
- •Конспект лекцій
- •Херсон 2008
- •Лекція № 1 Тема: «Предмет і науковий статус соціології»
- •Загальне поняття про соціологію, причини її виникнення, передісторія
- •Предмет соціології та його специфіка
- •Структура соціологічних знань
- •Основні функції соціології, її завдання у період реформування суспільства
- •Лекція № 2 Тема: «Історія розвитку соціології в країнах Західної Європи, сша і в Україні»
- •Наукова теорія о.Конта
- •Соціологічна теорія г.Спенсера: основні положення, методологія
- •Наукові погляди к.Маркса, їх вплив на розвиток соціологічної думки
- •Новий соціологічний підхід до розуміння суспільства е.Дюркгейма
- •«Розуміюча соціологія» м.Вебера, його теорія соціальної взаємодії
- •«Інтеграційна соціологія» п.Сорокіна
- •Структурний функціоналізм т.Парсонса
- •Становлення та розвиток вітчизняної соціології
- •Лекція № 3 Тема: «Суспільство як соціальна система та його структура»
- •Сутність, структура та функції суспільства
- •Основні наукові підходи до визначення суспільства
- •Історичні типи суспільств. Формаційний та цивілізаційний підходи до аналізу суспільства
- •Характерні особливості сучасного суспільства.
- •Соціальні групи, їх класифікація
- •Соціальні спільноти
- •Соціальні організації, різновиди
- •Соціальні інститути: сутність, функції, типологія інститутів
- •Лекція № 4 Тема: «Соціальна стратифікація. Соціальні зміни та соціальні процеси»
- •Соціальна нерівність, її природа та види, проявлення в суспільствах різного типу
- •Стратифікаційна теорія п.Сорокіна. Сутність та функціональна природа соціальної стратифікації, її основні виміри
- •Типи стратифікаційних систем
- •Проблеми соціальної мобільності. Міграція населення
- •Поняття соціальних змін
- •Соціальні рухи, їх природа і типи
- •Соціальні процеси та їх різновиди
- •Лекція № 5 Тема: «Особистість у системі соціальних зв’язків»
- •Соціальна природа людини. Сутність поняття «особистість» з точки зору різних наук
- •Соціальні статуси і соціальні ролі особистості
- •Становлення особистості
- •Типологія особистостей
- •Розвиток особистості. Соціалізація особистості: сутність поняття, механізм, моделі соціалізації
- •Етапи соціалізації: адаптація і інтеріоризація
- •Лекція № 6 Тема: «Культура як соціальний феномен»
- •Поняття культури в соціології
- •Типи культур
- •Структурні елементи культури
- •Культурний рівень і менталітет
- •Субкультура і контркультура
- •Елітарна і масова культура
- •Універсалії культури
- •Загальнолюдські цінності
- •Національно-культурне відродження України
- •Соціодинаміка культури
- •Лекція № 7 Тема: «Соціологія конфлікту»
- •Предмет і категорії соціології конфлікту
- •Історія становлення соціології конфлікту
- •Структура, функції, причини та механізм соціального конфлікту
- •Попередження та розв'язання конфліктів
- •Аналіз результатів переговорів та виконання досягнутих домовленостей.
- •Методологічні прийоми дослідження конфліктів
- •Лекція № 8 Тема: «Економічна соціологія»
- •Предмет і об'єкт економічної соціології
- •Особливості економічної та соціальної сфер суспільства
- •Становлення економічної соціології як науки
- •Проблемні пошуки вітчизняної економічної соціології
- •Лекція № 9 Тема: «Організація соціологічних досліджень»
- •Соціологічне дослідження: поняття, функції, види
- •Упорядкування та обробка зібраної інформації.
- •Аналіз обробленої інформації, підготовка звіту, формулювання висновків, розробка рекомендацій.
- •Мета і завдання соціологічного дослідження
- •Вибірка у соціологічному дослідженні
- •Обробка та аналіз результатів соціологічних досліджень
- •Список літератури
Підготовка. Здійснюється як за організаційним (формування делегації, визначення місця та часу проведення, узгодження питань тощо), так і змістовим (аналіз проблеми, складання концепції переговорів, визначення можливих варіантів рішення, вироблення пропозицій) напрямами.
