23. Правові основи аудиторського контролю в Україні.

Аудит — це перевірка публічної бухгалтерської звітності, обліку первинних документів та іншої інформації щодо фінансово-господарської діяльності суб'єктів господарювання з метою визначення достовірності їх звітності, обліку, його повноти та відповідності чинному законодавству і встановленим нормативам. Аудиторський контроль забезпечує можливість отримання інформації про реальний фінансовий стан суб'єкта господарювання. Аудит ґрунтується на таких принципах, як незалежність, об'єктивність, компетентність і конфіденційність.

Незалежність аудитора базується на відсутності матеріальної зацікавленості в результатах діяльності суб'єкта господарювання, що перевіряється. Аудитор має виконувати роботу незалежно від волі замовника, спираючись тільки на законодавчо-нормативні акти.

Об'єктивність означає неупередженість аудитора при дослідженні питань, поставлених замовником; формулювання висновків лише на основі результатів дослідження, які мають бути підтверджені системою доказів (первинних документів, норм і нормативів, облікових регістрів, інвентаризаційних описів, актів).

Компетентність означає високу професійність при виконанні робіт, передбачених аудиторською угодою, досконале володіння методиками здійснення аудиту.

Конфіденційність передбачає збереження таємниці інформації, наданої замовником аудитору для дослідження, а також нерозголо-шення результатів дослідження без згоди на те замовника.

Аудиторський контроль здійснюють з використанням таких самих джерел інформації, методичних прийомів і контрольно-ревізійних процедур, що й інші види фінансового контролю (державний і внутрішньогосподарський).

24. Правові основи розмежування доходів і витрат між ланками бюджетної системи.

Доходи бюджету – усі податкові, неподаткові та інші надходження на безповоротній основі, справляння яких передбачено

законодавством України (включаючи трансферти, дарунки, гранти).

Надходження до бюджету – доходи бюджету та кошти, залучені в результаті взяття боргових зобов’язань, органами державної влади, органами влади АРК, або органами місцевого самоврядування.

Склад доходів різних ланок бюджетної системи відображається в різних платежах, які сплачують юридичні і фізичні особи у відповідний бюджет.

Видатки бюджету – це кошти, що спрямовуються на здійснення програм та заходів, передбачених відповідним бюджетом, за винятком коштів на погашення основної суми боргу та повернення надміру сплачених до бюджету сум. Видатки бюджету та кошти на погашення основної суми боргу – складають витрати бюджету.

Держава залишає за собою право встановлювати основи розподілу доходів і видатків бюджетів різного рівня і дбає про:

а) збалансованість кожного бюджету, незалежно від обсягу закріплених за ним джерел доходів, забезпечення кожній адміністративно-територіальній одиниці фінансування заходів, передбачених їх планами соціального і економічного розвитку;

б) створення умов, що забезпечують зацікавленість місцевих органів самоврядування в збільшенні бюджетних ресурсів і виконанні встановлених планом надходжень в бюджет загальнодержавних і місцевих платежів на своїй території, а також можливість запобігання касових розривів (розбіжність строків надходжень і видачі бюджетних коштів з рахунків).

Розподіляючи видатки між бюджетами різних рівнів, держава розробляє систему заходів для боротьби з бюджетним дефіцитом, прагнучи до збалансованості бюджету України. Законодавство встановлює порядок фінансування об'єктів і заходів, які належать до компетенції органів державної влади і органів місцевого самоврядування відповідного рівня.