
- •Конспект лекцій
- •Херсон 2008
- •Лекція № 1 Тема: «Предмет і науковий статус соціології»
- •Загальне поняття про соціологію, причини її виникнення, передісторія
- •Предмет соціології та його специфіка
- •Структура соціологічних знань
- •Основні функції соціології, її завдання у період реформування суспільства
- •Лекція № 2 Тема: «Історія розвитку соціології в країнах Західної Європи, сша і в Україні»
- •Наукова теорія о.Конта
- •Соціологічна теорія г.Спенсера: основні положення, методологія
- •Наукові погляди к.Маркса, їх вплив на розвиток соціологічної думки
- •Новий соціологічний підхід до розуміння суспільства е.Дюркгейма
- •«Розуміюча соціологія» м.Вебера, його теорія соціальної взаємодії
- •«Інтеграційна соціологія» п.Сорокіна
- •Структурний функціоналізм т.Парсонса
- •Становлення та розвиток вітчизняної соціології
- •Лекція № 3 Тема: «Суспільство як соціальна система та його структура»
- •Сутність, структура та функції суспільства
- •Основні наукові підходи до визначення суспільства
- •Історичні типи суспільств. Формаційний та цивілізаційний підходи до аналізу суспільства
- •Характерні особливості сучасного суспільства.
- •Соціальні групи, їх класифікація
- •Соціальні спільноти
- •Соціальні організації, різновиди
- •Соціальні інститути: сутність, функції, типологія інститутів
- •Лекція № 4 Тема: «Соціальна стратифікація. Соціальні зміни та соціальні процеси»
- •Соціальна нерівність, її природа та види, проявлення в суспільствах різного типу
- •Стратифікаційна теорія п.Сорокіна. Сутність та функціональна природа соціальної стратифікації, її основні виміри
- •Типи стратифікаційних систем
- •Проблеми соціальної мобільності. Міграція населення
- •Поняття соціальних змін
- •Соціальні рухи, їх природа і типи
- •Соціальні процеси та їх різновиди
- •Лекція № 5 Тема: «Особистість у системі соціальних зв’язків»
- •Соціальна природа людини. Сутність поняття «особистість» з точки зору різних наук
- •Соціальні статуси і соціальні ролі особистості
- •Становлення особистості
- •Типологія особистостей
- •Розвиток особистості. Соціалізація особистості: сутність поняття, механізм, моделі соціалізації
- •Етапи соціалізації: адаптація і інтеріоризація
- •Лекція № 6 Тема: «Культура як соціальний феномен»
- •Поняття культури в соціології
- •Типи культур
- •Структурні елементи культури
- •Культурний рівень і менталітет
- •Субкультура і контркультура
- •Елітарна і масова культура
- •Універсалії культури
- •Загальнолюдські цінності
- •Національно-культурне відродження України
- •Соціодинаміка культури
- •Лекція № 7 Тема: «Соціологія конфлікту»
- •Предмет і категорії соціології конфлікту
- •Історія становлення соціології конфлікту
- •Структура, функції, причини та механізм соціального конфлікту
- •Попередження та розв'язання конфліктів
- •Аналіз результатів переговорів та виконання досягнутих домовленостей.
- •Методологічні прийоми дослідження конфліктів
- •Лекція № 8 Тема: «Економічна соціологія»
- •Предмет і об'єкт економічної соціології
- •Особливості економічної та соціальної сфер суспільства
- •Становлення економічної соціології як науки
- •Проблемні пошуки вітчизняної економічної соціології
- •Лекція № 9 Тема: «Організація соціологічних досліджень»
- •Соціологічне дослідження: поняття, функції, види
- •Упорядкування та обробка зібраної інформації.
- •Аналіз обробленої інформації, підготовка звіту, формулювання висновків, розробка рекомендацій.
- •Мета і завдання соціологічного дослідження
- •Вибірка у соціологічному дослідженні
- •Обробка та аналіз результатів соціологічних досліджень
- •Список літератури
Елітарна і масова культура
Історичними є дві форми культури: елітарна (професіональна) та народна (побутова). Елітарну культуру створювала обмежена кількість людей, народна пов'язана з широкими народними масами.
Особистісну, локальну, соціальну системи знань, цінностей, норм і зразків найповніше виражають особливості існування основних форм художньої культури: високої (елітарної), народної (фольклору) і масової. Висока і народна культура виникли ще за часів розподілу праці й розвивались, постійно взаємодіючи, зберігаючи при цьому свою специфіку. Вони, як правило, поширювались серед індивідів з різним рівнем освіченості й культури. З демократизацією суспільства вони дедалі більше втрачали свою соціально-групову прив'язаність, набували стильового розмаїття, модифікування.
Науково-технічний прогрес та активний розвиток засобів комунікації зумовили формування масової культури, яка апелює до всіх, поширює цінності, доступні більшості людей, розрахована для масового вжитку. Завдяки своїй смисловій та художній спрощеності, технічній доступності вона помітно витіснить високу і народну культуру. Масова культура є зв'язуючою ланкою між стабільним і змінюваним, оскільки орієнтована на цінності та норми переважної більшості. Вона є продуктом новітнього часу, затребувана до життя людиною, яка не приєдналась через різні причини до високої культури, але вже відірвалася від традиційного суспільства.
На цьому етапі розвитку українського суспільства вона нездатна об'єднати навколо загальних цінностей основну частину суспільства. Створена у попередні десятиліття масова культура зруйнована або руйнується, натомість з'являється багато субкультур, серед них далеко не кращі зразки американської та західноєвропейської масової культури (бойовики, детективи, еротичні стрічки, бульварна література тощо).
Різноманітні соціальні верстви і групи по-різному ставляться до масової культури. Представники високої культури, прихильники традиційних орієнтацій у цінностях масової культури вбачають підрив власних ціннісних позицій. Окремі групи пов'язують формування масової культури із загальнодемократичним рухом, розглядають її як засіб утвердження нових норм та цінностей, інші ставляться до неї як до засобу розваги і дозвілля. У зв'язку з цим важливо не допустити маргіналізації масової культури, а також можливих відхилень, які повертають людину до фізіології. Увага до масової культури зумовлена її необмеженими можливостями у подоланні замкненості національних культур, інтеграції їх у світовий культурний простір.
За сучасних умов зростає інтерес до традиційної народної культури. Традиції особливо яскраво виявляються у сфері духовного виробництва, фольклорі, містять у собі стабілізуючі елементи, завдяки яким регулюють життєдіяльність людини. Але їм притаманні й інновації. Однак у розвитку національних культур проявляються і деякі негативні риси. Нерідко національна культура сприймається як нова «вища цінність», орієнтується на замкненість, «очищення» від впливу інших культур та субкультур. Збереження традиційної національної культури пов'язане з мораллю, але, крім позитивних, негативною її рисою може бути, наприклад, вендета (кривава помста), що збереглася як традиційна мораль.
У суспільстві завжди важливою є підтримка становлення справжньої духовної еліти та її культури, цінності та норми якої загальнозначущі. За даних умов це дасть змогу стримувати експансію масової культури. Духовні еліти значною мірою впливають на діяльність еліт економічних, задаючи цінності, норми, зразки поведінки.