Способи аналізу впливу факторів (елімінування)

Розглянуті вище способи вивчення взаємозв’язку економічних показників, способи деталізації їх на окремі фактори і порівняння дають можливість при економічному аналізі визначити величину позитивного або негативного впливу окремих факторів на показник, що вивчається. Це дозволяє оцінити роль цих факторів у формуванні того чи іншого економічного показника, виявити важливіші фактори, тобто знайти основні причини зниження або підвищення ефективності виробництва. Аналітичні результати такого вивчення відіграють важливу роль у розробці й прийнятті оптимальних управлінських рішень, для обґрунтування яких у процесі аналізу важливо порівнювати фактичні результати господарської діяльності з розрахунковими, в яких передбачене доцільніше поєднання окремих факторів з плановими показниками, а також з кращими виробничими результатами інших господарств.

На практиці простішим і доступнішим є аналіз впливу на результати господарської діяльності окремих факторів, що знаходяться у пропорційному взаємозв’язку. Для цього застосовують так звані способи елімінування — послідовні або ланцюгові підстановки, спосіб обчислення різниць, спосіб відносних чисел і балансовий, або сальдовий, спосіб. Техніка застосування прийому послідовних (ланцюгових) підстановок полягає в тому, що для визначення розміру впливу на результат окремих факторів послідовно замінюють одну величину факторів іншою (наприклад, планову фактичною), вплив якої визначають у процесі аналізу. Зважаючи на це положення, ступінь впливу окремих факторів на відхилення, наприклад фактичного результату (у^/) від базисного (у⁰) знаходять послідовним порівнянням таких комбінацій факторів:

у⁰=f(х⁰₁, х⁰₂, х⁰₃, …х⁰_n),

у¹=f(х^/₁, х⁰₂, х⁰₃, …х⁰_n), Δу(х₁) = у^/ — у⁰ або = у⁰-у^/;

у²=f(х^/₁, х^/₂, х⁰₃, …х⁰_n), Δу(х₂) = у² — у¹ або = у¹ — у²;

у³=f(х^/₁, х^/₂, х^/₃, …х⁰_n), Δу(х₃) = у³ — у² або = у²-х³;

.................................... ............................................

у^/=f(х^/₁, х^/₂, х^/₃, …х^/_n), Δу(х_n) = у^/ — у^n-1 або = у^n-1-у^/;

Δу = у^/ — у⁰ = Δу(х₁) + Δу(х₂) + Δу(х₃) + …+ у (х_n),

де Δу(х₁) слід читати як відхилення показника у за рахунок першого фактора х₁; у¹, у², у³, у^n-1 — підставні умовні показники.

Застосування цієї узагальненої методики аналізу впливу окремих факторів на господарський результат має практичне значення. Її загальний зміст можна яскраво розкрити хоча б на прикладі одержання прибутку (у). Зазначимо, що його величина залежить від таких трьох факторів: 1) кількості реалізованої продукції (х₁); 2) реалізаційної ціни (х₂); 3) повної собівартості одиниці продукції (х₃). Ці фактори знаходяться у такому зв’язку з показником прибутку: у=х₁(х₂-х₃). Для ілюстрації методики аналізу візьмемо вихідні дані по реалізації цукрових буряків (табл. 2.2.).

Таблиця 2.2.

Показники реалізації цукрових буряків

Показники	За планом	Символ	Фактично	Символ
Прибуток від реалізації, тис.грн.	225,0	у0	275,0	у/
Кількість реалізованої продукції, тис.ц	45,0	х01	50,0	х/1
Середньореалізаційна ціна за 1 ц, грн.	12,00	х02	14,00	х/2
Повна собівартість одиниці продукції, грн.	7,00	х03	8,50	х/3

Для визначення розміру впливу окремих факторів на прибуток послідовно порівнюють результати розв’язання таких рівнянь:

У⁰=45,0 (12 — 7) = 225 тис.грн.;

У_І=50,0 (12 — 7) = 250 тис.грн.;

У_ІІ=50,0 (14 — 7) = 350 тис.грн.;

У^/=50,0 (14 — 8,5) = 275 тис.грн.

Отже, вплив найважливіших факторів реалізації цукрових буряків на прибуток такий, тис.грн: загальне відхилення (більше +, менше -) фактичного прибутку від планового — +50,0.

У тому числі за рахунок зміни:

кількості реалізованої продукції +30,0 = (630-600);

реалізаційної ціни +105,0 = (735-630);

собівартості реалізованої продукції –21,0 = (714-735).

Наведений розрахунок показує, що перевиконання плану прибутку зумовлене збільшенням кількості реалізованих буряків на 25 тис.грн., підвищенням цін на 100 тис.гн.

Наведену послідовність аналізу і техніку його проведення можна застосувати для вивчення будь-яких господарських результатів, що характеризуються простою пропорційною залежністю їх від окремих факторів.

У деяких випадках, особливо при аналізі впливу багатьох факторів, що знаходяться у взаємозв’язку у вигляді добутку, доцільніше користуватися способом аналізу за допомогою абсолютних різниць без визначення ланцюгових підстановок. Враховуючи послідовність впливу на господарський результат окремих факторів при застосуванні цього способу виходять з таких загальних правил.

