
- •Конспект лекцій
- •Херсон 2008
- •Лекція № 1 Тема: «Предмет і науковий статус соціології»
- •Загальне поняття про соціологію, причини її виникнення, передісторія
- •Предмет соціології та його специфіка
- •Структура соціологічних знань
- •Основні функції соціології, її завдання у період реформування суспільства
- •Лекція № 2 Тема: «Історія розвитку соціології в країнах Західної Європи, сша і в Україні»
- •Наукова теорія о.Конта
- •Соціологічна теорія г.Спенсера: основні положення, методологія
- •Наукові погляди к.Маркса, їх вплив на розвиток соціологічної думки
- •Новий соціологічний підхід до розуміння суспільства е.Дюркгейма
- •«Розуміюча соціологія» м.Вебера, його теорія соціальної взаємодії
- •«Інтеграційна соціологія» п.Сорокіна
- •Структурний функціоналізм т.Парсонса
- •Становлення та розвиток вітчизняної соціології
- •Лекція № 3 Тема: «Суспільство як соціальна система та його структура»
- •Сутність, структура та функції суспільства
- •Основні наукові підходи до визначення суспільства
- •Історичні типи суспільств. Формаційний та цивілізаційний підходи до аналізу суспільства
- •Характерні особливості сучасного суспільства.
- •Соціальні групи, їх класифікація
- •Соціальні спільноти
- •Соціальні організації, різновиди
- •Соціальні інститути: сутність, функції, типологія інститутів
- •Лекція № 4 Тема: «Соціальна стратифікація. Соціальні зміни та соціальні процеси»
- •Соціальна нерівність, її природа та види, проявлення в суспільствах різного типу
- •Стратифікаційна теорія п.Сорокіна. Сутність та функціональна природа соціальної стратифікації, її основні виміри
- •Типи стратифікаційних систем
- •Проблеми соціальної мобільності. Міграція населення
- •Поняття соціальних змін
- •Соціальні рухи, їх природа і типи
- •Соціальні процеси та їх різновиди
- •Лекція № 5 Тема: «Особистість у системі соціальних зв’язків»
- •Соціальна природа людини. Сутність поняття «особистість» з точки зору різних наук
- •Соціальні статуси і соціальні ролі особистості
- •Становлення особистості
- •Типологія особистостей
- •Розвиток особистості. Соціалізація особистості: сутність поняття, механізм, моделі соціалізації
- •Етапи соціалізації: адаптація і інтеріоризація
- •Лекція № 6 Тема: «Культура як соціальний феномен»
- •Поняття культури в соціології
- •Типи культур
- •Структурні елементи культури
- •Культурний рівень і менталітет
- •Субкультура і контркультура
- •Елітарна і масова культура
- •Універсалії культури
- •Загальнолюдські цінності
- •Національно-культурне відродження України
- •Соціодинаміка культури
- •Лекція № 7 Тема: «Соціологія конфлікту»
- •Предмет і категорії соціології конфлікту
- •Історія становлення соціології конфлікту
- •Структура, функції, причини та механізм соціального конфлікту
- •Попередження та розв'язання конфліктів
- •Аналіз результатів переговорів та виконання досягнутих домовленостей.
- •Методологічні прийоми дослідження конфліктів
- •Лекція № 8 Тема: «Економічна соціологія»
- •Предмет і об'єкт економічної соціології
- •Особливості економічної та соціальної сфер суспільства
- •Становлення економічної соціології як науки
- •Проблемні пошуки вітчизняної економічної соціології
- •Лекція № 9 Тема: «Організація соціологічних досліджень»
- •Соціологічне дослідження: поняття, функції, види
- •Упорядкування та обробка зібраної інформації.
- •Аналіз обробленої інформації, підготовка звіту, формулювання висновків, розробка рекомендацій.
- •Мета і завдання соціологічного дослідження
- •Вибірка у соціологічному дослідженні
- •Обробка та аналіз результатів соціологічних досліджень
- •Список літератури
Сутність, структура та функції суспільства
Суспільство є високоабстрактною категорією, витвореною на перетині соціальної філософії, соціології, історії та інших наук, надзвичайно складним соціальним феноменом, що зумовило різні тлумачення його.
Суспільство – сукупність усіх засобів взаємодії та форм об'єднання людей, що склалися історично, мають спільну територію, загальні культурні цінності та соціальні норми, характеризуються соціокультурною ідентичністю її членів.
Цей термін вживається і на позначення конкретного виду суспільства з його історичними, економічними, культурними особливостями (наприклад, українське суспільство).
До найхарактерніших сутнісних рис суспільства належать:
спільність території проживання людей, що взаємодіють між собою;
цілісність і сталість (єдине ціле);
здатність підтримувати та відтворювати високу інтенсивність внутрішніх зв'язків;
певний рівень розвитку культури, система норм і цінностей, покладених в основу соціальних зв'язків між людьми;
автономність та самодостатність, самовідтворення, саморегулювання, саморозвиток.
Із соціологічної точки зору американський соціолог Едуард-Альберт Шілз (нар. у 1911 р.) суспільством вважав об'єднання, що відповідає таким критеріям:
існування його як елемента більшої системи;
ідентифікація з певною територією;
наявність власної назви та історії;
укладення шлюбів між представниками даного об'єднання (суспільства);
поповнення за рахунок дітей, які визнані представниками цього суспільства;
існування його у тривалішому часі, ніж середня тривалість життя окремого індивіда;
єдність загальної системи цінностей традицій, звичаїв, норм, законів, правил тощо).
Усе це дає змогу трактувати суспільство як соціальну систему.
Соціальна система – цілісне утворення, основним елементом якого є люди, їх зв'язки, взаємодії та взаємовідносини, соціальні інститути та організації, соціальні групи та спільноти, норми і цінності.
Кожен з цих елементів соціальної системи перебуває у взаємозв'язках з іншими, займає специфічне місце та відіграє певну роль у ній. А завдання соціології полягає у з'ясуванні структури суспільства, науковій: характеристиці його елементів, їх взаємодії і взаємозв'язку.
На думку американського соціолога Алзіна Тоффлера (нар. у 1928 р.), структуру суспільства визначають такі компоненти:
техносфера (енергетична підсистема, система виробництва, розподілу);
соціосфера (різні соціальні інститути);
біосфера;
сфера влади (формальні й неформальні інститути політики);
іносфера (системи інформації та соціальної комунікації);
психосфера (сфера міжособистісних стосунків).
Усі перелічені структурні елементи рівнозначні та рівноправні. А саме завдяки структурі суспільство якісно відрізняється як від хаотичного скупчення людей, так і від інших соціальних явищ. Соціальна структура визначає стабільність суспільства як системи, що функціонує та розвивається за власними законами.
Існує й цілком протилежна точка зору на цю проблему. Наприклад, Т. Манн вважає, що, якби це було можливим, він зовсім відмовився б від категорії «суспільство», позаяк воно не є соціальною системою. А оскільки немає системи, то не існує й рівнів чи підсистем. Тому найточнішими щодо вивчення структури та історії суспільств будуть термінологічні пояснення взаємовідносин чотирьох рівнозначних джерел влади – ідеологічних, економічних, політичних, військових. У кожний конкретний історичний момент можливе різне їх співвідношення, що і визначає конкретну історичну якість суспільства.