Соціоматриця

№	Кого Вибирають Хто Вибирає		Дмитрук	Боярчук	Савченко	Береза	Рибачок	Зроблено виборів
								Позитив-них “+”	Нега-тивних “-”	Всьо-го
			1	2	3	4	5
1	Дмитрук		Х		+		-	1	1	2
2	Боярчук		+	Х	+	-		2	1	3
3	Савченко		-	+	Х		+	2	1	3
4	Береза			-		Х	+	1	1	2
5	Рибачок		+		+	-	Х	2	1	3
Отри-мано вибо-рів		Позити-вних “+”	2	1	3	-	2
		Негати-вних “-”	1	1	-	2	1
Всього			3	2	3	2	3

Задоволеність працівника системою міжособистісних стосунків, його емоційне благополуччя визначається тим, наскільки популярний він, скільки членів групи претендують на ділові контакти з ним. Слід відзначити, що повне емоційне благополуччя визначається взаємними виборами (у табл. 1 позначено як “+”).

Якісне вимірювання міжособистих стосунків, які склалися у групі, досліджуються за допомогою соціометричних індексів. Вони використовуються для опису становища індивіда у групі, його ставлення до інших членів групи, для характеристики групи як цілісного утворення.

Характеристика позиції кожного з членів групи описується за допомогою персональних індексів: соціометричного статусу та соціометричної експансивності.

При цьому використовуються такі позначення:

R⁺oi – кількість позитивних виборів, отриманих і-м членом групи від інших;

R^-oi - кількість негативних виборів, отриманих і-м членом групи від інших;

R^-зі – кількість негативних виборів, зроблених і-м членом групи;

R⁺зі - кількість позитивних виборів, зроблених і-м членом групи.

І. Індекс соціометричного статусу відображає ставлення групи до одного з її членів – ступінь його престижу в різних ситуаціях взаємодії. Він являє собою частку від ділення алгебраїчної суми кількості дійсно отриманих даним членом групи позитивних та негативних виборів максимально можливе число таких виборів. Максимальна кількість виборів, яку може одержати кожен член групи з урахуванням того, що він не може обирати самого себе, дорівнює N-1, де N- кількість членів у групі.

При цьому індекс соціометричного статусу розраховується за такою формулою:

Sti = (R⁺оі+R^-оі) / (N-1) (1)

№1 St1 = (2+1) / (5-1) = 0,75

№2 St2 = (1+1) / (5-1) = 0,5

№3 St3 = (3+0) / (5-1) = 0,75

№4 St4 = (0+2) / (5-1) = 0,5

№5 St5 = (2+1) / (5-1) = 0,75

Соціометричний статус може бути як позитивним, так і негативним (відповідно формули 2, 3):

Sti = R⁺oi / (N-1) (2)

Sti = R^-oi /(N-1) (3)

Високий позитивний соціометричний статус, що наближається до 1, свідчить про потенційну здібність індивіда до лідерства у цій групі.

S⁺t1 = 2 /(5-1) = 0,5 S^-t1 = 1 /(5-1) = 0,25

S⁺t2 = 1 /(5-1) = 0,25 S^-t2 = 1 /(5-1) = 0,25

S⁺t3 = 3 /(5-1) = 0,75 S^-t3 = 0 /(5-1) = 0

S⁺t4 = 0 /(5-1) = 0 S^-t4 = 2 /(5-1) = 0,5

S⁺t5 = 2 /(5-1) = 0,5 S^-t5 = 1 /(5-1) = 0,25

ІІ. Індекс соціометричної експансивності відображає ставлення кожного до групи, його бажання взаємодіяти з іншими членами групи.

Розраховується як частка від ділення алгебраїчної суми кількості позитивних та негативних виборів, зроблених індивідом, на максимальну кількість таких виборів:

Еі = (R⁺зі + R^-зі) / (N-1) (4)

Е1 = (1+1) / (5-1) = 0,5

Е2 = (2+1) / (5-1) = 0,75

Е3 = (2+1) / (5-1) = 0,75

Е4 = (1+1) / (5-1) = 0,5

Е5 =(2+1) / (5-1) = 0,75

Розраховують також позитивний індекс експансивності особи та негативний (відповідно формули 5, 6):

Е⁺і = R⁺зі /(N-1) (5)

E^-і = R^-зі /(N-1) (6)