1. По кожному фактору шляхом порівняння визначають позитивні (+) або негативні (-) відхилення або різниці величин факторів, що аналізуються, від базисних, які позначають знаком ∆:

у^/=f(х^/₁, х^/₂ , х^/₃ , ….х^/_n ) — у⁰=f(х⁰₁, х⁰₂ , х⁰₃ , ….х⁰_n ) = ∆у, ∆х₁, ∆х₂, ∆х₃, …∆х_n

2. Вплив першого фактора дорівнює відхиленню в ньому, взятому у співвідношенні з абсолютними базисними величинами наступних факторів: ∆у(х₁)=f(∆х⁰₁, х⁰₂ , х⁰₃ , ….х⁰_n )

3. Вплив другого, третього і кожного наступного факторів дорівнює відхиленню у відповідному факторі, взятому в співвідношенні з абсолютними фактичними величинами попередніх проаналізованих факторів і в співвідношенні з базисними — наступних, ще не вивчених на даній стадії аналізу факторів:

∆у(х₂)=f(∆х^/₁, х₂ , х⁰₃ , ….х⁰_n );

∆у(х₃)=f(∆х^/₁, х^/₂ , х₃ , ….х⁰_n ).

4. Вплив останнього фактора характеризується співвідношенням відхилення в цьому факторі з фактичними абсолютними величинами решти попередніх, проаналізованих факторів:

∆у(х_n)=f(∆х^/₁, х^/₂ , х ^/₃ , ….∆х_n )

Наведемо приклад аналізу виробітку в еталонних гектарах на один трактор. Зазначимо, що виробіток на трактор (у) залежить від: кількості днів перебування в господарстві (х₁); коефіцієнта використання трактора на роботах, як відношення відпрацьованих таркторо-днів до днів перебування в господарстві; коефіцієнта змінності; коефіцієнта виконання змінних норм виробітку; змінної норми виробітку в еталонних гектарах. З урахуванням символічних позначень показників в таблиці 2.3. всі ці фактори знаходяться у такому зв’язку з показниками річного виробітку на трактор: у= х₁,х₃,х₅ ,х₇,х_8.

Для ілюстрації методики аналізу цих факторів візьмемо вихідні дані з розрахунку на трактор марки Т-75 по двох господарствах (табл. 2.3.).

Менший виробіток на трактор у господарстві, що аналізується на 348 еталонних гектарів порівняно з кращим господарством пояснюється впливом таких факторів:

• рівня використання тракторів у роботі 365х(-0,05)х1,16х1,25х4,70=-124;

• змінності роботи тракторів 365х0,51х(-0,09)х1,25х4,70=-100;

• виконання змінних норм 365х0,51х1,07х(-0,075)х4,70= -70;

• різниці в середній нормі виробітку за зміну 365х0,51х1,07х1,175х(-0,23) = -54.

Таблиця 2.3.

Показники використання тракторів

Показники	Краще господарст во	Символ	Господарство, що аналізується	Символ
Річний виробіток, етал.га	1400	у0	1022	у/
Тракторо-дні перебування в господарстві	365	х01	365	х/1
Відпрацьовано тракторо-днів	204	х02	186	х/2
Коефіцієнт використання на роботах	0,56	х03	0,51	х/3
Відпрацьовано тракторо-змін	238	х04	200	х/4
Коефіцієнт змінності	1,16	х05	1,07	х/5
Виконано нормо-змін	298	х06	235	х/6
Коефіцієнт виконання змінних норм	1,25	х07	1,175	х/7
Середня змінна норма, етал.га	4,70	х08	4,47	х/8

Конкретна оцінка впливу окремих факторів дає можливість управлінському персоналу звернути увагу на ті з них, які негативно впливають на результати господарювання. У наведеному розрахунку всі чотири фактори вплинули на виробіток негативно. Характер і величина впливу кожного з них залежить від конкретних причин. Так, рівень використання тракторів на роботах і змінність залежать від фронту робіт у господарстві, справності техніки, скорочення простоїв тракторів на ремонті, забезпеченості господарства трактористами-машиністами тощо. Виконання змінних норм виробітку залежить від правильної організації роботи техніки протягом зміни на робочих місцях, кваліфікації механізаторів, максимальної завантаженості використання трактора на тих роботах, для яких він призначений тощо.

З метою правильного застосування при аналізі способу ланцюгових підстановок і способу абсолютних різниць користуються ще умовними послідовним розподілом, кожного показника, що вивчається, на кількісні та якісні фактори. Для визначення умовного підставного показника беруть фактичне значення кількісного і базисне значення якісного факторів.

Користуючись способом визначення впливу факторів за допомогою різниць, виходять з того, що при аналізі впливу кількісного фактора різницю у величині його беруть у співвідношенні з базисною абсолютною величиною якісного фактора. І, навпаки, коли визначають вплив якісного фактора, то різницю в його значенні беруть у співвідношенні з фактичною абсолютною величиною кількісного фактора. При цьому враховують, що поділ факторів на кількісні і якісні — умовний. Один і той самий фактор при вивченні одного показника можна брати за якісний, а при аналізі іншого — за кількісний. Наприклад, урожайність на 1 га при аналізі валового збору беруть за якісний фактор (кількісний — посівна площа), а при аналізі собівартості 1 ц продукції — за кількісний (якісний — витрати на 1 га посівної площі).

Слід зазначити, що в деяких навчальних посібниках та іншій літературі по аналізу відмічаються недоліки методу ланцюгових підстановок та його різновидностей. Одним з них є неточність розрахунків, яка зумовлюється різною послідовністю визначення підставних показників і так званим «не розподільним залишком» (при наявності в основному двох факторів)¹.

Наведемо приклад аналізу впливу факторів: посівної площі та урожайності на валовий збір зерна озимої пшениці виходячи з таких даних (табл. 2.4.)

В даному прикладі розмір впливу окремих факторів на валовий збір (по діючим правилам розрахунків) буде таким, в ц:

Загальне збільшення валового збору, ц: 4950 — 4000 = +950

В тому числі за рахунок зміни:

1. Посівної площі 4400 — 4000 = +400

2. Урожайності культури 4950 — 4400 = +550

Таблиця 2.4.