- •Міжнародне право.
- •Декларативна теорія міжнародно-правового визнання.
- •Джерела міжнародного гуманітарного права
- •Джерела міжнародного права у сфері захисту прав людини.
- •Міжнародні договори
- •Інші міжнародні документи
- •Компетенція Міжнародного суду оон.
- •Конститутивна теорія міжнародно-правового визнання.
- •1. Види міжнародно-правового визнання
- •Міжнародний банк реконструкції та розвитку.
- •Міжнародний валютний фонд.
- •Міжнародно-праві аспекти захисту жертв збройних конфліктів.
- •Міжнародно-правові засади, спрямовані на викорінення безгромадянства в міжнародному праві.
- •Основні напрями діяльності Генеральної Асамблеї оон.
- •Особливості міжнародної правосуб`єктності міжнародних організацій.
- •Особливості правосуб’єктності народу та нації в міжнародному праві.
- •Поняття міжнародного права у сфері захисту прав людини та його співвідношення з міжнародним гуманітарним правом.
- •Поняття міжнародного трудового права та його місце в системі міжнародного права.
- •Поняття та види допоміжних (вторинних) джерел міжнародного права.
- •Поняття та види міжнародно-правового визнання.
- •1. Види міжнародно-правового визнання
- •1.3. Визнання уряду
- •1.4. Визнання повсталої (воюючою) сторони
- •Поняття та види основних джерел міжнародного права.
- •Поняття та елементи правосуб`єктності в міжнародному праві.
- •Поняття та система міжнародного економічного права.
- •Поняття та система права міжнародних організацій.
- •Правонаступництво держав по відношенню до міжнародних договорів.
- •Склад та основні напрями діяльності Ради Безпеки оон.
- •Склад та повноваження Економічної та Соціальної Ради оон.
- •Співвідношення Міжнародного договору та міжнародного звичаю в системі джерел міжнародного права.
- •Структура та повноваження керівних органів оон.
- •Універсальна міжнародна правосуб’єктність держави.
- •Характеристика Всесвітньої організації інтелектуальної власності.
- •Характеристика основних принципів міжнародного права.
- •Характеристика особливостей діяльності спеціалізованих установ оон.
- •Характеристика структури та напрямів діяльності моп.
Особливості міжнародної правосуб`єктності міжнародних організацій.
Поряд із державами все більшу роль у міжнародних відносинах відіграють міжнародні організації. Нині є понад 500 міжнародних організацій, тобто їхня чисельність давно перевищила кількість усіх інших суб'єктів міжнародного права.
Однак варто зазначити, що не всі міжнародні організації мають статус суб'єкта міжнародного права. За загальним правилом, суб'єктами міжнародного права визнають виключно міжурядові організації, тобто такі, які створені державами. Питання про визнання суб'єктами міжнародного права міжнародних неурядових організацій і надалі залишається спірним. Саме тому, коли ми будемо говорити про міжнародні організації, матимемо на увазі лише міжурядові.
Оскільки міжнародні організації є вторинними суб'єктами міжнародного права, то їхня міжнародна правосуб'єктність є похідною від правосуб'єктності держав.
Міжнародна правосуб'єктність міжнародної організації базується на положеннях, що закріплені в установчих документах - статутах та інших актах, які визначають її обсяг, виходячи із завдань та функцій цієї організації. Однак загальновизнано, що нині всі міжнародні міжурядові організації мають міжнародну правосуб'єктність.
Оскільки обсяг прав і обов'язків визначається засновниками в момент створення організації і залежить від тих завдань та цілей, які вона повинна виконувати, а також сфери дії, то міжнародна правосуб'єктність міжнародних організацій може суттєво відрізнятися. Про зміст міжнародної правосуб'єктності міжнародних організацій можна робити висновки на основі аналізу відповідних міжнародних прав та обов'язків, а саме щодо їх:
- права на привілеї та імунітети;
- права створювати норми міжнародного права, у тому числі права на укладення договорів з державами, міжнародними організаціями, іншими суб'єктами міжнародного права;
- права обміну представництвами з державами та міжнародними організаціями;
- обов'язку щодо несення міжнародно-правової відповідальності за свої дії.
Вважається, що серед чинних міжнародних організацій найширшою правосуб'єктністю володіє ООН та деякі її спеціалізовані установи.
Серед інших ознак, які характеризують міжнародні організації як суб'єкти міжнародного права, варто зауважити: їх створюють на основі міжнародно-правового акта, як правило, міжнародного договору (як виняток можна навести приклад ОБСЄ, яка діє без статуту); засновниками й учасниками міжнародної організації можуть бути лише держави та інші суб'єкти міжнародного права; наявність постійно діючих органів тощо.
Маючи міжнародну правосуб’єктність, міжнародна організація має право укладати міжнародні договори з іншими суб’єктами міжнародного права. У зв’язку зі зростанням кількості таких договорів у 1986 р. була ухвалена Віденська конвенція про право договорів між державами і міжнародними організаціями або між міжнародними організаціями, що паралельно зі статутними документами міжнародних організацій регулює їх договірну право- творчість.
Міжнародні організації мають право брати участь у дипломатичних відносинах з державами й іншими суб’єктами міжнародного права. Держави — члени організації акредитують при ній свої постійні представництва. У свою чергу організації можуть мати свої представництва в державах-членах, а також обмінюватися представниками з іншими міжнародними організаціями. Так, у Києві функціонують представництва ООН, ОБСЄ, ЄС та ін. Держави, що не входять до міжнародної організації, можуть мати при ній своїх спостерігачів, як, наприклад, Ватикан в ООН.
Міжнародні організації як суб’єкти міжнародного права несуть відповідальність відповідно до норм міжнародного права й можуть висувати претензії про відповідальність іншим суб’єктам у зв’язку зі шкодою, заподіяною ними міжнародній організації.