Е⁺1 = 1 / (5-1) = 0,25 Е^-1 = 1 / (5-1) = 0,25

Е⁺2 = 2 / (5-1) = 0,5 Е^-2 = 1 / (5-1) = 0,25

Е⁺3 = 2 / (5-1) = 0,5 Е^-3 = 1 / (5-1) = 0,25

Е⁺4 = 1 / (5-1) = 0,25 Е^-4 = 1 / (5-1) = 0,25

Е⁺5 = 2 / (5-1) = 0,5 Е^-5 = 1 / (5-1) = 0,25

Характеристики групи як цілісної системи міжособистісних стосунків відображають групові індекси; групової згуртованості; групової інтеграції та групової експансивності. При цьому використовують такі позначення:

∑ R⁺ - кількість позитивних виборів, зроблених у групі;

∑ R^- - кількість негативних виборів, зроблених у групі;

∑R⁺ - кількість взаємних позитивних виборів, зроблених у групі;

|Niз| - кількість ізольованих членів у групі;

N – загальна кількість членів групи.

І. Індекс групової згуртованості відображає ступінь емоційної взаємопов’язаності членів колективу, тісноту їх спілкування і являє собою частку від ділення загальної кількості взаємних позитивних виборів, зроблених у групі, на кількість максимально можливих взаємних виборів.

Чим ближче індекс групової згуртованості до одиниці, тим вища згуртованість у групі.

Зг = Σ R⁺ / 0,5* N(N-1) (7)

Зг = 4 / 0,5*5(5-1) = 0,4

Виходячи з розрахунку, бачимо, що згуртованість колективу не дуже висока.

ІІ. Індекс групової інтеграції характеризує здатність групи об’єднувати своїх членів в єдине ціле. Розраховується як різниця між загальною кількістю членів групи, які не зробили та не отримали жодного вибору (ізольованих), до загальної кількості членів групи:

І = (N - |Niз|) / N (8)

І = (5-0) / 5 = 1

Чим ближче індекс групової інтеграції до одиниці, тим сильніша інтеграція групи, отже бачимо, що інтеграція групи максимально сильна.

ІІІ. Індекс групової експансивності характеризує загальну психологічну активність групи і розраховується як відношення загальної діяльності виборів, зроблених у групі до загальної кількості можливих виборів.

Чим ближче індекс групової експансивності до одиниці, тим інтенсивніша психологічна активність групи.

Егр = (R⁺+R^-) / N(N-1) (9)

Егр = (8 + 5) / 5(5-1) = 0,65

Отже, психологічна активність групи інтенсивна.

Графічне зображення міжособистісних стосунків у колективі – соціограма – своєрідна карта колективу, який досліджується. На ній, за допомогою певних графічних символів позначаються позитивні та негативні вибори, зроблені членами даної групи у відношенні один до одного.

Зв’язки симпатії позначаються суцільною лінією з зазначенням напрямків від однієї особи до іншої; а зв’язки антипатії – переривчастою лінією. Відсутність вибору не позначається (рис. 1).

Основна перевага соціограми полягає у тому, що вона дає наочне уявлення про структуру взаємовідносин індивідів усередині колективу, дозволяє визначити неформального лідера, психологічне ядро групи, типи комунікативних зв'язків, кількість позитивних та негативних виборів, а також ізольованих індивідів.

Для визначення становлення членів групи в її внутрішній структурі використовують такі терміни:

• “зірка” – член групи, який отримав максимальну кількість позитивних виборів. Цей член групи найбільш популярний (лідер) – Савченко Л.К.;

• “той, кому віддали перевагу” – член групи, який отримав не менше половини позитивних виборів від тієї кількості, яку отримала “зірка” –Дмитрук В.М. і РибачокО.І.;

• “середній” – член групи, який отримав один- два позитивних вибори – Боярчук П.П.;

• “ізольований” – член групи, який не отримав ні позитивних, ні негативних виборів і в той же час залишається байдужим до інших членів групи, тобто той, хто немає зв’язків з іншими членами групи;

• “відчужений” – член групи, який отримав тільки негативні вибори – Береза І.Д.

Соціограма може бути інтерпретована таким чином. Між трьома індивідами Савченко В.М. і Рибачок О.І. та Боярчук П.П. і Савченко В.М., якщо їх виділити попарно, існує взаємний “позитивний вибір”. Це й буде психологічне ядро групи, в якому склалися позитивні стосунки.

Рис 1. Соціограма стосунків симпатії у групі з 5 членів