Проведення переговорів. Уточнюються інтереси, концепції, позиції учасників, обґрунтовуються погляди, пропозиції, узгодження позицій та вироблення домовленостей.
Аналіз результатів переговорів та виконання досягнутих домовленостей.
Важливим чинником, що впливає на результативність завершення конфлікту, є участь у його регулюванні третьої сторони. Вона може діяти як сила, що підтримує одну із сторін, і як незалежний посередник. У першому випадку завершення конфлікту здійснюється за допомогою насильства та соціального тиску, у другому – суду, арбітражу, медіації.
Медіація – вид діяльності, що полягає в оптимізацїі за допомогою третьої сторони процесу пошуку вирішення проблеми задля припинення конфлікту.
Найчастіше для цього влаштовують переговори за допомогою медіатора (третьої сторони). Ефективність медіації забезпечують добровільність, рівноправність сторін, відсутність у них процедурних переваг, незалежність та нейтральність медіатора, конфіденційність переговорів.
Медіаторство може бути офіційним (формальним) і неофіційним (неформальним). Офіційними медіаторами виступають міждержавні організації (ООН), окремі держави, державні правові інституції, державні комісії, представники правоохоронних органів, громадські організації тощо. Неофіційними медіаторами бувають відомі особи, представники релігійних організацій, професійні психологи, неформальні лідери, друзі, сусіди та ін.
Сторони здебільшого звертаються до медіаторів, безуспішно втративши всі аргументи, сили та засоби для розв'язання конфлікту, коли в позиціях, які вони відстоюють, не вдається знайти спільне, по-різному тлумачать головні для вирішення конфлікту критерії або вважають конче необхідним зовнішній контроль за дотриманням проміжних тимчасових угод. Буває, що сторони дорожать добрими відносинами, але за певних обставин не можуть порозумітися і тоді вдаються до послуг медіатора.
Медіатор може і самостійно ініціювати свою участь у розв'язанні конфлікту. Це відбувається за існування загрози застосування насильства сторонами чи реального його застосування, відсутності порозуміння між ними і перспектив на те, що вони його самотужки знайдуть. Залежно від впливу медіатора на рішення конфліктуючих сторін соціологія конфлікту визначає такі його ролі:
третейський суддя (авторитарна роль, має найбільші можливості щодо визначення варіантів вирішення проблеми);
арбітр (теж має значні повноваження, але сторони можуть не погодитися з його рішенням та опротестувати його);
посередник (більш нейтральна роль; маючи певні знання, він забезпечує конструктивне обговорення проблеми, прийняття рішення залишається за конфліктантами);
помічник (не втручається у полеміку щодо змісту проблеми та прийняття рішення, забезпечує організацію переговорів та зустрічей);
спостерігач (своєю присутністю утримує сторони від порушень домовленостей, агресії).
Третя сторона може забезпечити вольове припинення конфлікту (третейський суддя, арбітр), розведення конфліктуючих сторін (третейський суддя, арбітр), блокування боротьби (третейський суддя, арбітр, спостерігач), застосування санкцій (третейський суддя, арбітр), визначення правомірності претензій (третейський суддя, арбітр), надання допомоги (помічник, посередник), сприяння нормалізації відносин (помічник, посередник), надання допомоги в організації спілкування (помічник, посередник), контроль за виконанням домовленостей (арбітр, спостерігач, посередник).
Як тактичні прийоми медіатор може застосовувати почергового вислуховування сторін у межах спільної зустрічі, човникову дипломатію (курсуючи між конфліктантами), тиск, акцентування на слабких моментах у позиціях опонентів. Він повинен володіти знаннями та професійними якостями для переговорів, мати досвід регулювання конфліктів, знання ситуації та особливостей конфлікту, необхідні особистісні якості тощо. Медіацію вважають досить ефективною формою розв'язання конфліктів.